Анотація до роботи:

Лозінський М.В. Особливості успадкування господарсько цінних ознак та добір у популяціях пізніх поколінь мутантно-сортових гібридів озимої пшениці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, Одеса, 2005.

Викладено результати експериментальних досліджень, здійснених в умовах Лісостепу України, щодо особливостей успадкування та мінливості елементів структури продуктивності у ліній (F_7-9), виділених із популяцій пізніх поколінь мутантно-сортових та міжмутантних гібридів озимої пшениці. Встановлено, що типи успадкування, мінливість господарсько цінних ознак мають істотну залежність від генетичного походження гібридних популяцій.

Уперше у правобережному Лісостепу України проведена оцінка доборів з популяцій пізніх поколінь мутантно-сортових та міжмутантних гібридів за комплексом селекційних індексів та коефіцієнтом продуктивності колоса, вивчено силу кореляційних зв’язків між масою зерна головного колоса та селекційними індексами.

Виділені перспективні форми за комплексом господарсько цінних ознак для використання у подальшій селекційній роботі.

1. Характер генетичної детермінації довжини стебла досить складний і супроводжується всіма відомими діями і взаємодіями генів. Довжина стебла залежить від підбору компонентів для гібридизації, а також форми, що використовується як батьківська чи материнська при схрещуваннях. Розподіл рослин за довжиною стебла доборів з популяцій мутантно-сортових та міжмутантних гібридів пізніх поколінь залежить від комбінації схрещування. Використання сортів Безоста 1 та Донська напівкарликова як материнських форм у гібридизації з індукованими мутантами в більшості випадків розширює розмах мінливості за селекційно й господарсько цінними ознаками.

2. Вищеплення трансгресивних форм за довжиною стебла в пізніх поколіннях гібридів відбувається здебільшого в бік низькорослих форм. Довжина стебла ліній гібридного походження залежить в основному від підбору материнської форми.

3. У роботі з міжмутантними та мутантно-сортовими гібридами довжина колоса може використовуватися лише як додаткова ознака для добору в комплексі з іншими господарсько та селекційно цінними ознаками.

4. Маса 1000 зерен є одним із важливих критеріїв для підбору пар для схрещування і добору при селекції озимої пшениці на продуктивність. Відібрані за масою 1000 зерен лінії Еритроспермум 592/₁, Еритроспермум 592/₂ та Еритроспермум 455 зберігають високі показники по роках і становлять практичний інтерес.

5. Використання міжмутантної та мутантно-сортової гібридизації дає змогу отримати форми озимої пшениці з підвищеними показниками якості зерна. Нами виділені лінії з вищим, порівняно з батьківськими формами, показником повної склоподібності (592/₁, 592/₂, 592/₃). Сестринські лінії 592/₁ і 592/₃ за повною склоподібністю перевищують у середньому за три роки сорт Миронівська 61.

6. З популяцій Безоста 1 х М 42, Безоста 1 х М 236, М 236 х М 42 та Донська напівкарликова х М 42 виділено лінії, які в середньому за три роки перевищували батьківські форми і сорт-стандарт Миронівська 61 за вмістом клейковини та показником седиментації.

7. За вмістом білка 14,0–14,9 %, що в середньому за три роки досліджень вище, порівняно з сортом-стандартом на 0,2–1,1 %, відібрані лінії 592/₃, 592/₂, 570 лют. та лінії з популяцій Безоста 1 х М 42, М 260 х М 42. Ці лінії становлять практичний інтерес і включені в наступні етапи селекційного процесу.

8. Використання методу індексів для оцінки селекційного матеріалу дає змогу отримати повну інформацію про зв’язки між господарсько та селекційно цінними ознаками, що в свою чергу дозволяє підвищити ефективність добору.

9. Перспективні форми за комплексом господарсько цінних ознак (Лютесценс 592, Еритроспермум 590/₂, Еритроспермум 570, Лютесценс 570 та Еритроспермум 592/₃) включені в подальшу селекційну роботу кафедри селекції та насінництва Білоцерківського ДАУ, а також передані до Національного центру генетичних ресурсів рослин України та Миронівському інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН для використання у селекційній роботі.

Публікації автора:

1. Лозінський М.В. Проблема підвищення зимостійкості сортів озимої пшениці // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2002.– Вип. 24. – С. 145–151.

2. Васильківський С.П., Лозінський М.В., Хоменко Т.М. Формотворчий процес за мутантно-сортової та міжмутантної гібридизації в озимої пшениці // Зб. наук. праць. УДАУ (спец. вип.) Біологічні науки і проблеми рослинництва. – Умань, 2003. – С. 328–332 (частка участі здобувача 40 %).

3. Васильківський С.П., Лозінський М.В. Оцінка сортів, мутантно-сортових та міжмутантних гібридів озимої пшениці за методом селекційних індексів // Вісник Житомир. держ. агроеколог. ун-ту. – Житомир, 2003.– № 2. – С. 42–47 (частка участі здобувача 60 %).

4. Лозінський М.В. Використання при доборі кореляційної залежності між елементами продуктивності головного колоса у мутантно-сортових та міжмутантних гібридів озимої пшениці // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2003.– Вип. 3 (23) – С. 164–170.

5. Лозінський М.В. Особливості добору за продуктивністю головного колоса пшениці озимої // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 5. – С. 81–84.

6. Васильківський С.П., Лозінський М.В. Добір за довжиною стебла у гібридних популяціях озимої пшениці // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2004.– Вип. 30. – С. 19–26 (частка участі здобувача 50 %).

7. Лозінський М.В. Використання мутантно-сортової та міжмутантної гібридизації у створенні вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Сб. тезисов второй международ. конф. молодых ученых, 19–23 мая 2003 г. – Харьков, 2003. – С. 180–181.

8. Лозінський М.В. Кореляційні зв’язки господарсько цінних ознак мутантно-сортових та міжмутантних гібридів озимої м’якої пшениці // Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень стан і перспективи: Зб. тез четвертої міжвуз. Наук.-практ. Конф. Аспірантів, 5–7 квітня 2004 р. – Вінниця, 2004. – С. 46–47.

9. Васильківський С.П., Лозінський М.В., Хоменко Т.М. Розширення генетичного різноманіття м’якої озимої пшениці за мутантно-сортової та міжмутантної гібридизації // Сучасні технології селекційного процесу с.-г. культур: Тези між народ. наук. симпозіуму, 7–9 липня 2004. – Харків, 2004. – С. 75–76 (частка участі здобувача 40 %).