Терещенко Наталія Володимирівна. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки: дисертація канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Терещенко Н.В. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2003.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню інституту відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, та визначенню напрямів його правового забезпечення. У дисертаційному дослідженні розглянуто процес становлення та розвитку інституту відповідальності за заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Досліджено поняття та ознаки джерел підвищеної небезпеки, підстави виникнення зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки та особливості їх суб’єктного складу.
На підставі встановлення та аналізу особливостей відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, внесені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
У висновках узагальнюються результати дослідження, сформульовано ряд положень науково-теоретичного та практичного характеру, а саме:
Терміни “джерело підвищеної небезпеки” та “діяльність, що створює підвищену небезпеку для оточення” співвідносяться між собою як предмет та процес. У випадках заподіяння шкоди шкідливим об’єктом потрібно встановлювати наявність ознак кожного з зазначених явищ.
Джерело підвищеної небезпеки – це матеріальний об’єкт, що в силу своїх властивостей під час експлуатації проявляє ознаки випадковості, шкідливості та непідконтрольності людині, в результаті чого створюється підвищена небезпека для оточення.
Ознаками, що дозволяли б кваліфікувати небезпечних тварин як джерела підвищеної небезпеки, називаються такі: необхідність використання специфічних методів утримання тварин; здійснення дресирування, пов’язаного з розвиненням у тварин агресивних форм та навичок; комерційна мета використання.
Допустимо кваліфікувати окремі соціальні явища (військові дії, страйки тощо) як непереборну силу – обставину, що звільняє володільця джерела підвищеної небезпеки від відповідальності за заподіяння шкоди.
Визначення виду необережності поведінки потерпілого передбачає встановлення причинного зв’язку із заподіяною шкодою та протиправності у діях даного суб’єкта права. Для визначення ступеня грубої необережності найбільш суттєвим є аналіз фактичних обставин, за яких було заподіяно шкоду.
Доцільною є відмова від вживання терміну “володілець джерела підвищеної небезпеки”, замінивши його терміном “заподіювач шкоди”, оскільки поняття володіння не має зв’язку із суттєвими причинами, що породжують зобов’язання відшкодувати заподіяні збитки.
У випадках заподіяння шкоди особам, які перебувають у трудових відносинах із володільцем джерела підвищеної небезпеки, необхідно застосовувати принцип відповідальності незалежно від вини, оскільки особи, які обслуговують сучасну техніку, повинні бути захищені передусім законом від можливого настання шкідливих наслідків використання такої техніки.
Слід доповнити ЦК України окремою нормою, що регулювала б відповідальність третіх осіб, які створили небезпечну ситуацію, в результаті чого було заподіяно шкоду джерелом підвищеної небезпеки.
Публікації автора:
Терещенко Н.В. Особливості визначення суб’єкта відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. - №3. – С. 100-106.
Терещенко Н.В. Поняття джерела підвищеної небезпеки // Право України. – 2000. - №11. – С. 115-118.
Терещенко Н.В. Застосування принципу повного відшкодування шкоди при визначенні обсягу відповідальності // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. - №1. – С. 147-151.
Терещенко Н.В. Проблема правового регулювання підвищено небезпечної діяльності на сучасному етапі становлення правової держави // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 13. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 433-437.
Терещенко Н.В. Правові гарантії захисту інтересів потерпілих при відшкодуванні збитків, заподіяних джерелом підвищеної небезпеки // Матеріали міжнародної наукової конференції „Проблеми права на зламі тисячоліть”. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет. – 13-14 лют. 2001р. – С. 389-391.
Терещенко Н.В. Умови виникнення права потерпілого та обов’язку заподіювача щодо відшкодування шкоди // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України у процесі правоохоронної діяльності: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. – Донецьк, 27 квіт. 2001р. / Гол. ред. І.Г. Кириченко. – Донецьк: ДІВС, 2001. – С. 525-530.
