Бернада Вікторія Володимирівна. Оцінка фізіологічних механізмів пристосу-вання діяльності серцево-судинної системи людини до розумових навантажень : Дис... канд. наук: 03.00.13 - 2008.
Анотація до роботи:
Бернада В.В. Оцінка фізіологічних механізмів пристосування діяльності серцево-судинної системи людини до розумових навантажень. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13. – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.
Отримані в роботі дані поглиблюють уявлення про фізіологічні механізми адаптаційних реакцій організму людини до психофізіологічних навантажень, пов’язаних з навчальним процесом. Проведено комплексне вивчення гемодинамічного забезпечення розумових навантажень у 260 здорових осіб молодого віку в залежності від особливостей автономної регуляції, психологічного статусу та індивідуально- типологічних властивостей вищої нервової діяльності. Встановлено, що найбільш адекватні гемодинамічні реакції на розумове навантаження відбувались у осіб з ваготонічним та еутонічним типами вегетативної регуляції. У них спостерігається відносно менший ступінь активації симпатичного відділу АНС та його реципрокні співвідношення з парасимпатичним відділом. Несприятливою реакцією з боку АНС при гемодинамічному забезпеченні розумових навантажень слід вважати зміщення регуляторної активності у бік її надсегментарних рівнів. Співставлення гемодинамічних реакцій на розумове навантаження у осіб з різними психологічними характеристиками дозволило встановити, що високій ефективності та якості розумової роботи сприяють комбінація інтровертності та інтуїтивності, візуальний та дигітальний тип репрезентативної системи, а також низький рівень загальної агресії. З’ясовано, що індивідуально-типологічні показники вищої нервової діяльності суттєво впливають на гемодинамічні реакції під час розумового навантаження. При цьому зміни показників центральної гемодинаміки визначаються силою нервових процесів, а показники енергетичного забезпечення міокарда – функціональною рухливістю нервових процесів.
Гемодинамічні реакції на розумові навантаження у здорових осіб молодого віку визначаються функціональним станом автономної нервової системи, зокрема співвідношенням активності її сегментарних і надсегментарних відділів, реактивністю периферичної ланки та енергетичною структурою серцевого ритму.
Найбільш адекватні гемодинамічні реакції на розумове навантаження відбувались у осіб з ваготонічним та еутонічним типами вегетативної регуляції, про що свідчить відносно менший ступінь активації симпатичного відділу АНС та його реципрокні співвідношення з парасимпатичним відділом.
Адекватному гемодинамічному забезпеченню розумових навантажень сприяють комбінація інтровертності та інтуїтивності, візуальний та дигітальний тип репрезентативної системи, а також низький рівень загальної агресії.
Гемодинамічні реакції під час розумового навантаження істотно залежать від індивідуально-типологічних особливостей вищої нервової діяльності. При цьому зміни показників центральної гемодинаміки визначаються силою нервових процесів, а показники енергетичного забезпечення міокарда – функціональною рухливістю нервових процесів.
Гемодинамічне забезпечення розумових навантажень у найбільшій мірі визначається такими показниками автономної регуляції як коефіцієнт реакції в активній ортостатичній пробі, показник симпато-парасимпатичного балансу LF/HF та відносний вклад наднизькочастотних складових у сумарну потужність спектру серцевого ритму (VLF%).
Динаміка показників системного кровообігу впродовж навчального року засвідчує, що найвище функціональне напруження серцево-судинної системи спостерігається у студентів з хорошою або ж низькою успішністю. В той же час у студентів контрольної групи з середньою успішністю гемодинамічне забезпечення розумових навантажень є більш економним.
Підвищення тонусу симпатичної нервової системи у студентів з високим рівнем успішності перед сесією відбувається за рахунок активації периферичних ланок. На відміну від цього, у осіб з низьким рівнем успішності внаслідок підвищеного симпатичного тонусу у міжсесійний період відбувається перерозподіл тонусу симпатичних ядер на користь центральних ланок у період перед сесією.
Публікації автора:
Бернада В.В. Особливості стану вегетативної регуляції функцій у молодих здорових осіб з різною швидкістю обробки інформації // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Біологія”. 2006. Вип. 16. С. 180-184.
Бернада В.В. Вегетативне забезпечення розумової діяльності студентів молодших курсів з різною швидкістю опрацювання інформації //Вісник Львівського університету , серія “Біологія”. 2006. Вип.41. С. 109-117.
Фекета В.П., Бернада В.В., Цяпець С.В. Дослідження вегетативного гомеостазу в дітей з вегетативними дисфункціями за даними кардіоінтервалографії // Клінічна та експериментальна патологія. 2004. Т.3, № 2, Ч.1. С. 246-248.
Савка Ю.М., Фекета В.П., Бернада В.В. Типологічні особливості гемодинамічних реакцій у представників різних типів саморегуляції кровообігу при ортостатичних впливах //Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. 2003. Вип. 21. С. 40-43.
Фекета В.П., Ківежді К.Б., Бернада В.В., Савка Г.С. Новий підхід до оптимізації гемодинаміки хворих кардіологічного профілю шляхом стимуляції внутрішньом’язових периферичних сердець //Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Біологія”. 2006. Вип. 19. С. 20-24.
Фекета В.П., Бернада В.В. Використання показників варіабельності серцевого ритму для прогнозу ефективності розумової діяльності //Матеріали конференції Українського товариства нейронаук (з міжнародною участю) присвяченої 75-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. 2005. Т.1, №1. С. 131.
Ківежді К.Б., Бернада В.В. Адаптаційні можливості здорових осіб з різними типами гемодинаміки за даними варіабельності серцевого ритму // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. Дніпропетровськ, 2003. Т.5. С. 56-58.
Фекета В.П., Ківежді К.Б., Бернада В.В. Стан вегетативної регуляції серцевого ритму у здорових осіб із різними типами саморегуляції кровообігу //Архив клинической и экспериментальной медицины. Донецкий Государственный медицинский университет им. М. Горького. 2003. Т.12, №1. С. 51-52.
Фекета В.П., Бернада В.В., Цяпець С.В. Дослідження вегетативного гомеостазу в дітей з вегетативними дисфункціями за даними кардіоінтервалографії // IV Національний конгрес патофізіологів України. Чернівці, 2004. С.246-248.
Бернада В.В. Ефективність використання психофізіологічних тестів в залежності від стану вегетативної нервової системи //59 підсумкова наукова конференція професорсько-викладацького складу. Секція медичних наук Ужгородського національного університету. 2005.
Бернада В.В. Інформативність показників варіабельності серцевого ритму для оцінки адаптації студентів до навчального процесу //60 підсумкова наукова конференція професорсько-викладацького складу. Секція медичних наук Ужгородського національного університету. 2006.
Бернада В.В.Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі //Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму присвяченого 100-річчю з дня народження В.О. Трошихіна. Черкаси, 2006. С.126.
