У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі: визначення особливостей укладення договорів на аукціоні та вироблення обґрунтованого уніфікованого наукового підходу до розуміння категорії аукціону в цивільному праві, що дозволило сформулювати наукові висновки, конкретні пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного законодавства України задля удосконалення практики проведення аукціонів та судової практики вирішення спорів, що виникають з організації і проведення аукціонів. 1. Поява аукціонів викликана, насамперед, економічними причинами – бажанням власника продати своє майно якомога вигідніше. При цьому, історично процес продажу майна на аукціоні неминуче призвів до виникнення цивільно-правових відносин між власником майна, організаторами аукціону і його учасниками. Із розвитком суспільства ці відносини все більше розширювалися й ускладнювалися, відповідно, ускладнювалося та удосконалювалося їх правове регулювання. 2. В сучасних у мовах аукціони в Україні одержали досить широке застосування, однак їх подальший розвиток стримується недосконалістю правової бази, яка формується безсистемно, в міру необхідності, в результаті чого в законодавстві щодо аукціонів наявні суперечності і неузгодженості, відсутній єдиний понятійний апарат. Це, на думку дисертанта, потребує розробки єдиного комплексного закону, який на єдиній теоретичній платформі врегулював відносини щодо організації та проведення аукціонів. 3. Процес укладення договорів на аукціоні являє собою складний механізм відносин, що регулюються нормами приватного і публічного права. Він є комплексом матеріально-процесуальних дій, спрямованих на досягнення основної мети – укладення основного договору з переможцем торгів. Особливістю відносин між власником майна, організатором аукціону та його учасниками щодо аукціонів є те, що значна їх частина регулюється нормами публічного права, однак їх у відповідності зі ст. 4 ЦК України слід розглядати як норми цивільного законодавства України. 5. Проведення аукціону складається з трьох об’єктивно існуючих стадій (етапів): підготовча стадія (підготовка й оголошення аукціону), власне торги (аукціонні торги), закінчення аукціону й реалізація його результатів. Кожна стадія організаційно відособлена, має конкретний початок і закінчення, а також самостійне процесуальне значення. Разом з тим, всі стадії є єдиним нерозривним процесом, тому порушення, допущене на кожній зі стадій, може стати підставою для визнання недійсним аукціону. 6. На підставі визначення конкурентного характеру аукціонів дисертантом пропонується викласти ст. 650 ЦК у такій редакції: «Стаття 650. Конкурентні способи укладення договорів. Конкурентними способами укладення договорів вважається укладення договорів на біржах, а також за результатами проведених конкурсів і аукціонів. Укладення договорів на біржах, а також загальний порядок проведення аукціонів і конкурсів встановлюються законом. Особливості проведення аукціонів і конкурсів у процесі приватизації, банкрутства, виконавчого провадження та інших випадків встановлюються відповідними актами цивільного законодавства». Вказівка в ЦК України на конкурентний характер укладення договорів закладе основу законодавчого механізму для запобігання змов й інших зловживань при їх проведенні, сприятиме виробленню єдиної судової практики розгляду цих категорій спорів». |