Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Технічні науки / Збагачення корисних копалин


Трачук Аннаіт Альбертівна. Особливості збагачення гематитових руд шахтного видобутку Кривбасу на базі радіоізотопних засобів. : Дис... канд. наук: 05.15.08 - 2006.



Анотація до роботи:

Трачук А. А. Особливості збагачення гематитових руд шахтного видобутку Кривбасу на базі радіоізотопних засобів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.08 – збагачення корисних копалин – Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2006.

Дисертація присвячена питанню розробки технології збагачення і оперативного контролю гематитової руди із застосуванням низькоенергетичного джерела гамма-випромінювання. Розроблено технологічну схему кускового і порційного збагачення руд підземного видобутку Кривбасу на основі радіоізотопних засобів, що відрізняється застосуванням низькоенергетичного джерела гамма-випромінювання. Приріст масової частки заліза склав 5,2…12,2% при вилученні заліза в концентрат 75…90%. Виділення і реалізація багатої складової з кускової частини залізорудної сировини дозволяє істотно скоротити, або ж виключити повністю витрати на тонке подрібнення. Загальний економічний ефект від підвищення якості та усереднення аглоруди становить 235 тис. грн. на рік.

Дисертаційна робота присвячена питанню розробки технології збагачення і оперативного контролю якості гематитової руди із застосуванням низькоенергетичного джерела гамма-випромінювання, впровадження якої дозволяє реалізувати стратегію керування технологічним процесом контролю якості залізорудної сировини та розширення сировинної бази країни.

  1. Уперше сформульовано умови взаємодії радіаційних полів з товарною рудою залежно від фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей руди, що враховують положення точок контролю безпосередньо в конусі товарної руди.

  2. Розроблено математичну модель оптимізації параметрів інверсійного зондового і комплексного пристрою, що дозволяє встановити геометричні параметри пристрою, уточнити умови вибору максимального інтегрального потоку випромінювання та підвищити ефективність покускового збагачення на 12%, а порційного - на 17%.

  3. Розроблено технологію покускового і порційного збагачення гематитової руди підземного видобутку на базі низькоенергетичного гамма-випромінювання з урахуванням класифікації та мінералогічного складу окислених руд.

  4. З метою розподілу вихідної руди по сортах, розроблено радіометричний сепаратор, що пройшов дослідно-промислові випробування в умовах шахт Кривбаса. Приріст масової частки заліза при його використанні склав 5,2…12,2% при вилученні заліза у концентрат 75…90%. Виділення і реалізація багатої складової з кускової частини залізорудної сировини дозволяє істотно скоротити, або ж виключити повністю витрати на тонке подрібнення.

  5. Радіометричні сепаратори, що відрізняються застосуванням низькоенергетичного гамма-випромінювання, доцільно використовувати для переробки некондиційної та разубоженої гірської маси. З некондиційних залізних руд повторного видобутку можливе виробництво доменного куска. Із дрібнозернистих відходів виробництва доменного куска за допомогою радіометричного сортування можливе одержання агломераційної сировини із загальною масовою часткою заліза 42,85…52 мас. %.

  1. На всіх шахтах Кривбаса впроваджено систему оперативного контролю якості товарної руди і продуктів збагачення, що дозволило підвищити продуктивність праці більше ніж у два рази.

  2. Загальний економічний ефект від підвищення якості й усереднення аглоруди становить 235 тис.грн. на рік.

Публікації автора:

  1. Азарян Ан.А. Факторы, влияющие на точность оперативного контроля и управление качеством минерального сырья //Сборник научных работ Первого Международного симпозиума "Оперативный контроль и управление качеством минерального сырья при добыче и переработке".- Кривой Рог, 1996.- С. 69-71.

  2. Азарян А.А., Серебренников В.М., Азарян Ан.А. Анализ надежности оперативного контроля качества минерального сырья гамма-гамма методом //Разработка рудных месторождений : Научн.-техн.сб.- Кривой Рог: КТУ. -1996. -№ 57. -С. 82-5.

  3. Азарян Ан.А. Оперативный контроль и управление качеством минерального сырья и факторы, влияющие на точность контроля //Разработка рудных месторождений : Научн.-техн.сб.- Кривой Рог: КТУ. -1996. -№ 59. -С. 89-95.

  4. Бызов В.Ф., Азарян А.А., Трачук А.А. Исследование факторов, влияющих на точность оперативного контроля содержания полезного компонента в горной массе //Разработка рудных месторождений : Научн.-техн.сб.- Кривой Рог: КТУ.- 1998.- № 65.- С.48-50.

  5. Трачук А.А., Азарян В.А. Состояние проблемы оперативного контроля качества минерального сырья. // Сборник научных трудов Второго Международного симпозиума "Оперативный контроль и управление качеством минерального сырья при добыче и переработке".– Ялта, 1999. - С. 63-73.

  6. Василенко В.Е., Лисовой Г.Н., Трачук А.А., Яковлева С.В. Исследование влияния влажности на результаты контроля содержания железа в дробленых рудах радиометрами ПАКС //Разработка рудных месторождений : Научн.-техн.сб.- Кривой Рог: КТУ.- 1999.- № 67.- С.83-87.

  7. Азарян А.А., Василенко В.Е., Трачук А.А., Яковлева С.В. Исследование возможности применения гамма-абсорбционного метода для определения содержания железа в рудах и продуктах их переработки // Разработка рудных месторождений : Научн.-техн.сб. -Кривой Рог: КТУ. -1999. -№ 68.- С. 84-94.

  8. Трачук А.А. Комплексный рудничный радиометр ПАКС-4М. // Разработка рудных месторождений : Научн.-техн.сб.- Кривой Рог : КТУ.- 2000.-№ 74.-С. 100-103.

  9. Пристрій автоматичного контролю вмісту корисного компонента в мінеральній сировині: А.с. №38216а, Україна, А.А.Азарян, А.А.Трачук - №2000063325/21; Заявлено 07.06.2000; Опубл. 15.05.2001, бюл.№4.– 4 с.

  10. Смолянская С.А., Трачук А.А. Методы повышения достоверности оперативного контроля качества горной массы на конвейере // Металлургическая и горнорудная промышленность. -Д.: НМетАУ. -2002 -№2.- С. 95-97.

  11. Азарян А.А., Бызов В.Ф., Кузьменко А.Б., Трачук А.А. Разработка методов и средств оперативного контроля качества минерального сырья при его добыче и переработке // Горный журнал. -2002 .-№ 3.- С. 65-69.

  12. Трачук А.А. Исследование возможности повышения точности оперативного контроля массовой доли железа в дробленых рудах // Вісник Криворізького технічного університету. - Кривий Ріг : КТУ.-2005.- №8. - С.131-134.

  13. Азарян А. А., Азарян В. А., Василенко В. Е., Лисовой Г. Н., Трачук А. А. Исследование факторов, влияющих на точность оперативного контроля качества минерального сырья //Разработка рудных месторождений : Научн.-техн.сб.- Кривой Рог: КТУ.- 2005.- № 88.- С.135-140.

  14. Азарян А.А., Трачук А.А. Исследование и разработка средств оперативного контроля массовой частицы железа в аглоруде и в продуктах обогащения // Металлургическая и горнорудная промышленность. - Д.: НМетАУ. -2005. -№5.- С. 57-60.

  15. Трачук А.А. Сортировка железорудного сырья радиометрическим методом //Вісник Криворізького технічного університету. - Кривий Ріг : КТУ.- 2006 г. - №11.- С.154-157.

  16. Трачук А.А. Сортування гематитових руд підземного видобутку Кривбасу на базі радіоізотопних засобів // Вісник Криворізького технічного університету .- Кривий Ріг : КТУ .- 2006. - №13.- С.81-84.

По темі дисертації опубліковано 20 наукових праць: 19 статей у наукових фахових виданнях, 1 патент України.

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві: [4] – розроблено методологію оперативного контролю і управління якістю руд чорних металів, досліджено чинники, що впливають на точність оперативного контролю якості мінеральної сировини; [5] – проведено критичний огляд наукової літератури по контролю якості мінеральної сировини; [6] – визначено вищу чутливість при опромінюванні через дно кювети, вибрано оптимальну товщину проб при джерелі в 60 кеВ; [7] – розроблено систему математичної обробки даних при оперативному контролі якості гірської маси на конвеєрі; [10] – розроблено математичну модель оптимізації параметрів інверсійного пристрою; [11] – визначено оптимальну відстань між детектором і поверхнею розсіювача; [14] – розроблено геометричні параметри пристрою.