У дисертації виконано теоретичне узагальнення і дано нове вирішення наукової задачі, пов’язаної з встановленням структури і особливостей поведінки вугілля різних ГТВ в процесах його термічної і термохімічної деструкції.
Встановлено лінійний зв'язок між вмістом органічної сірки і виходом летких речовин для низькометаморфізованого вугілля Донецького басейну, що дозволяє прогнозувати його технологічні властивості в межах однієї марки. Виявлено ряд показників, що характеризують генетичний тип за відновленістю і корелюють з вмістом органічної сірки: 1) максимальна швидкість втрати маси (за даними дериватографії); 2) вміст в екстрактах стеранів, гопанів, дибензотіофену, ароматичних вуглеводнів.
Вперше показано розходження в складі екстрактів, отриманих з вугілля різних ГТВ. Найбільш значимими з них є наступні: вугілля типу в відрізняється підвищеною розчинністю в дихлорметані, меншим виходом асфальтенів, у 2 рази більшою кількістю ароматичних вуглеводнів і дибензотіофену, більшою кількістю полярних гетеросполук, стеранів і гопанів у порівнянні з екстрактами вугілля типу а.
Встановлено розходження в молекулярній і надмолекулярній структурі довгополуменевого різновідновленого вугілля. Вугілля типу в відрізняється меншим ступенем упорядкованості і поліспряження ОМВ, меншою міцністю міжмолекулярних взаємодій, але підвищеною концентрацією тіоефірних, ефірних груп і СHар зв'язків у порівнянні з вугіллям типу а. Ці особливості структури відповідають за здатність вугілля типу в формувати сплавлені напівкокси і кокси навіть з низькометаморфізованого вугілля.
Показано особливості в поведінці вугілля різних ГТВ при піролізі і метаморфізмі, що полягають у розходженні швидкостей втрати водню і гетероатомів. У вугіллі типу в більш інтенсивно протікають процеси деструкції і видалення з ОМВ аліфатичних фрагментів. Це приводить до збільшення довжини пакету вуглецевих сіток (La)~ у 1,8 рази, збільшенню частки “кристалічної” фази Ікр у 2,3-4,4 рази. Напівкокси з відновленого вугілля відрізняються більшою міцністю міжмолекулярних взаємодій і ступенем поліспряження ОМВ. Вони збагачені ефірними, тіоефірними і СНар групами, що свідчить про протікання реакцій утворення місточкових зв'язків.
Вихід газу і смоли напівкоксування вугілля типу в в середньому на 4-6% більше в порівнянні з вугіллям типу а. Газ напівкоксування з відновленого вугілля складається ~ на 45 об. % з водню і сірководню, а газ із слабовідновленого вугілля – переважно з метану (до 56 об. %). Ці факти пояснюються протіканням некаталітичного термічного розпаду алкілароматичних фрагментів вугілля (тип а) чи каталітичного термічного розпаду в присутності піриту (тип в). Виявлено ефект знесірчування твердих продуктів піролізу, який максимально виражений для вугілля типу в і приводить до переходу близько 60% сірки в газ напівкоксування.
Запропоновано методи попередньої хімічної обробки вугілля ініціатором радикальної полімеризації (ДАК) та поглинальною олією, які дозволяють збільшити вихід напівкоксу, смоли і перевести до 70% сірки в газ напівкоксування. Хімічна обробка приводить до утворення сплавленого і менш компактного напівкоксу з вугілля типу в, який відрізняється більшим ступенем упорядкованості і розмірами рентгенівського пакету в порівнянні з напівкоксом із вугілля типу а.