У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вивченні фізіолого-біохімічних особливостей взаємодії бука лісового і ялиці білої в умовах Прикарпаття та у розробленні сучасного високоефективного методу розмноження садивного матеріалу для створення високопродуктивних стійких лісових фітоценозів із заданими характеристиками генотипів. 1. Алелопатична активність бука лісового та ялиці білої зумовлена наявністю біологічно-активних речовин в їх зелених листках і хвої, опаді, насінні, коренях, прижиттєвих кореневих виділеннях та у ґрунті з-під досліджуваних лісових порід. Особливості дії цих речовин та динаміка зміни їх активності протягом вегетаційного періоду виявляються методом біотестів. 2. Екзометаболіти бука лісового стимулюють проростання насіння ялиці білої та ріст її сіянців у водних і ґрунтових культурах, а екзометаболіти ялиці білої стимулюють проростання насіння бука лісового та ріст його сіянців у водних і ґрунтових культурах. Водночас екзометаболи цих лісових порід пригнічуюче впливають на проростання власного насіння та на ріст власних сіянців. 3. При вирощуванні насаджень доцільною є раціональна зміна лісових порід: бука лісового – ялицею білою, а ялиці білої – буком лісовим. Бук лісовий і ялиця біла є аутоінтолерантними лісовими породами. У досліджуваних нами ґрунтово-кліматичних умовах при сумісному вирощуванні їх алелопатичний вплив є взаємостимулюючим. 4. Серед комплексу сполук, що зумовлюють алелопатичну активність бука лісового та ялиці білої одними з найважливіших є борнеол, борнілацетат, карвакрол, ліналоол, ментол, абсцизова, аскорбінова, бузкова, винна, галова, кофейна, цитринова, щавлева, яблучна та янтарна кислоти. 5. У досліджуваних джерелах екзометаболітів найбільше флавоноїдів міститься в опаді бука лісового (0,57 %) і опаді ялиці білої (0,12 %). Серед комплексу цих флавоноїдів найпоширенішими є рутин, кверцетин, ізосаліпурпозид і невідомі речовини з Rf близько 0,25; 0,3; 0,47; 0,54; 0,71; 0,72; 0,97. 6. Дія екзометаболітів ялиці білої стимулює процес органогенезу бука лісового при вирощуванні його in vitro, що пояснюється здатністю екзометаболітів рослин впливати на генетичний апарат рослини-акцептора. 7. Розроблена нами ефективна методика мікроклонального розмноження бука лісового дозволяє забезпечити розмноження садивного матеріалу заданого генотипу у необхідній кількості. Оптимальним середовищем для культивування є середовище DKW. Найкращий результат у мікроклональному розмноженні бука лісового досягається при використанні в якості експлантантів бруньок ювенільних рослин, зокрема одно- та дворічних сіянців, які "витягуються" на середовищі з 0,2 мг/л івіну і 0,1 – 0,25 мг/л БАП. Ефективним є також використання сегментів гіпокотиля, які культивуються на середовищі з 0,1 мг/л івіну і 0,6 мг/л БАП. 8. У мікроклональному розмноженні бука лісового доцільно застосовувати в якості стимулятору водні екстракти з хвойного опаду ялиці білої. Найкращого результату було досягнуто при використанні в якості експлантантів сегментів гіпокотиля, які культивувались на середовищі з 0,1 мг/л івіну і 0,6 мг/л БАП у присутності водного екстракту (1:100) з опаду ялиці білої. 9. У практиці ведення лісового господарства та у фармакологічному виробництві пропонується використати: принципи створення чистих і змішаних лісових культур бука лісового та ялиці білої в умовах Прикарпаття з врахуванням впливу алелопатичного фактору, що сприятиме невиснажливому тривалому лісокористуванню (для раціональної зміни досліджуваних лісових порід необхідно враховувати вплив попередніх насаджень та ґрунтовтому, враховувати аутоінтолерантність бука лісового та ялиці білої і взаємостимулюючий вплив між ними); розроблену нами сучасну високоефективну і рентабельну технологію для масового розмноження бука лісового із заданим генотипом; ідентифіковані речовини екзометаболітів бука лісового та ялиці білої для виробництва ліків. |