У дисертації наведене теоретичне узагальнення та визначено необхідність вирішення наукової задачі щодо підвищення ефективності профілактики професійної та загальносоматичної захворюваності в умовах віскозного виробництва на основі вивчення особливостей гігієнічних умов праці та стану здоров’я працюючих з метою впровадження відповідних оздоровчих заходів. 1. На підприємствах віскозного виробництва найбільш шкідливими є умови праці апаратниць формування хімічного волокна прядильних цехів, які працюють під впливом одночасної дії парів сірковуглецю, концентрація якого в повітрі робочої зони часто перевищує ГДК у 2-3 рази, та виробничого шуму, рівні якого перевищують ГДР на 8-14 дБ. 2. Високий ризик виникнення професійної та ускладнення загальносоматичної патології прогнозується у: апаратників хімічних цехів, де має місце шкідливий вплив парів сірковуглецю, середньозмінні концентрації якого часто перевищують ГДК в 1,5 рази, та перемотувальниць текстильних цехів, професія яких вимагає локального перенапруження м’язів рук, плечового поясу і частих нахилів тулуба, що перевищують норматив в 1,5-1,7 рази, а також пов’язана з дією виробничого шуму, рівні якого перевищують ГДР на 3-8 дБ. 3. Установлений зв’язок між несприятливими умовами праці на віскозному виробництві та високим рівнем загальної захворюваності (по рядку “разом усі хвороби”), який за кількістю випадків (93,5±4) і днів (1028±46) втрати працездатності на 100 працюючих достовірно перевищує аналогічні показники (відповідно 39,0±0,6 і 492±7 при р<0,001) серед працездатного населення регіону, а також у порівнянні із захворюваністю (відповідно 79,4±4 і 795±23 при р<0,01) робітників хімічного підприємства “Азот”, на якому працюючі не контактують із парами сірковуглецю. В структурі загальносоматичної захворюваності робітників віскозного виробництва хвороби органів дихання діагностуються у 50-55%, хвороби кістково-м’язевої системи і сполучної тканини – у 11-13%, нервової системи – у 3-6%, системи кровообігу – у 4,6-5,2% та органів травлення – у 4,5-5% працюючих. При цьому рівень захворюваності у випадках і у днях непрацездатності повторює вищезазначену тенденцію у порівнянні із працездатними жителями регіону і працюючими на підприємстві “Азот” . 4. Серед постраждалих внаслідок професійного захворювання на віскозному підприємстві ВАТ “Черкаське хімволокно” 90,7% складають хворі з хронічним отруєнням сірковуглецем, 3,5% – професійною нейросенсорною приглухуватістю, інші 5,8% включають вібраційну хворобу, бронхіальну астму, пневмоконіоз, професійну катаракту та попереково-крижовий радикуліт. 5. У робітниць прядильних цехів віскозного виробництва розвиваються вегетативно-судинні порушення, які прогресують зі зростанням тривалості професійного стажу. При цьому, у 34% працюючих зі стажем 1-6 років і у 62,5% зі стажем 7-14 років виявляються функціональні порушення у вигляді надсегментарних вегетативних дисфункцій. У 70% робітниць зі стажем 7-14 років розвиваються різного ступеня важкості церебральні ангіодистонічні розлади, які зі збільшенням професійного контакту поступово прогресують і при стажі 15 і більше років у половини пацієнтів проявляються ознаками дисциркуляторних змін з явищами енцефалопатії. 6. Клінічною особливістю нейросенсорної приглухуватості у робітниць прядильних цехів віскозного виробництва, що виникає внаслідок поєднаної дії виробничого шуму і парів сірковуглецю, є зниження слуху не тільки на високих (4-8 тисяч Гц), а і на частотах розмовного діапазону, що пояснюється нейроототоксичною дією сірковуглецю. 7. У робітниць прядильних цехів віскозного виробництва поступово і стадійно розвиваються порушення клітинної і гуморальної ланок імунного статусу: при стажі 7-14 років розвивається супресивний варіант клітинної недостатності 1-2 ступеня та гуморальні зміни 0-1 ступеня; при стажі 15 і більше років поряд з напруженням гуморальної ланки імунітету 1-2 ступеня формується гіпосупресивний варіант клітинної недостатності 2 ступеня. 8. Достовірні порушення імунного статусу у робітниць віскозного виробництва залежно від професійного контакту із сірковуглецем, разом з одночасним порушенням вегетативної регуляції та церебральними дистонічними розладами, свідчать про суттєву роль вторинного імунодефіциту в патогенезі розвитку хронічного сірковуглецевого отруєння, а також обгрунтовують необхідність використання імуномоделюючих препаратів у профілактиці та лікуванні професійної і загальносоматичної захворюваності працюючих у віскозній галузі. 9. Клінічна апробація запропонованої схеми імунокорегуючої терапії при лікуванні робітників віскозного виробництва нормалізувала імунний статус у 88,8% хворих, що дозволяє її рекомендувати в комплексі лікувально-профілактичних заходів у віскозній промисловості. 10. Високий рівень професійної та загальносоматичної патології у робітниць віскозного виробництва, ранній розвиток імунопатологічних, вегетативних та церебральних дистонічних розладів дають вагомі підстави для перегляду нормативів ГДК сірковуглецю у напрямку його зменшення, а також розширення списку протипоказань для прийому на роботу у віскозне виробництво та застосування нових схем профілактики вказаної патології. |
