Анотація до роботи:

Ріджок В.В. Особливості варіабельності серцевого ритму в процесі формування антрациклінової кардіоміопатії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена розробці способів ранньої діагностики і профілактики ушкоджень серця протипухлинними антибіотиками антрациклінового ряду на підставі вивчення особливостей варіабельності серцевого ритму (ВСР) під впливом їх різних кумулятивних доз, а також її взаємозв'язку з параметрами функціонального стану лівого шлуночка (ЛШ) й біоелектричною активністю міокарда.

В пацієнтів, які приймають антрациклінові антибіотики, спостерігається зниження ВСР, збільшення симпатичного і зниження парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Встановлений взіємозв’язок між змінами параметрів ВСР та отриманою кумулятивною дозою антрациклінів. Показано, що прояви безбольової депресії сегмента ST, що розвивається під впливом антрациклінів, корелюють зі ступенем зниження ВСР. На підставі вивчення взаємозв'язку параметрів ВСР і функціонального стану ЛШ розроблений спосіб ранньої діагностики ушкодження серця цими цитостатиками, а також спосіб профілактики дисфункції міокарду з використанням триметазидіну.

У дисертаційній роботі представлені результати вивчення особливостей варіабельності серцевого ритму залежно від кумулятивної дози антрациклінів, які показали, що зміна вегетативного статусу є раннім маркером кардіотоксичної дії цих цитостатиків. Проаналізовано взаємозв'язок ВСР із параметрами функціонального стану лівого шлуночка й біоелектричною активністю міокарда, на підставі чого розроблений спосіб ранньої діагностики антрациклінового ушкодження серця, а також його профілактики з використанням кардіопротектора триметазидіну.

1. У пацієнтів, що приймають антрациклінові антибіотики, спостерігається зниження ВСР, збільшення симпатичного і зниження парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Найбільш виявлені патологічні зміни ВСР спостерігаються при кумулятивній дозі менше 550 мг/м² (SDNN – 55,6±4,0 мс; LF/HF – 2,32±0,94; у контролі SDNN – 79,8±3,6 мс; LF/HF – 1,36±0,29, р<0,05) і більше 1000 мг/м² (SDNN – 40,2±7,7 мс; LF/HF – 3,05±0,86). У частини (58,5%) пацієнтів, що прийняли антрацикліни в дозі 550-1000 мг/м², спостерігається відновлення параметрів ВСР.

2. Антрациклінові антибіотики порушують біоелектричні процеси в міокарді, що виявляється у розвитку безбольової депресії сегмента ST (у 74% пацієнтів), вияви якої достовірно корелюють зі ступенем зниження ВСР, активації симпатичної і пригніченням парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи (між середньою тривалістю одного епізоду депресії сегмента ST і SDNN – r=-0,77, p=0,015, LF/HF – r=0,87, p=0,01). При кумулятивній дозі 550-1000 мг/м² у частини (39,4%) пацієнтів спостерігається і нормалізація параметрів ВСР, і зменшення виявленості порушень процесів реполяризації міокарда.

3. При малих (<550 мг/м²) кумулятивних дозах антрациклінів зниження ВСР, активація симпатичної та пригнічення парасимпатичної нервової системи супроводжуються розвитком діастолічної дисфункції ЛШ за типом недостатньої релаксації (коефіцієнт кореляції між SDNN і Е – r=0,53, p=0,02; SDNN і Е/A – r=0,41, p=0,02; LF/HF і E – r=-0,39, p=0,05 p=0,04; LF/HF і DT – 0,49, p=0,009). При дозі антрациклінів 550-1000 мг/м² між показниками діастолічного наповнення ЛШ і ВСР взаємозв'язок не виявлений, що, очевидно, пояснюється різноспрямованими змінами ВСР на цій стадії. При великих (>1000 мг/м²) дозах спостерігається подальше збільшення порушень ВСР із появою більш тяжкої діастолічної (рестриктивної) і систолічної дисфункцій ЛШ (у 31,9% хворих).

4. Збереження порушень ВСР при кумулятивних дозах антрациклінів 550-1000 мг/м² поєднується з появою більш тяжкої діастолічної (рестриктивної) і систолічної дисфункцій ЛШ у 67,3% і 58,2% пацієнтів відповідно, а відновлення нормальних параметрів ВСР у цей період супроводжується уповільненням їхнього розвитку (частота виникнення діастолічної дисфункції ЛШ – 15,4%, систолічної – 10,3%).

5. У пацієнтів, що приймають антрацикліни, триметазидін викликає збільшення ВСР (SDNN спочатку – 48,3±8,9 мс, ч/з 3 міс. – 66,1±6,3 мс, р<0,05), зниження симпатичного і підвищення парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи (LF/HF спочатку – 2,51±0,76, ч/з 3 міс. – 2,22±0,71, p<0,05); сприяє також зменшенню тяжкості ураження міокарда (глибина депресії сегмента ST спочатку – 2,1±0,19 мм, ч/з 3 міс. – 1,6±0,11, р<0,05) і дозволяє загальмувати розвиток систолічної дисфункції ЛШ (ФВЛШ спочатку – 63,5±3,2%, ч/з 3 міс. – 63,1±4,0%, р>0,05; без триметазидіну спочатку – 65,1±3,8%, ч/з 3 міс. – 49,2±2,4%, р<0,05), зумовлених токсичною дією цитостатиків.

Публікації автора:

1. Калинкина Н.В., Риджок В.В., Кашанская О.К., Кетинг Е.В., Ватутин Н.Т. Динамика вариабельности сердечного ритма под влиянием антрациклиновых антибиотиков // Вестник неотложной и восстановит. мед. – 2003.- Т.4, №2. – С.313-315. (Дисертант особисто забезпечив виконання клінічної частини роботи – підбір і повне обстеження пацієнтів, аналіз і статистичну обробку даних обстеження, оформлення статті, аналіз літературних джерел).

2. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Риджок В.В.. Взаимосвязь безболевой ишемии миокарда и вариабельности сердечного ритма у пациентов, получающих антрациклиновые антибиотики // Вестник неотложной и восстановит. мед. – 2005.- Т.6, №1. – С.8-11. (Дисертант особисто забезпечив аналіз і статистичну обробку даних обстеження, оформлення результатів дослідження, аналіз літературних джерел).

3. Калинкина Н.В., Риджок В.В., Столика О.И., Ватутин Н.Т. Взаимосвязь вариабельности сердечного ритма и функционального состояния левого желудочка у пациентов, получающих антрациклиновые антибиотики // Запорожский мед. журн. – 2003.- Т.2, №6(21). – С.190-193. (Дисертант особисто забезпечив підбір і повне обстеження пацієнтів, аналіз отриманих даних, їх статистичну обробку, формулювання висновків, оформлення статті).

4. Калинкина Н.В., Риджок В.В., Столика О.И., Ватутин Н.Т. Взаимосвязь вариабельности сердечного ритма и систолической функции левого желудочка у пациентов, получающих антрациклиновые антибиотики // Таврический мед. – биол. вестн. – 2004.- Т.7, №2. – С.60-62. (Дисертант особисто брав участь у відборі хворих, їх клінічному обстеженні, статистичній обробці матеріалу).

5. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., В.В. Риджок. Влияние малых кумулятивных доз антрациклиновых антибиотиков на вариабельность сердечного ритма // Питання експеримент. та клін. мед. / Збірник статей. –Вип.8, Т.2. – Донецьк: ДонДМУ, 2004. – С.21-25. (Дисертант особисто брав участь у аналізі літературних джерел, клінічному обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу, формулюванні висновків).

6. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Риджок В.В. Влияние триметазидина на вариабельность сердечного ритма и безболевую ишемию миокарда у пациентов, получающих антрациклиновые антибиотики // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2005. – Вип. 10, №658. – С.46-51. (Дисертант особисто забезпечив виконання клінічної частини роботи – підбір і повне обстеження пацієнтів, аналіз і статистичну обробку даних обстеження, аналіз літературних джерел, формулювання висновків, оформлення статті).

7. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Кириенко Т.С., Кетинг Е.В., Риджок В.В., Салдадзе И.А. Изменение внутрисердечной гемодинамики под влиянием антрациклинов // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. – 2003.- Вип.6, №597. – С.14-20. (Дисертант особисто забезпечив пошук та аналіз літератури, написав розділ по систолічній функції лівого шлуночка).

8. Ватутин Д.Н., Кашанская О.К., Риджок В.В. Глава 6. Диагностика // Коваленко В.Н., Калинкина Н.В., Ватутин Н.Т. Повреждение сердца цитостатиками. – Донецк, 2002. – С.235-299. (Дисертант особисто виконав аналіз літературних джерел, статистичну обробку матеріалу, обстежував хворих).

9. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Риджок В.В. Динамика вариабельности сердечного ритма под влиянием антрациклиновых антибиотиков // Тез. доп. наук.-практ. симп. “Варіабельність серцевого ритму: від найсміливіших ідей до найпрактичнішого втілення”. – Харків, 2003. – Вісн. Харк. нац. універ. ім.В.Н.Каразіна. – 2003. – № 581. – С.40. (Дисертант особисто забезпечив виконання клінічної частини роботи – підбір та повне обстеження пацієнтів, аналіз і статистичну обробку даних обстеження, оформлення тез, аналіз літературних джерел).

10. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Риджок В.В. Вариабельность сердечного ритма и поздние потенциалы желудочков у пациентов, получающих антрациклины // Матер. Первого Всероссийского съезда аритмологов: Тез. науч. докл. – Москва, 2005. – Анналы аритм. – 2005. – №2. – С.132. (Дисертант особисто забезпечив дослідження варіабельності серцевого ритму у хворих, статистичну обробку фактичного матеріалу).

11. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Риджок В.В. Взаимосвязь вариабельности сердечного ритма и систолической функции левого желудочка у пациентов, получающих антрациклиновые антибиотики // Матер. Российского Национального Конгресса кардиологов. – Москва, 2005. – Прил. к журн. «Кардиоваскулярная терапия и профилактика». – 2005. – Т.4, №4. – С.59. (Дисертант особисто забезпечив відбір хворих та їх обстеження, статистичну обробку фактичного матеріалу, оформлення тез).

12. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Риджок В.В., Столика О.И. Влияние триметазидина на вариабельность сердечного ритма и систолическую функцию левого желудочка у пациентов, получающих антрациклины // Матер. наук.-практ. конф. «Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики »: Тез. наук. доп. – Харків, 2005. – С.21. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження з виконанням добового моніторування електрокардіограми, статистичний аналіз, літературне оформлення тез).

13. Калинкина Н.В., Кетинг Е.В., Риджок В.В. Изменение функционального состояния левого желудочка и вариабельность сердечного ритма под влиянием малых кумулятивных доз антрациклинов // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів «Від фундаментальних досліджень до медичної практики»: Тез. наук. доп. – Харків, 2005. – С.66. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження з виконанням добового моніторування електрокардіограми, літературне оформлення тез).