1. Пропонуємо вважати інвестиціями будь-яку трансформацію грошового капіталу у фізичну чи інші форми з метою одержання вигоди (розширення можливостей споживання) або досягнення соціального ефекту в майбутньому. 2. Інвестиційний проект слід розглядати як документ, що містить спеціальним чином представлену інформацію, необхідну для ухвалення рішення про реалізацію конкретної інвестиції чи відмови від неї. Виділено такі загальні положення проведення техніко-економічного обґрунтування інвестиційних проектів з точки зору оцінки їхньої ефективності: визначення ефекту; урахування зміни вартості грошей у часі; використання концепції альтернативної вартості ресурсів; урахування витрат і результатів; використання моделювання потоків продукції, ресурсів і коштів; урахування впливу інфляції, затримок платежів й інших факторів, що впливають на цінність використовуваних коштів; урахування невизначеності і ризиків, зв'язаних зі здійсненням проекту. На підставі проведеного аналізу ми виділили специфічні недоліки і переваги кожної методики. 3. У минулий рік в Донецькій області збереглася й набула подальшого розвитку позитивна тенденція активізації інвестиційної діяльності підприємств, що відповідно позитивно відобразилось на загальних показниках діяльності агропромислового комплексу регіону. Одним з суттєвих недоліків у сучасному процесі інвестування сільськогосподарського виробництва є значна диспропорція в структурі капітальних вкладень – більша їх частина припадає на галузь рослинництва. Головною причиною низької інвестиційної активності приватних інвесторів у тваринництво залишаються несприятливі ринкові умови виробництва продукції даної галузі сільського господарства. Перспективними напрямами подальшої активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві за теперішніх умов є посилення ролі держави в збільшенні інвестиційної привабливості сільськогосподарської галузі для вкладання коштів вітчизняних та іноземних інвесторів, залучення заощаджень населення. Цього можна досягти шляхом виваженого застосування політики протекціонізму, надання допомоги вітчизняним товаровиробникам у виході на зовнішні ринки збуту. 4. Дослідження існуючої системи оцінки ефективності інвестиційних проектів виявили спільний суттєвий недолік: вони оцінюють ефективність проекту з точки зору його позавиробничих характеристик, оскільки всі показники засновані на розрахунку величини грошових потоків, тобто розглядають лише підсумкову частину реалізації інвестиційного проекту, приділяючи особливе значення його фінансовій складовій. Тому однією зі складових багатокритеріального підходу до оцінки економічної ефективності виробничих інвестиційних проектів має бути оцінка економічності розвитку самого виробничого процесу. 5. Під економічністю розвитку виробництва пропонується розуміти не тільки менші поточні й одноразові витрати, але й переважно інтенсивне використання ресурсів. 6. На основі критичного аналізу існуючих методів, для оцінки економічності розвитку виробництв, що підлягають інвестуванню, пропонується застосовувати динамічний метод, що дозволяє кількісно виміряти й оцінити внесок виробничих ресурсів і їх відповідне інтенсивне й екстенсивне використання в досягненні кінцевих результатів виробництва за їх обсягом і якістю. При цьому доцільно облік основних фондів здійснювати не за первісною, а за залишковою вартістю. 7. У системі оцінки економічності розвитку виробництва, що підлягає інвестуванню, для порівняльної оцінки і добору різних варіантів вкладення коштів пропонується використовувати два нових показники: а) середньозважена частка дисконтованого прибутку, отриманого за рахунок інтенсивного використання ресурсів; б) коефіцієнт економії ресурсів. 8. Обґрунтовано критерії кількісної оцінки запропонованих показників. Кращим вважається той проект, у якого середньозважена частка дисконтованого прибутку, отриманого за рахунок інтенсивного використання ресурсів, знаходиться на більш високому рівні. Математично обґрунтовані ранжовані варіанти значень коефіцієнта ресурсної економічності виробництва, що підлягає інвестуванню. |