1. У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз наукових підходів до визначення сутності виховного процесу у вищих навчальних закладах і отримано обґрунтований висновок, що найбільш ефективним для дослідження виховання є соціокультурний підхід, який спирається на урахування у вихованні трьох складових: особливості, соціуму і культури. Процес виховання здійснюється за допомогою не тільки культурних систем, а й правових серед множини різних соціальних регуляторів, ефективність яких не є однаковою в суспільствах різних типів. 2. У процесі аналізу виявлено чинники трансформаційних процесів в українському суспільстві на сучасному етапі його розвитку та виокремлено їх вплив на формування соціокультурних цінностей особистості. Вперше здійснено аналіз законодавчої бази виховного процесу, показано роль соціальних інститутів у процесі формування відповідних законів. Практична недорозвиненість принципів виховання у вищій школі вимагає впровадження в законодавство чіткого та ефективного механізму забезпечення виховного процесу. З проведеного аналізу законодавчої бази виховання у вищій школі стає очевидним той факт, що законодавчі зусилля влади здебільшого спрямовані на розробку методологічних, концептуальних, стратегічних законодавчих актів, тоді, як стан суспільної свідомості, особливо молодіжної, вимагає прийняття конкретних рішень з урахуванням синдрому “сучасної особистості”. 3. Нами встановлено місце та роль вищих технічних навчальних закладів в системі вищої освіти, з’ясовано модернізаційні зміни в цій системі. Серед різноманітних стратегій діяльності вищих технічних навчальних закладів в умовах модернізації можна виділити стратегію пошуку додаткових джерел фінансування. Ця стратегія була пов’язана з пошуком позабюджетних джерел, у тому числі грантів, що поряд із економічною вигодою сприяло розвитку міжнародних зв’язків вищих навчальних закладів та загальному процесу інтеграції вітчизняної вищої освіти у світове співтовариство. Завдяки цьому, на наш погляд, здійснювалась і підтримка наукових досліджень. Одним із напрямів у цьому аспекті було встановлення тісних зв’язків із бізнес-середовищем тощо. Завдяки сукупності факторів зовнішнього та внутрішнього середовища вектор виховання значно зменшив свій вплив як однієї зі складових освітянського процесу. Але сучасні вимоги розвитку української держави вимагають його активізації, для чого, на нашу думку, необхідна розробка концептуальних основ цієї діяльності. Застосування соціокультурного підходу до аналізу виховання дає змогу стверджувати, що окремі компоненти концептуальних основ виховання в технічному вищому навчальному закладі будуть ідентичними до загальних концептуальних основ виховання в українському суспільстві. Це пов’язано з цим, що вони спрямовані на досягнення загальної мети виховання, виконання соціального замовлення на нього з боку суспільства. На наш погляд, до таких загальних компонентів належать, перш за все, мета, завдання та принципи виховання. Головна мета виховання у вищому навчальному закладі – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування у молоді, незалежно від національної належності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, екологічної культури. Принципи виховання студентів технічних вищих навчальних закладів визначаються як метою самого виховання, так і його змістом, головними напрямами. Виділено десять принципів виховної роботи в технічних вищих навчальних закладах і підкреслено, що важливою складовою організації виховної роботи є самовиховання. 4. Встановлено основні риси виховного процесу у вищому технічному навчальному закладі та з’ясовано, що виховання у вищих навчальних закладах – це система, що поєднує виховання студента як людини, фахівця і громадянина; система, що поєднує копітку виховну роботу протягом п’ятирічного терміну навчання у вищих навчальних закладах (у перебігу навчання, у процесі виробничої практики, в умовах побуту, занять фізичною культурою й під час засвоєння духовних цінностей) і система, що інтегрує теоретичне навчання і професійну працю, освіту і ринковий попит на освічених фахівців, вищу освіту та післядипломне навчання. Реалізація програм і завдань виховної роботи в сучасних умовах розвитку українського суспільства, пошук найефективніших форм і методів роботи, наповнення їх адекватним змістом у сучасному українському суспільстві повинні корелювати, на наш погляд, із тими завданнями, які постають перед майбутніми фахівцями в подальшій професійній діяльності. 5. Проведено аналіз виховних практик у гуманітарних і технічних ВНЗ та виявлено, що в технічних вищих навчальних закладах зі студентами технічного профілю підготовки проводять менше заходів виховного характеру, а їх фахова підготовка часто не враховує соціальних особливостей студентського контингенту, їх потреб, мотиваційного ядра тощо. Порівняння позицій студентів технічного профілю підготовки і студентів-гуманітаріїв щодо завдань організаційно-виховної роботи показує, що деякі з названих аспектів реально є проблемними зонами. Якщо брати до уваги якість складання сесій, то студенти технічного профілю мають гірші показники, ніж студенти-гуманітарії. Загалом проблемні зони, відзначені нами у виховній роботі зі студентами технічного профілю підготовки при порівнянні зі студентами-гуманітаріями, мають як першопричину декілька основних чинників. Їх, на наш погляд, можна поділити на три основних групи: макрофактори, мезофактори та мікрофактори. Вплив цих факторів детермінує зміст моделі фахівця технічного ВНЗ. Модель фахівця, відповідно до якої випускник вищого навчального закладу може бути успішним у сучасному соціумі, має у своїй основі коло компетенцій як інваріантних вимог до особистості в ситуації змін. Як показав проведений нами аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівців технічних спеціальностей, сучасна система вимог до властивостей та характеристик фахівців складається з двох основних модулів: професійно спрямованого та загальнокультурного. При цьому виховна складова, на наш погляд, активно впливає на формування всіх компонентів. У рамках першого модуля вона сприяє формуванню професійної культури, професійної етики та набуттю майбутніми фахівцями відповідних професійних якостей. 6. За результатами аналізу концепцій виховного процесу вищих навчальних закладів Дніпропетровського регіону та м. Донецьк розроблена концепція виховного процесу Дніпродзержинського державного технічного університету, яка враховує специфіку конкретного ВНЗ та затверджена вченою радою університету. Таким чином, на основі аналізу становлення та розвитку теоретичних засад виховного процесу можна зробити висновок, що виховна робота зі студентами у вищій школі є найважливішою складовою якості підготовки фахівців і проводиться з метою формування в кожного студента свідомої громадянської позиції, прагнення до збереження й збільшення моральних, культурних і загальнолюдських цінностей, а також вироблення навичок конструктивної поведінки в нових економічних умовах. Врахування європейських тенденцій становлення молодої людини, а також особливих, загальноукраїнських, пов’язаних із розвитком національної самосвідомості й окремих, регіональних, дає можливість вищій школі сформувати особистість сучасного фахівця, що керується знаннями, усвідомлює відповідальність за себе й свою державу, постійно прагне до саморозвитку й самовдосконалення. |
