Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна історія та історія економічної думки


Рилач Наталія Михайлівна. Особливості взаємодії України і Європейського Союзу у науково-технологічній сфері. : Дис... канд. наук: 08.00.02 - 2008.



Анотація до роботи:

Рилач Наталія Михайлівна. Особливості взаємодії України і Європейського Союзу у науково-технологічній сфері. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена теоретико-методологічному аналізу особливостей взаємодії України і ЄС у науково-технологічній сфері в сучасних умовах інтернаціоналізації та глобалізації науки і технологій. Особлива увага приділяється системно-концептуальному визначенню й обґрунтуванню поняття структурної взаємодії у сфері науки і технологій, а також розробці пропозицій щодо механізмів її інтенсифікації.

У дисертації розкриті передумови та фактори розвитку міжнародного поділу і кооперації праці у сфері науки та технологій між Україною і ЄС та науково-технологічна складова у двосторонній торгівлі.

У роботі обґрунтовано необхідність переходу України до інноваційної моделі економічного розвитку як умови поглиблення науково-технологічної взаємодії з Європейським Союзом.

У дисертаційній роботі викладені результати дослідження та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яка полягає в розробці теоретико-методологічних засад, а також практичній реалізації шляхів і способів удосконалення механізму структурної взаємодії між Україною та Європейським Союзом у науково-технологічній сфері. Результати проведеного авторського дослідження характеризуються науковою новизною та дозволили сформулювати висновки, пропозиції та узагальнення концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення завдання відповідно до поставленої мети, а саме:

  1. На сучасному етапі у науково-технологічній галузі найбільше проявляється динаміка процесів інтернаціоналізації та глобалізації, що створює підґрунтя для ефективного розвитку всіх сфер суспільства. Основу сучасного технологічного укладу, становлять електронна промисловість, обчислювальна техніка, інформатика, роботобудівництво, нано- та біотехнології. У найрозвинутіших країнах уже складається постіндустріальна “нова економіка” - технологічний і господарський уклад, в якому роль головного виробничого ресурсу відіграють знання та інформація.

  1. Одним із суттєвих проявів НТР на сьогодні є міжнародний науково-технологічний обмін, що являє собою взаємопов’язану багатоканальну систему, яка ґрунтується на сучасному міжнародному поділі і кооперації праці, зокрема, в рамках Європейського наукового простору, який передбачає об’єднання зусиль вчених різних країн, забезпечення максимально ефективного використання наукового потенціалу і матеріальних ресурсів країн ЄС, використання накопиченого досвіду та досягнень, тісний взаємозв’язок регіональної та національної науково-технологічної політики, а також обмін знаннями та технологіями та мобільність науковців. Така система відображає як внутрішні, так і зовнішні аспекти науково-технологічної революції, її субстанціальну економічну природу.

  2. Європейський Союз, спираючись на підтримку державних та інтеграційних інститутів, фінансових й виробничих структур, формує панєвропейську інноваційну систему. Основними фінансовими інструментами її створення є Рамкові програми ЄС, які визначають основні пріоритетні напрями науково-технологічної та інноваційної діяльності. Створення глобального наукового простору на сучасному етапі в ЄС та участь в ньому України розпочалося з Шостої Рамкової програми на 2002-2006 рр. На сьогодні реалізується вже Сьома Рамкова програма ЄС з наукових досліджень на 2007 – 2013 рр., особливостями якої є значне підвищення її бюджету до 0,1% ВВП країн ЄС, спрощення роботи та правил для учасників та більша адаптованість до потреб промисловості.

  3. Ефективне впровадження результатів науково-технологічної діяльності передбачає тісну взаємодію національних потенціалів, ресурсів різних країн, спільне розв’язання завдань економічного розвитку на глобальному рівні. Це втілюється у процесах науково-технологічної інтернаціоналізації, зокрема, в таких її формах як дослідження, розробка і використання технологій у глобальному масштабі; диверсифікація міжнародних ринків технологій, яким властиві найбільша інтенсивність розвитку і високий ступінь монополізації; міжнародне науково-технологічне співробітництво, при якому використання досягнень «інформаційної економіки» відкриває нові можливості у сфері проведення спільних досліджень на всіх рівнях; виникнення та виробництво технологій у глобальному масштабі, формування глобального вартісного ланцюга.

  4. Глобальна спрямованість науково-технологічного співробітництва промислово розвинутих країн залежить від рівня розвитку їх науково-технологічної сфери (фінансування науки, ліцензійна торгівля, частка високотехнологічного експорту, коефіцієнт винахідницької активності, кількість дослідників) та форм науково-технологічної кооперації з державами однакового науково-технологічного рівня. Водночас у співпраці з менш розвинутими країнами використовується дешевша інтелектуальна праця з метою покращення конкурентоспроможності власного високотехнологічного потенціалу. Таким чином, для рівноправного залучення України до глобальної науково-технологічної сфери важливого значення набувають рівень розвитку національної інноваційної системи, політика уряду в цьому напрямі, участь країни в глобальних та регіональних економічних угрупованнях.

  5. При розробці національної інноваційної системи слід спиратися на основні тенденції процесу глобалізації науково-технологічної сфери, головними акторами якої є потужні інноваційні інституції з розвинутою технолого-інноваційною й освітньою мережею, які спроможні трансформувати результати глобалізації в національних інтересах. Взаємодія структурних елементів НІС різних країн є вищою формою кооперації науково-технологічної діяльності (співробітництва у науково-технологічній сфері). Структурна взаємодія між державами у науково-технологічній сфері відображає глибинні сутнісні риси міжнародної науково-технологічної кооперації або міжнародного співробітництва у науково-технологічній сфері, набуваючи своїх особливостей, напрямів і динаміки розвитку. Формою реалізації НТР у країні є створення національної інноваційної системи. Ефективне включення країни до міжнародної системи науково-технологічної кооперації за допомогою взаємодії національних інноваційних систем країн на рівні їх структурних елементів свідчить про нову якість співробітництва в даній галузі.

  6. Компаративний аналіз структурних елементів, з яких складається національна інноваційна система країни, з відповідними показниками держави-партнера є необхідною умовою для визначення форм науково-технологічного співробітництва. До основних структурних елементів віднесено стан кадрового потенціалу науково-технологічної сфери країни, рівні витрат на науково-технологічну діяльність, кількість заявок на патенти, частка малих та середніх підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, обсяг поширення сучасних технологій в економіці. Кількісні характеристики вказаних елементів зумовлюють можливість здійснення селективного процесу залучення країни до всіх сучасних тенденцій і форм прояву інтернаціоналізації науково-технологічної сфери. У цілому, Україна володіє необхідною сировинною, матеріальною та інтелектуальною базою для поступового секторального включення в систему світогосподарських науково-технологічних зв’язків.

  7. Для підвищення ефективності присутності України на ринку ЄС у процесі поглиблення ринкових реформ слід кардинально змінити структурні характеристики вітчизняної економіки, і, що має особливо важливе значення, підвищити рівень розвитку високих технологій, забезпечити прискорений розвиток таких науко- та технологоємних галузей як радіотехнічна, телевізійна, засоби зв’язку, а також аерокосмічна, виробництво нових матеріалів та точного приладобудування, фармацевтична, електронна та електротехнічна, тобто тих виробів і технологій, які здатні до ефективної конкуренції, а отже, можуть стати „локомотивами” високотехнологічного зростання.

  8. Механізм інтенсифікації науково-технологічної взаємодії України з Європейським Союзом охоплює ряд інструментів, які можна розділити на внутрішні та зовнішні. До заходів, які доцільно здійснювати в Україні, відносяться перехід до інноваційної моделі економічного розвитку, основу якої становить переважно високотехнологічна структура національного виробництва, виробництво продукції з високим рівнем доданої вартості, винесення за межі країни ресурсоємних виробництв. При цьому високі технології та наукові знання забезпечують принаймні 50% всього економічного зростання. Створення економічних засад інноваційної моделі розвитку економіки України як передумови для поглиблення взаємодії з країнами ЄС передбачає залучення інструментів податкової, а також грошово-кредитної політики. Особливого значення в даному контексті мають пропозиції адаптації успішного досвіду країн Європейського Союзу для України. До зовнішніх інструментів відноситься інституційна структура науково-технологічного співробітництва України з Європейським Союзом, яка включає двосторонні документи, зокрема положення, що стосуються співробітництва у науково-технологічній сфері та двосторонній торгівлі Концепції Європейської Комісії «Ширша Європа – сусідство: нові рамки для відносин із східними та південними сусідами ЄС», «Плану дій Україна - ЄС на 2005-2008 рр.» , а також програми співробітництва як Сьома рамкова програма ЄС з наукових досліджень на 2007-2013 рр., EUREKA, GALILEO.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Толстая Н.М. Структурна взаємодія України та ЄС у науково-технологічній сфері (враховуючи досвід Польщі) / Н.М. Толстая // Актуальні проблеми економічних відносин. - Випуск 55 (у двох частинах). – Ч. І.- К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2005- С. 91-97.

  2. Рилач Н.М. Взаємодія України та Європейського Союзу у науково-технологічній сфері / Н.М. Рилач // Актуальні проблеми економічних відносин.- Випуск 63 (у двох частинах).- К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2006 - Ч.ІІ. - С. 135-153.

  3. Толстая Н.М. Шляхи подолання асиметрії у відносинах України з Європейським Союзом у науково-технологічній сфері / Н.М. Толстая // Актуальні проблеми економічних відносин.- Випуск 51 (у двох частинах).- К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, –2005 – Ч.ІІ. - С. 160-163.

  4. Толстая Н.М. Перспективи обміну високотехнологічною продукцією між Україною та Європейським Союзом / Н.М. Толстая // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2005 – №31-32 – С. 53-56.

  5. Рылач Н.М. Гравитационная модель для внешней торговли Украины со странами ЕС / Московкин В.М., Колесникова Н.И., Рылач Н.М. // Бизнес Информ.- 2007.- №7.- С. 26-32.

  6. Толстая Н. М. Перспективы обмена высокотехнологичной продукцией между Украиной и Европейским Союзом / Н.М. Толстая // Gdanskie Studia Miedzynarodowe. – 2004 – Vol.3.- #2. – S.105-114.

  7. Рылач Н.М. Европейское научное пространство в условиях интернационализации научно-технологической деятельности и перспективы взаимодействия с Украиной / Н.М. Рилач // Polska wobec wspolczesnych wyzwan globalnych i regionalnych – 2007 - S. 456-468.

  8. Рилач Н.М. Світовий ринок технологій. //Світова економіка: [підр. для студентів ВНЗ] / Філіпенко А.С., Будкін В.С., Рогач О.І. та ін. –К.: «Либідь» - 2007.- С. 213-233.

Матеріали конференцій:

  1. Рилач Н.М. Інтенсифікація двосторонньої торгівлі високотехнологічними товарами як фактор взаємодії України з Європейським науковим простором / Н.М. Рилач // Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція: матеріали XV між нар. наук.-практ. конф.,11-12 травня 2006 р.: тезиси доповіді.- Чернівці, 2006. –Ч. І. – С. 283-288.

  2. Толстая Н.М. Європейська політика технічного сприяння щодо України / Н.М. Толстая // Актуальні проблеми економічних відносин.- - Випуск 46 (у двох частинах). - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин 2004.- Ч. ІІ. – С. 77-80.

  3. Рилач Н.М. Особливості взаємодії України і Європейського Союзу у науково-технологічній сфері / Н.М. Рилач // Актуальні проблеми економічних відносин.- Випуск 66 (у двох частинах) - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, - 2007 -Ч ІІ - С. 30-34.