Герасименко Євген Олександрович. Оцінка ефективності застосування малотравматичних втручань у хірургічному лікуванні хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2007. — 165арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 141-165.
Анотація до роботи:
Герасименко Є.О. Оцінка ефективності застосування малотравматичних втручань у хірургічному лікуванні хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03 – хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака, Донецьк, 2007 рік.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню ефективності, показань і строків виконання малотравматичних втручань, а також методів діагностики й профілактики виникнення післяопераційних ускладнень у хірургічному лікуванні хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу.
Матеріалом дисертаційної роботи є результати обстеження й лікування 624 пацієнтів з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу.
У роботі проаналізовані дані морфологічних змін, а також ультразвукової допплерографії печінки та стінки жовчного міхура при різних формах і ускладненнях гострого деструктивного холециститу.
Усі хворі, залежно від застосованої тактики були розділені на дві групи: контрольна група – 308 хворих, основна група – 316 пацієнтів. Лікування хворих основної групи проведено за вдосконаленою лікувальною тактикою, в основу якої покладені сонографічна діагностика з застосуванням кольорового допплерівського картування, диференційований підхід до вибору показань і строків, способу, обсягу й етапності виконання хірургічних втручань, а також профілактичні заходи, спрямовані на зниження кількості ранніх післяопераційних ускладнень.
Розроблена тактика дозволила зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 9,1% до 4,4%, частоту конверсій з 7,3% до 3,6%, а післяопераційну летальність із 1,95% до 0,6%.
Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення наукової задачі, що передбачає поліпшення результатів лікування хворих з деструктивними та ускладненими формами гострого холециститу, шляхом розробки патогенетично обґрунтованої лікувальної тактики, методів ранньої діагностики, диференційованого підходу до вибору способу й обсягу оперативного лікування й профілактики ускладнень.
З’ясовано, що основними сонографічними й допплерографічними ознаками гострого деструктивного холециститу є: збільшення розмірів жовчного міхура, потовщення його стінки, нерівність контуру жовчного міхура та його нечіткість або роздвоєність, інфільтрація стінки, наявність гіперехогенного вмісту (детриту) у його порожнині, наявність множинних судинних сигналів у всіх сегментах жовчного міхура, включаючи 3-й та 4-й. Одночасне застосування ультразвукового дослідження й ультразвукового кольорового допплерівського картування дозволило більше ніж у 95% хворих точно діагностувати форму запалення в жовчному міхурі, а також його ускладнення (паравезикальний інфільтрат і абсцес).
З’ясовано, що у випадках гострого деструктивного холециститу має місце посилення кровотоку по загальній печіночній артерії та його зменшення по ворітній вені, а також зменшення загального об’єму печіночної перфузії, що узгоджується з даними морфологічного дослідження, при якому в більшості хворих спостерігаються ознаки хронічного гепатиту з тенденцією до розвитку цирозу. Це диктує необхідність динамічного спостереження за такими хворими в післяопераційному періоді й проведення спеціального лікування.
З’ясовано, що деструктивні форми гострого холециститу супроводжуються дистрофічними змінами в гепатоцитах, рідше ознаками холестазу й гнійного холангіту. Виразність цих змін корелює зі ступенем деструкції стінці жовчного міхура. При цьому холецистостомія сприяє поліпшенню морфо-функціонального стану паренхіми печінки, зменшенню паравезикального запального процесу і явищ холангіту.
Уперше за допомогою морфологічного дослідження доведена можливість та доцільність виконання черезшкірної черезпечінкової мікрохолецистостомії під ультразвуковим контролем у хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу, яка підтверджена зменшенням набряку стінки жовчного міхура й кровонаповнення його судин, зниженням щільності лейкоцитарної інфільтрації стінки, що найвиразніше проявляється на 7-10 добу після втручання.
У хворих з гострим деструктивним і ускладненим холециститом хірургічне втручання найдоцільніше виконувати протягом першої доби від моменту госпіталізації до стаціонару. Операцією вибору є лапароскопічна холецистектомія. У пацієнтів з супутньою патологією в стадії зворотної нестабільної субкомпенсації, а також з тривалістю захворювання більше 5-ти діб, перевагу варто віддавати етапному лікуванню (черезшкірна черезпечінкова мікрохолецистостомя з наступною лапароскопічною холецистектомією).
За наявності у хворого поєднання більше двох супутніх захворювань у стадії нестабільної субкомпенсації перевагу варто віддавати етапному лікуванню: перший етап – відкрита холецистостомія, другий етап – холецистоскопічна мукоклаза. У хворих з супутньою патологією в стадії декомпенсації варто обмежитися застосуванням лише черезшкірної черезпечінкової мікрохолецистостомії під ультразвуковим контролем у зв'язку з неможливістю перенести будь-яке інше хірургічне втручання.
Опрацьована методика та строки виконання холецистоскопічної мукоклази у хворих на гострий деструктивний холецистит з високим ступенем операційного ризику.
Лікувальна тактика, в основу якої покладені сонографічна діагностика із застосуванням допплерівського картування для виявлення деструктивних і ускладнених форм гострого холециститу, диференційований підхід до вибору показань, строків, способу, обсягу й етапності виконання хірургічних втручань, а також заходи, спрямовані на зниження числа ранніх післяопераційних ускладнень, дозволила збільшити число радикально прооперованих хворих з 77,3% до 95,6%, знизити частоту конверсій з ЛХЕ на ВХЕ з 7,3 % до 3,6%, ранніх післяопераційних ускладнень з 9,1% до 4,4%, а летальність зменшити з 1,95% до 0,6%.
Публікації автора:
Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Элин А.Ф., Конькова М.В., Герасименко Е.А. Лапароскопическая холецистэктомия при остром холецистите // Одеський медичній журнал. – 2002. – №5 (73). – С. 48-50
Кондратенко П.Г., Васильєв О.О., Герасименко Є.О. Сучасна тактика хірургічного лікування гострого холециститу // Хірургія України. – 2003. – № 4. – С. 65-68
Кондратенко П.Г., Герасименко Є.О. Ускладнення лапароскопічної холецистектомії у хворих на гострий холецистит // Львівський медичний часопис – 2004. –№2. –С. 77-79
Кондратенко П.Г., Герасименко Є.О., Бєлозєрцев О.О Лапароскопічна холецистектомія при гострому холециститі: причини ускладнень і переходів // Шпитальна хірургія. – 2004. – №2. – С. 70-75
Кондратенко П.Г., Герасименко Е.А. Хирургическая тактика при остром холецистите у больных пожилого и старческого возраста // Хірургія України. – 2005. –№2. –С. 77-80
Кондратенко П.Г., Герасименко Є.О. Застосування аргоно-плазмової коагуляції при виконанні лапароскопічної холецистектомії хворим на гострий холецистит // Шпитальна хірургія. – 2005. –№2. –С. 126-129
Кондратенко П.Г., Герасименко Е.А. Малотравматичные вмешательства у больных с деструктивними и осложненными формами острого холецистита // Харківська хірургічна школа. – 2005. –№1. –С. 106-108
Кондратенко П.Г., Герасименко Є.О. Тактика застосування паліативних хірургічних втручань у лікуванні гострого холециститу // Шпитальна хірургія. –2006. –№4. –С. 53-57.
Кондратенко П.Г., Конькова М.В., Герасименко Є.О. Стандарт хірургічного лікування гострого холециститу. // Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії. Збірник матеріалів першої всеукраїнської науково-практичної конференції. – Львів. –2004. –С. 151-152
Кондратенко П.Г., Конькова М.В., Герасименко Є.О. Застосування малоінвазивних втручань у хірургічному лікуванні гострого холециститу у хворих похилого і старечого віку // Актуальні питання геріатричної хірургії. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль. –2004. –С. 122-124
Kondratenko P.G., Konkova M.V., Gerasimenko E.A., Kondratenko D.P. Forms, complications and dangers in case of implementation the laparoscopic cholecystectomy at patients with acute cholecystitis // 12th international congress of the European association for endoscopic surgery, – Barcelona, – 2004. Р.141
Кондратенко П.Г., Герасименко Е.А. Профилактика тромбоэмболических ослонений при выполнении лапароскопической холецистэктомии // Проблеми сучасної торакальної хірургії / Труди та тези доповідей науково-практичної конференції. – Семеїз-Кривий Ріг, 2005. –С.213-215
