У дисертації, на базі проведених наукових досліджень, вирішено актуальну наукову задачу, що полягає в розробці показників оцінки економічної діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів, які забезпечують порівнянність економічних результатів з точки зору узгодження інтересів усіх учасників корпоративних відносин. Науково обґрунтовано методичні підходи до діагностики кризового стану, оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів на основі використання показника запасу власного капіталу, що має суттєве значення для підвищення об’єктивності оцінки діяльності вітчизняних гірничо-збагачувальних комбінатів. Основні висновки, отримані на основі використання наукових методів дослідження, полягають у наступному. 1. Розроблені методичні підходи до оцінки економічної діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів дозволили зробити висновок про те, що з метою забезпечення її достовірності оцінку необхідно проводити в три етапи. На першому з них необхідно привести витрати та величину дивідендних виплат до порівнянного з базою вигляду, на другому – визначити показники економічних результатів діяльності, використовуючи як фактичні, так і приведені до порівнянного вигляду значення вищезазначених показників; на третьому – з використанням скоригованих показників економічних результатів визначити шукані показники результативності. Залежно від цілей оцінки в якості базових можуть використовуватись максимальне, мінімальне, середнє, нормативне значення відповідних показників витрат та виплат або значення, задане інвестором чи самим підприємством. Коригування величини показників прибутку гірничо-збагачувальних комбінатів, а саме: операційного прибутку; суми операційного прибутку та амортизації, чистого прибутку, – при проведенні їх порівнянної оцінки необхідно, як показує дослідження, здійснювати з урахуванням визначених відхилень фактичних показників витрат від їх базових величин. При проведенні коригування зміни нерозподіленого прибутку треба додатково враховувати відхилення за дивідендними виплатами. 2. Установлені в роботі залежності витрат на оплату праці, витрат на утримання об’єктів соціально-культурного призначення, витрат на навчання працівників від обсягів товарної продукції, чисельності працівників, суми капітальних інвестицій, валового прибутку та фактору часу дозволили розробити математичну модель визначення базових значень показників витрат, яку доцільно використовувати при порівнянній оцінці діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів. 3. Аналіз сутності показників кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів дозволив розробити та рекомендувати до використання єдиний інтегральний вартісний показник діагностики кризового стану – «запас власного капіталу». Запропонований показник запасу власного капіталу дозволяє для кожного з фінансових коефіцієнтів, що використовуються під час діагностики кризи, визначити величину зміни власних активів, необхідну для забезпечення їх нормативного значення. 4. Розроблені методичні підходи до коригування показників оцінки діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів з урахуванням узгодженості корпоративних інтересів усіх учасників корпоративного процесу дозволили провести порівнянну оцінку економічних результатів діяльності. Як показали розрахунки, усі базові величини витрат і дивідендних виплат, що використовуються при проведенні порівнянної оцінки, не відповідають аналогічним показникам, наведеним у фінансовій звітності, а показники результатів діяльності, які розраховані на основі останніх, потребують коригування. 5. Доведено, що при оцінці економічної діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів, крім показників прибутку, слід визначати показники, які характеризують зміну їх економічного стану за оцінюваний період. Відповідно до цього потрібно розраховувати показники результативності діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів як відношення приросту запасу власного капіталу до загальної величини власного капіталу або суми активів підприємства. 6. Діагностику ступеня кризи на гірничо-збагачувальних комбінатах слід проводити за допомогою запропонованого в роботі коефіцієнту стабільності, що визначається відношенням інтегрального показника запасу власного капіталу до загальної величини активів. Додатково при цьому доцільно враховувати наявність у комбінатів зобов’язань перед їх афілійованими особами, вплив яких на економічний стан оцінюється за допомогою коефіцієнту захищеності активів при банкрутстві. Останній розраховується як відношення суми боргів перед афілійованими особами до загальної суми зобов’язань підприємства. 7. Обґрунтовано, що ринкові величини вартості бізнесу гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу, визначені на основі біржових котирувань їх акцій, є суб’єктивними і залежать від ряду факторів, не пов’язаних з результатами їх діяльності, зокрема, політики мажоритарних акціонерів відносно викупу акцій у міноритарних власників. Доведено, що для їх порівняння необхідно: розрахувати відповідні до ринкових величин вартості бізнесу комбінатів коефіцієнти капіталізації порівнянних показників прибутку; визначити єдині базові коефіцієнти капіталізації за кожним видом прибутку; знайти розрахункові величини вартості бізнесу оцінюваних комбінатів відповідно до базових коефіцієнтів капіталізації; розрахувати за кожним з підприємств коефіцієнт зростання вартості бізнесу як відношення її ринкової та розрахункової величини. Запропоновані методичні підходи до цієї оцінки дозволили провести більш об’єктивне ранжування гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу з точки зору переоцінки ринком вартості їх акцій. 8. Обґрунтовано, що при визначенні ефективності інвестиційних проектів гірничо-збагачувальних комбінатів необхідно враховувати обмеження, яке повинно характеризувати собою відношення двох періодів: знаменником цього виразу повинна бути вся прийнята величина загального періоду розрахунків при оцінці досліджуваних інвестицій; чисельником – частина цього періоду, протягом якого запас власного капіталу є від’ємним, а підприємство – об’єкт інвестицій знаходиться у кризовому стані. Урахування даного обмеження дозволяє більш точно оцінити рівень інвестиційних ризиків за проектом. |