Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження оцінки ефективності роботи районних державних адміністрацій дозволило сформулювати низку узагальнюючих висновків і рекомендацій, що мають теоретичне та практичне значення. 1.Узагальнюючи вітчизняний та зарубіжний досвід, систематизовано підходи до визначення ефективності державного управління, які відтворюють економічні, політичні, соціальні, організаційні та інші аспекти. Таке змістовне наповнення поняття “ефективність” пов’язане, насамперед, із масштабністю та складністю державного управління, об’єктом якого є суспільство. Але жоден з підходів не дає чіткого та узагальненого визначення ефективності. Для уточнення поняття “ефективність” в галузі державного управління нами запропоноване визначення, яке характеризує ефективність як міру досягнення соціально значимих результатів при суспільно виправданих затратах. 2. Багатогранність та суперечливість поняття “ефективність державного управління” спричинило невпорядкованість категоріального апарату, який у зарубіжній літературі представлений широким спектром термінів: ефективність, результативність, дієвість, продуктивність, технічна та соціальна ефективність тощо. Аналіз змістовного наповнення цих термінів дав можливість виділити два поняття: ефективність (efficiency), яка передбачає співвідношення між затратами на проведення політики та досягнутими результатами, і результативність (effectiveness) – ступінь досягнення проголошених цілей політики. У вітчизняній науці ці терміни часто ототожнюються, а ефективність розглядається як вимоги до самого процесу управління. 3. Застосування системного підходу дало можливість вирішити методологічні протиріччя в оцінці ефективності державного управління та визначити її як кількісно виражений позитивний вплив, який система вносить у функціонування надсистеми. Для його обґрунтування запропонована ресурсна модель оцінки ефективності роботи районних державних адміністрацій, яка передбачає оцінку надходжень до державного бюджету, тобто характеризує внесок району (системи) у функціонування держави (надсистеми). 4. Аналіз вітчизняних підходів до оцінки ефективності державного управління доводить несформованість методологічної бази та відсутність комплексної оцінки роботи органів державної влади. Зарубіжний досвід з оцінки ефективності адміністрування представлений низкою моделей. Зокрема, в дисертації обґрунтовано використання моделі ефективності, цільової моделі, моделі стейкхолдерів, експертного оцінювання, самооцінювання тощо. Але існуючі моделі оцінки ефективності державного управління є описовими та фрагментарними і також не дають інтегральної оцінки ефективності роботи органів державного управління. 5. Встановлено, що ефективність державного управління – це результат складної взаємодії соціально-економічних та організаційно-управлінських факторів, які необхідно розглядати комплексно. Для оцінки ефективності роботи РДА нами запропоновано модель організаційної ефективності, до якої належить три групи факторів: 1) внутрішньо-організаційні (організаційна структура, контроль за діяльністю РДА, формування цілей в контексті стратегічного планування); 2) проміжні фактори (управління персоналом, процедура прийняття управлінських рішень, організаційна культура, система мотивації); 3) фактори зовнішнього впливу (політична культура, взаємодія РДА з органами місцевого самоврядування, зв’язки з громадськістю). Враховуючи складність запропонованих факторів, до кожного з них розроблено систему критеріїв, які в подальшому були використані для їх кількісної оцінки. Загалом запропоновано 38 критеріїв, що дало можливість охопити усі аспекти управлінської діяльності РДА. 6. Доведено необхідність розробки методики оцінки ефективності роботи РДА на базі системи моделей, яка дозволяє оцінити економічні, соціальні та організаційні аспекти роботи РДА. Розроблена методика передбачає виконання таких етапів: 1) вибір системи моделей для оцінки ефективності роботи РДА (факторно-критеріальна модель, модель стейкхолдерів та ресурсна модель); 2) розробку інформаційно-методичної бази обраних моделей; 3) реалізацію моделей та аналіз їх результатів; 4) визначення інтегрального показника ефективності роботи РДА. 7. Основою факторно-критеріальної моделі є метод виміру впливу факторів на організаційну ефективність роботи РДА зі сторони державних службовців Жовківської і Пустомитівської РДА та незалежних експертів. Результати оцінювання дали можливість виявити проблемні зони управлінських процесів РДА, які пов’язані з недосконалою системою мотивації, невідпрацьованою процедурою прийняття управлінських рішень, контролем за діяльністю РДА та управління персоналом. Встановлено, що оцінка ефективності роботи РДА державними службовцями за факторно-критеріальною моделлю була значно вищою (0,7-0,62 бала – високий рівень ефективності), порівняно з експертною оцінкою (0, 47-0,45 бала – середній рівень ефективності). 8. Реалізація моделі стейкхолдерів дала можливість оцінити рівень задоволення потреб населення через ефективність роботи РДА, що відображає соціальний аспект ефективності державного управління. Жителі Жовківського та Пустомитівського районів були представлені чотирма соціальними групами: пенсіонери, безробітні, наймані працівники, підприємці. Результати оцінок за різними соціальними групами характеризувались високою варіативністю (від 0,63 бала до 0,23 бала). Загальний показник ефективності за моделлю стейкхолдерів становив 0,33 бала у Пустомитівській РДА та 0,36 бала у Жовківській РДА, що свідчить про низький рівень ефективності роботи місцевих органів виконавчої влади. 9. Використання ресурсної моделі пов’язане з оцінкою економічної ефективності роботи РДА через визначення впливу використаних у районі ресурсів на надходження до державного бюджету. За ресурсною моделлю результати оцінок за двома РДА суттєво відрізняються. Ефективність Жовківської РДА оцінена у 0,25 бала (низький рівень ефективності), а Пустомитівської РДА – у 0,5 бала (середній рівень ефективності). 10. Отримані за різними моделями результати показали відмінні оцінки ефективності роботи РДА, що пов’язано з різними оцінювачами, їх місцем відносно оцінюваної системи та обраним підходом. Узагальнення результатів оцінювання дало можливість поєднати кількісні і якісні оцінки ефективності роботи РДА і вивести інтегральний показник ефективності з врахуванням вагових коефіцієнтів моделей. Встановлено, що інтегральний показник ефективності роботи Жовківської РДА становить 0,33 бала (низький рівень ефективності), а Пустомитівської РДА – 0,44 бала (середній рівень ефективності), тобто на 10% вищий. В такий спосіб ми об’єднали економічні, соціальні та організаційні аспекти діяльності місцевих органів державного управління, що дало нам можливість порівнювати результати роботи РДА в динаміці. 10. Практичне застосування системи моделей для оцінки ефективності роботи Жовківської та Пустомитівської РДА підтвердило її дієвість та дало можливість сформувати пропозиції та рекомендації для підвищення ефективності їх роботи. Зокрема, запропоновані рекомендації щодо вдосконалення системи мотивації, процедури відбору кадрів та просування по службі. Для удосконалення процедури прийняття управлінських рішень, запропоновано оволодіння сучасними методами відбору оптимальних альтернатив, утвердження колегіальності тощо. Для забезпечення відкритості та прозорості місцевих органів влади рекомендується залучення громадськості (громадські організації, політичні партії, творчі спілки тощо) до оцінки роботи РДА. З метою підвищення ефективності роботи РДА доцільно також запровадити практику аудиту адміністративної діяльності та цільового управління. |
