У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми особистісно орієнтованого морального виховання учнів, що виявляється у визначенні педагогічних умов та особистісно орієнтованої моделі морального виховання у процесі навчання іноземної мови учнів молодшого підліткового віку. Розроблена і запропонована нами модель особистісно орієнтованого морального виховання учнів 6-7 класів у процесі вивчення іноземної мови є ефективною. Проведене дослідження підтвердило правильність висунутої гіпотези, що дало підстави для наступних висновків: 1. Проблема морального виховання учнів є одним із стратегічних завдань виховної політики загальноосвітньої школи демократичної держави, яка вбачає перспективу процвітання через формування морально-інтелектуального потенціалу суспільства. В організації навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі не відбулося істотних змін щодо переходу на гуманістичну парадигму освіти, частково реалізуються принципи особистісно орієнтованої освіти у шкільній практиці виховання. Традиційна організація навчально-виховного процесу на уроках іноземної мови не повною мірою сприяє реалізації морально-виховного аспекта. Причинами такого стану шкільної освіти є недооцінка ролі іноземної мови як предмета шкільного курсу, що має значний виховний потенціал, домінування орієнтації педагогів на набуття учнями знань, умінь, навичок і водночас недостатня увага до особистісного розвитку учнів. 2. Теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дав змогу уточнити сутність поняття “моральне виховання”, особливості особистісно орієнтованого підходу до морального виховання. Особистісно орієнтоване моральне виховання розглядається нами як таке, що базується на особистісних якостях вихованця, сприяє подальшому їхньому розвитку і відбувається у процесі спеціально організованої взаємодії. 3. Розроблено критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий) та показники визначення таких якостей, як доброзичливість, повага до людини, справедливість, товариськість, ввічливість та встановлено рівні (високий, середній, низький) їх вихованості в учнів 6-7 класів. 4. Розроблено, теоретично обґрунтовано особистісно орієнтовану модель морального виховання учнів 6–7 класів у процесі вивчення іноземної мови, мету, принципи, форми, методи та результат; експериментально доведено її ефективність. 5. Організація особистісно орієнтованого морального виховання у процесі навчання іноземної мови передбачає створення на уроках іноземної мови в загальноосвітніх школах таких педагогічних умов, які сприяють становленню суб’єктності учня в особистісно розвивальній взаємодії у площині “педагог-учень”. Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави констатувати, що такими педагогічними умовами є: організація навчально-виховного процесу на суб’єкт-суб’єктній основі, за якої вихованець виступає як суб’єкт пізнання та спілкування; особистісно орієнтоване спілкування на основі діалогічної (полілогічної) форми педагогічної взаємодії педагога з учнями та учнів між собою; активність учасників навчально-виховної діяльності в умовах особистісного вибору, гарантованого успіху, авансованої довіри, творчості, які сприяють максимальному розкриттю можливостей особистісного зростання учня; створення оптимального освітнього середовища, що передбачає варіативність та гнучкість прийомів, методів, інтерактивних технологій навчання та форм різних видів діяльності. 6. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що особистісно орієнтований підхід до морального виховання учнів на уроках іноземної мови позитивно впливає на моральний розвиток особистості учнів. Збільшилася кількість учнів 17 % до 24,3 % у групі високого рівня моральної вихованості. Кількість підлітків середнього рівня моральної вихованості у процесі формувального експерименту варіювалася, зменшуючись (з 67 % до 65,9 %) унаслідок переходу частини підлітків до групи високого рівня моральної вихованості і збільшуючись за рахунок переходу частини учнів низького рівня на вищу сходинку: відповідно 14,8 % та 9,8 %. Встановлено позитивну динаміку рівнів морального розвитку учнів у експериментальних класах, тоді як у контрольних показники моральної вихованості суттєво не змінились. 7. Дослідженням доведено, що розроблені та впроваджені у виховну практику методи та прийоми особистісно орієнтованого морального виховання учнів у процесі навчання іноземної мови сприяють ефективній реалізації виховного аспекта уроку іноземної мови. Проблема морального виховання учнів у процесі навчання учнів підліткового віку іноземної мови складна та багатогранна і, безперечно, не вичерпується розглянутими у пропонованому дослідженні аспектами. Подальшого вивчення й наукової інтерпретації потребують питання, пов’язані з вивченням реалізації особистісно орієнованого підходу у процесі етичного виховання, у вихованні моральних якостей учнів молодшого та старшого шкільного віку, а також проблеми підготовки вчителів до впровадження особистісно орієнтованого підходу в практику виховної роботи загальноосвітньої школи. |