Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів


Приходько Микола Миколайович. Оцінка антропогенного впливу на природне середовище та обгрунтування геоекологічних засад раціонального природокористування в Івано-Франківській області : дис... канд. геогр. наук: 11.00.11 / Львівський національний ун- т ім. Івана Франка. - Л., 2005.



Анотація до роботи:

Приходько М.М. Оцінка антропогенного впливу на природне середовище та обгрунтування геоекологічних засад раціонального природокористування в Івано-Франківській області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11. – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.

Дисертація присвячена вивченню природних ресурсів Івано-Франківської області, їх поширення і використання та антропогенного впливу на природне середовище. Досліджено та узагальнено сучасний стан компонентів ландшафтів, які одночасно є ресурсною базою, типи природокористування і особливості ведення промислового, аграрного, водного і лісового господарства, а також ступінь антропогенної трансформації природних ландшафтів. Вивчено причини виникнення екологічно небезпечних процесів (ерозія, зсуви, селі, забруднення грунтів і поверхневих вод). Обгрунтована система раціонального природокористування і управління природними ресурсами, розроблені принципи оптимізації ландшафтів і формування регіональної екологічної мережі. Об’єктом комплексного управління є водозбір ріки і сформовані в його межах ландшафти.

У дисертації дано наукове узагальнення та удосконалені підходи щодо вирішення завдань раціоналізації природокористування і формування ефективного механізму управління природними ресурсами в Івано-Франківській області. Проаналізовано та узагальнено сучасний стан, категоріальну структуру і територіальне розміщення природних ресурсів і типи природокористування, досліджено антропогенний вплив на природне середовище у межах ландшафтів і водозборів основних річок. Обгрунтовано систему раціонального природокористування і управління природними ресурсами.

Основні висновки роботи зводяться до такого:

1. Івано-Франківська область має значні природні ресурси. На її території (13,93 тис. км2, 2,4 % території України) формується 4,5 км3 місцевого річкового стоку (8,6 % стоку річок України), в лісах зосереджено 149,7 млн. м3 деревини (8,8 % запасу деревини в Україні); запаси нафти 18,3 млн. тонн і газу вільного – 22,7 млрд. м3 складають відповідно 13,7 і 3 % від загальнодержавних. Зазначимо, що наявний природно-ресурсний потенціал і різноманіття ландшафтів дають можливість розвивати на території області багатогалузеву виробничо-господарську діяльність (промисловість, сільське і лісове господарство, туризм та ін.).

2. До чинників антропогенного впливу, які зумовили негативні зміни природного середовища на території області, належать: 1) вирубування лісів і розорювання земель у процесі освоєння території; 2) екологічно необгрунтоване використання природних ресурсів та нарощування промислового виробництва; 3) висока густота населення; 4) недостатня захищеність з позицій екологічних вимог виробничо-господарської інфраструктури; 5) викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище; 6) відсутність системи моніторингу за станом і використанням природних ресурсів.

3. Основними наслідками нераціонального освоєння території і використання природних ресурсів без урахування екологічних функцій компонентів ландшафту, а також екологічно необгрунтованого розвитку промисловості, ведення сільського і лісового господарства є: 1) порушення динамічної рівноваги і цілісності структурно-функціональної організації у ландшафтах внаслідок зниження лісистості у гірських ландшафтах до 61,5-87,6 %, передгірських – до 27,7-43,6 %, рівнинних – до 7,1-16,8 % і формування на місці лісів сільськогосподарських угідь. У найбільш трансформованих рівнинних і передгірських ландшафтах сільськогосподарські угіддя займають відповідно 68,9-72,5 і 33,9-43,5 % території; 2) збіднення біологічного і ландшафтного різноманіття; 3) розвиток негативних екзогенних геодинамічних процесів (ерозія, зсуви, селі); площа еродованих сільськогосподарських угідь за останні 30 років зросла в 1,3 раза і становить 128,0 тис. га, у тому числі орних земель – 91,0 тис. га; 4) зміна гідрологічного режиму території, зниження водності річок (особливо у меженні періоди); 5) забруднення атмосферного повітря (в атмосферу викидається понад 230 тис. тонн), поверхневих вод (у водні об’єкти скидається більше 84 млн м3 / рік зворотних вод) і грунтів; 6) поступове вичерпання природних ресурсів і зменшення екологічного потенціалу ландшафтів.

4. Головним принципом розробленої нами системи раціонального природокористування і управління природними ресурсами є принцип багаторівневості. Зазначена система повинна розроблятися і здійснюватися як взаємопов’язаний комплекс дій і заходів на усіх рівнях (локальному, адміністративного району, області). Система раціонального природокористування і управління природними ресурсами передбачає перехід до використання природних ресурсів на засадах „системність – безперервність – невиснажливе використання – відтворення – збереження – охорона”. Головні заходи повинні бути спрямовані на: 1) впровадження ландшафтно-водозбірного принципу ведення господарства і управління ресурсами, який передбачає ведення виробничо-господарської діяльності з урахуванням екологічних функцій природних компонентів у структурі ландшафтів на водозборі, їх взаємозв’язку і взаємообумовленості; 2) забезпечення відповідності типів природокористування, обсягів використання ресурсів і розвитку галузей виробництва ландшафтно-зональній структурі території та її природно-ресурсному потенціалу; 3) ренатуралізація ландшафтів, збереження і відтворення біологічного і ландшафтного різноманіття; 4) регулювання обсягів використання природних ресурсів на основі екологічних нормативів і обмежень, впровадження ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій.

5. Використання ландшафтно-водозбірного підходу при здійсненні господарської діяльності дозволить: 1) сформувати в межах водозбору просторову структуру ландшафтних систем із збалансованим співвідношенням угідь (лісів, лук, ріллі, водних угідь, урбанізованих і заповідних територій) до величини заданого рівня лісистості, лукопасовищного використання і розораності шляхом створення запропонованих нами грунтоводоохоронних комплексів; 2) оптимізувати параметри і просторове розміщення угідь з урахуванням структурно-функціональної будови ландшафтів, їх стійкості до антропогенного навантаження; 3) здійснити заходи, спрямовані на збереження і відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття. У рівнинних ландшафтах на водозборах рік оптимальним є співвідношення угідь (рілля : луки : ліси) – 35-45 : 20-30 : 15-25; передгірських – 25-30 : 25-35 : 35-40; гірських – 5-10 : 20-30 : 60-75. Землекористування повинно здійснюватися тільки на основі схем землеустрою території, у яких врахована специфіка багатоукладного господарювання, передбачена система необхідних меліоративних елементів (захисні лісові насадження, стокорегулюючі лісосмуги, водорегулюючі вали та ін.), мережа доріг, рекреаційні зони та інші складові інфраструктури.

6. Для екологічної оптимізації рівнинних і передгірських ландшафтів, їх лісистість рекомендується збільшити у 1,5-2 раза, у першу чергу за рахунок залісення відкритих земель (піски, яри, зсуви та ін.), малопродуктивних еродованих сільськогосподарських угідь та земель у межах прибережних захисних смуг уздовж річок. Загальна площа земель для першочергового залісення на території області складає близько 70,0 тис. га.

7. При прийнятті рішень щодо розвитку промислового виробництва і рекреаційно-туристичної індустрії у першу чергу потрібно враховувати кількість водних ресурсів, екологічно допустимі об’єми відбору поверхневих і підземних вод та скидання у водойми зворотних вод. Дефіцит надійних джерел водопостачання і водовідведення у високогірних ландшафтах є обмежуючим фактором будівництва великих оздоровчо-відпочинкових комплексів.

8. З метою забезпечення стабільності ландшафтів, збереження і відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття для території Івано-Франківської області необхідно сформувати регіональну екологічну мережу, ядрами якої є 457 природно-заповідних територій та об’єктів загальною площею 189,3 тис. га.

9. Управління природними ресурсами буде ефективним за умови налагодження постійних спостережень за станом природних ресурсів і ландшафтів, а також контролю за наслідками господарської діяльності і реалізованих управлінських рішень у системі регіонального екологічного моніторингу.

Публікації автора:

1. Приходько М.М. Антропогенні зміни та оптимізація ландшафтів Івано-Франківської області // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. Географія. – Чернівці: Рута, 2003. – Вип. 167. – С 126-136.

2. Приходько М.М. Рекреаційні ресурси Івано-Франківської області та їх використання // Український географічний журнал. – 2003. – №1. – С. 49-54.

3. Приходько М.М. Екологічний стан земельних ресурсів Івано-Франківської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 2003. – № 2(7). – С. 175-184.

4. Приходько М.М. Водні ресурси як фактор сталого розвитку Івано-Франківської області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2003. – Вип.5. – С. 137-146.

5. Приходько М.М. Водні ресурси Івано-Франківської області: забезпеченість, якість, проблеми використання та охорони // Український географічний журнал. – 2004. – №1. – С. 22-27.

6. Приходько М.М. Оцінка антропогенних змін природних ландшафтів та обгрунтування геоекологічних засад раціонального природокористування в Івано-Франківській області // Фізична географія та геоморфологія. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Вип.46. – Т.1. – С. 237-243.

7. Приходько М.М. Регіональна екологічна мережа як фактор оптимізації ландшафтів Івано-Франківської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – Тернопіль. – 2004. – № 2. – Ч.2. – С. 215-220.

8. Приходько М.М. Природно-ресурсний потенціал і проблеми техногенно-екологічної безпеки території Івано-Франківської області // Науковий вісник інституту менеджменту та економіки. – 2001. – №3. – С. 18-23.

9. Приходько М.М. Природно-ресурсний потенціал, антропогенне навантаження та небезпечні екзогенні геодинамічні процеси в Івано-Франківської області // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. – 2002. – №2(3). – С. 144-151.

10. Адаменко О.М., Приходько М.М. Основні екологічні проблеми Івано-Франківщини // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2002. – №2(3). – С. 54-57.

11. Приходько М.М. Методологія і методика системи екологічного моніторингу довкілля Івано-Франківської області // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2002. – №2(3). – С. 60-66.

12. Приходько М.М. Система інтегрального управління природними ресурсами – основа сталого розвитку Івано-Франківської області // Тези науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. – Івано-Франківськ. – 2002. – С. 165-166.

13. Приходько М.М. Причини виникнення небезпечних процесів і явищ та заходи щодо їх попередження в Івано-Франківській області // Матеріали Міжнародної конференції, присвяченої Міжнародному року гір „Гори і люди (у контексті сталого розвитку)” (м. Рахів, 14-18 жовтня 2002 року). – Рахів, 2002. – Т.2. – С. 138-142.

14. Приходько М.М. Наукові основи екологічного моніторингу урбанізованих територій // Матеріали Міжнародної конференції студентів і молодих вчених „Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення” (Львів, 11-13 квітня 2003 р.). – Львів: СПОЛОМ, 2003. – С. 221-224.