У дисертації виконано теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо дослідженні методів і методик організації оцінки ефективності інвестиційних проектів в Україні. Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити низку висновків теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру. 1. Поняття економічної ефективності інвестиційного проекту уособлює результативність економічної діяльності системи, реалізації економічних програм та заходів, що характеризуються відношенням отриманого економічного ефекту (результату) до витрат ресурсів, які обумовили отримання цього результату. Якщо у якості системи (об’єкту дослідження) розглядається інвестиційний проект, як форма реалізації інвестиційної діяльності, під економічним ефектом слід розуміти зростання теперішньої вартості усіх активів, якими володіє інвестор, що дає підстави для визначення економічної ефективності як вирішального фактору при прийнятті рішення стосовно доцільності реалізації інвестиційного проекту. 2. Об’єктом аналізу ефективності виступає інвестиційний проект. Під інвестиційним проектом слід розуміти системно обмежений і закінчений комплекс заходів, документів і робіт, економічним результатом якого є зростання багатства інвестора, фінансовим результатом – прибуток (дохід), метеріально-речовим – нові або реконструйовані основні засоби (комплекси об'єктів), або ж придбання і використання нематеріальних активів або фінансових інструментів з наступним отриманням доходу. Суб’єктом аналізу ефективності інвестиційного проекту виступають як інвестор (або група інвесторів) так і будь-які інші учасники інвестиційного проекту. У випадку аналізу економічної ефективності інвестиційного проекту інвестором-ініціатором проекту, об’єктом аналізу виступає сам інвестиційний проект. Для усіх інших учасників проекту є притаманною індивідуалізація проекту - об’єкту оцінки, що виражається на практиці у розгляді фактично нового проекту, у якому учасник інвестиційного проекту аналізує власний інвестиційний проект у дотичності до базового, що реалізується інвестором-ініціатором. 3. В умовах ринкової економіки процесу оцінки ефективності інвестиційних проектів притаманні особливі риси: аналітичний апарат для оцінки інвестиційного проекту має базуватися на співставленні доходів (прибутку), отриманих у результаті вкладання фінансових коштів у об'єкт, що розглядається, з альтернативними можливостями вкладання коштів в інші фінансові активи; для визначення ефективності інвестиційного проекту процес його реалізації повинен бути визначений у часі і поєднувати усі основні фази інвестиційного циклу: капітальне будівництво, освоєння виробництва, стабільне промислове виробництво, його можливе згортання та ліквідацію; вихідні дані для розрахунків ефективності проекту мають включати: початкові витрати на реалізацію інвестиційного проекту по періодам реалізації проекту, тривалість інвестиційного проекту, величини очікуваних грошових потоків по рокам, значення очікуваної вартості капіталу; аналітичний апарат має забезпечувати можливість реконструкції розгорнутого у часі потоку платежів, що включає інвестиції, поточні витрати і доходи від виробничої діяльності на основі вихідних даних; для співставлення різних за часом платежів, їх приводять за допомогою процедури дисконтування до одної дати. Ставка дисконтування, що використовується для цього, вибирається виходячи з конкретних альтернатив розміщення капіталу або розраховується шляхом коригування прийнятої безризикової процентної ставки; при оцінці ефективності інвестиційного проекту враховують фактор ризику, який виражається у вигляді можливого зменшення віддачі від вкладеного капіталу порівняно з очікуваною величиною. З метою виявлення та зниження ризику вкладень здійснюється аналіз стійкості інвестиційного проекту по відношенню до його параметрів та зовнішніх факторів; у якості найважливіших зовнішніх факторів при оцінці ефективності проекту необхідно враховувати: загальний рівень інфляції (який в умовах України повинен змінюватися у часі); ймовірну зміну цін за основними категоріям витрат; величину позичкового проценту. Зазначені показники повинні базуватися на макроекономічних пронозах розвитку країни та відповідної галузі; вихідні дані для розрахунків економічної ефективності інвестиційного проекту надаються у структурі, формі та обсязі яких вимагає як українська так і міжнародна практика. 4. Серед причин, що спонукають суб’єктів підприємництва звертатися до оцінки ефективності господарювання, загалом, і ефективності інвестиційних проектів, зокрема, варто виділити: переорієнтацію цілей діяльності підприємства на максимальне задоволення потреб саме власників підприємства (інвесторів), а не менеджменту підприємства; використання у якості критерію успішності реалізації інвестиційних проектів показників економічної ефективності дає змогу запобігти дестабілізації фондового ринку, шляхом усунення можливостей невиправданої переоцінки фінансових інструментів у довгостроковому періоді при внутрішньокорпоративній оцінці цінних паперів за основу варто брати не суб’єктивно встановлену ринком ціну фінансового інструменту, а об’єктивні розрахунки чистої теперішньої вартості цих підприємств; інтернаціоналізацію інвестиційної діяльності, яка дає змогу залучати до реалізації національних інвестиційних проектів іноземних інвесторів, що, у свою чергу, вимагає від національного інвестора гармонізації національної системи оцінки і представлення інвестиційних проектів з загальноприйнятою у країнах з розвиненою ринковою економікою; різноманітність форм участі та цілей учасників у процесі реалізації інвестиційних проектів; необхідність врахування впливу на результати діяльності підприємства ризику і невизначеності, притаманних ринковій економіці; становлення та розвиток національного фондового ринку та вихід національного інвестора на світовий фондовий ринок. 5. Серед методів оцінки ефективності інвестиційного проекту теоретично найбільш прийнятним є метод теперішньої вартості, а у випадку порівняльного аналізу – індекс дохідності. Поряд з цими методами першого вибору, варто використовувати інші методи, що ґрунтуються на принципі врахування зміни вартості грошей у часі, а саме: внутрішня норма прибутку, дисконтований період окупності. До другої групи методів відносять так звані „облікові методи”: облікову ставку дохідності і строк окупності. Вибір методу оцінки залежить від поставленої цілі або цілей аналізу, повноти та достовірності інформації про інвестиційний проект, рівня визначеності перебігу подій у майбутньому, наявності обмежень у процесі оцінки і реалізації проекту, рівня розуміння методу на усіх ієрархічних рівнях прийняття рішень. Проте, жодний з методів, попри його теоретичну обґрунтованість або практичну перевіреність, не може виступати у якості універсального, оскільки всі вони дають змогу врахувати лише кількісні показники остаточне рішення стосовно прийнятності проекту залишається за інвестором. 6. Ризик є важливим і невід’ємним елементом фактично усіх інвестиційних рішень. У зв’язку з тим, що більшість підприємців не схильна до ризику, ідентифікація, вимірювання, врахування і, де це можливо, мінімізація ризику, повинні бути одними з основних аспектів, які приймаються до уваги у процесі оцінки ефективності інвестиційних проектів. Кількісні показники ризику, такі як стандартне відхилення і коефіцієнт варіації, показують ступінь можливої відмінності фактичних результатів від очікуваної величини. Іншими придатними методиками оцінки ризику є імітаційне моделювання за методом Монте-Карло і аналіз чутливості; еквівалент достовірності і ставка дохідності з урахуванням ризику дають можливість пристосувати формулу чистої теперішньої вартості для урахування ризику. Некількісні методи оцінки ризику можуть бути використані лише у випадку, коли немає можливостей використати хоча б один зі згаданих вище кількісних методів. Використання некількісних методів може призвести до прийняття субоптимальних рішень, що унеможливлюватиме здійснення коректного порівняльного аналізу відмінних за своєю природою інвестиційних проектів у рамках програми формування і управління портфелем інвестиційних проектів на підприємстві. 7. Проблема, яка пов’язана з практичним впровадженням у практику діяльності інвесторів оцінки ефективності інвестиційних проектів, є наслідком відсутності в Україні загальноприйнятої формалізованої концепції оцінки ефективності інвестиційних проектів. Більшість з існуючих методичних рекомендацій, стосовно оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів є об’єктно орієнтованими в залежності від галузі народного господарства (невиробнича сфера, промисловість, транспорт, сільське господарство), що відображає застаріле сприйняття структури національної економіки у рамках міністерств, відомств та комітетів. Для інвестора, напрямки інвестиційної діяльності якого є теоретично необмеженими, отримані за різними вузькоспеціалізованими методиками результати можуть виявитися такими, що не можуть бути порівняні між собою, що ускладнює, а в окремих випадках робить неможливим вирішення задачі з формування ефективного інвестиційного портфелю. 8. Для вирішення проблеми впровадження у практику діяльності інвесторів оцінки ефективності інвестиційних проектів, на основі визначеної економічної моделі інвестиційного проекту, автором запропоновано універсальну агреговану модель оцінки економічної ефективності з урахуванням невизначеності і ризиків та алгоритм оцінки інвестиційних проектів, що забезпечило комплексність оцінки показників економічної ефективності інвестування. Практична реалізація алгоритму відображена у програмному комплексі „Інвестиційний аналіз”, який забезпечує програмну реалізацію розробленого автором алгоритму аналізу інвестиційних проектів у процесі порівняльної та індивідуальної оцінки економічної ефективності окремих проектів та їх груп. | 