Анотація до роботи:

Заболотна В.П. Особливості симбіотичної азотофіксації і продуктивність козлятника східного. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей симбіотичної азотофіксації та продуктивності козлятника східного. Встановлено, що козлятник східний досить добре інфікується як специфічними бульбочковими бактеріями Rhizobium galegae, так і неспецифічними Sinorhizobium meliloti. Передпосівна інокуляція насіння активізує процеси симбіотичної азотофіксації, фотосинтезу і дихання рослин, що призводить до підвищення насіннєвої продуктивності, урожаю надземної маси та накопичення у ній білка. Серед досліджуваних штамів бульбочкових бактерій найкомплементарнішим виявився створений за участю автора штам Rhizobium galegae МС–1. Визначено оптимальну концентрацію молібдену – 100 г/га, застосування якої при вирощуванні козлятника в зоні Західного Лісостепу України активізує фізіолого-біохімічні процеси, підвищує його продуктивність та покращує якість урожаю. Обґрунтовано доцільність внесення у перший рік вегетації невисоких доз (30 кг/га) мінерального азоту.

1. Уперше встановлено, що козлятник східний інфікується як специфічними (Rhizobium galegae), так і неспецифічними (Sinorhizobium meliloti) бульбочковими бактеріями, утворюючи при цьому ефективні азотофіксувальні симбіотичні системи.

2. З-поміж досліджуваних штамів бульбочкових бактерій найкомплементарнішим для козлятника східного сорту Кавказький бранець виявився новий штам Rhizobium galegae МС–1: при вирощуванні даної культури на чорноземних опідзолених ґрунтах середня прибавка урожаю надземної маси за рахунок інокуляції цим штамом порівняно з неінокульованими варіантами у перший рік вегетації становила 49,0 %, а у другий і третій роки – відповідно 28,7 та 12,0 %.

3. Інокуляція насіння високоефективними штамами бульбочкових бактерій істотно активізувала процеси фотосинтезу і дихання у козлятника. Рослини, інокульовані новим штамом Rhizobium galegae МС–1, за інтенсивністю фотосинтезу перевищували інокульовані штамом-стандартом СІАМ 0703 на 6,412,1 %.

4. Передпосівна інокуляція насіння козлятника активними штамами бульбочкових бактерій інтенсифікувала біосинтез хлорофілів у листках, сприяла утворенню азотофіксувальних систем із високими симбіотичними властивостями, збільшувала вміст в урожаї зеленої маси загального азоту і сирого протеїну, а також підвищувала насіннєву продуктивності на 27,2–32,3 %.

5. Азотофіксувальна активність козлятника знаходиться в оберненій залежності від дози внесеного мінерального азоту: збільшення дози мінерального азоту в середовищі росту знижувало кількість і масу утворюваних кореневих бульбочок і пригнічувало їхню нітрогеназну активність. На першому році вегетації по мірі росту і розвитку рослин максимум активності нітрогенази зміщувався у напрямку 0,25 0,5 норми мінерального азоту.

6. При вирощуванні козлятника східного, інокульованого активними штамами бульбочкових бактерій, у перший рік вегетації доцільно застосовувати невисокі дози азотних добрив (30 кг/га діючої речовини). Посіви цієї культури другого і наступного років вегетації азотних добрив не потребують. У вегетаційних дослідах оптимальні умови для розвитку козлятника східного створювались при внесенні 0,5 норми мінерального азоту в поживній суміші Гельрігеля.

7. Позакореневе підживлення рослин розчинами молібдату амонію оптимізувало процес симбіотичної азотфіксації, що в кінцевому рахунку підвищило урожай зеленої маси та насіння козлятника. Найбільший ефект спостерігався від обробки вегетуючих рослин молібденом із розрахунку 100 г/га.

8. Для виробництва бактеріальних добрив під козлятник рекомендовано новий штам бульбочкових бактерій Rhizobium galegae МС–1. У польових умовах урожай зеленої маси при його застосуванні збільшувався у перший рік вегетації на 21,1 (14,3 %), а в другий на 58,2 ц/га (9,1 %) порівняно зі штамом-стандартом СІАМ 0703. Штам Rhizobium galegae МС–1 рекомендовано для передпосівної інокуляції насіння козлятника східного при його вирощуванні на ґрунтах із підвищеним вмістом мінерального азоту.

Публікації автора:

1. Бутницький І.М., Заболотна В.П. Фізіологічні особливості інтродукції козлятника східного в умовах Західного Лісостепу України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. – 1999. – № 2 (5). – С. 29–32.

2. Бутницький І.М., Заболотна В.П., Коць С.Я., Маліченко С.М., Власюк О.І. Азотфіксувальна активність і насіннєва продуктивність козлятнику східного при інокуляції та підживленні рослин молібденом // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: біологія. – 2000. – № 1 (8). – С. 22–27.

3. Заболотна В.П., Коць С.Я., Маліченко С.М., Кірізій Д.О. Активність азотфіксації та інтенсивність фотосинтезу козлятнику східного при різному забезпеченні мінеральним азотом // Физиология и биохимия культ. растений. – 2001. – 33, № 3. – С. 256–262.

4. Заболотна В.П., Бутницький І.М., Коць С.Я., Маліченко С.М. Інокуляція козлятнику східного як засіб підвищення врожаю надземної маси і нагромадження в ній білка // Физиология и биохимия культ. растений. – 2001. – 33, № 4.– С. 313–318.

5. Бутницький І.М., Заболотна В.П., Коць С.Я., Маліченко С.М. Інтродукція Galega orientalis Lam. в умовах Західного Поділля та активізація його симбіотичної азотфіксації // Інтродукція і акліматизація рослин на Волино-Поділлі: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Тернопіль, 1999. – С. 9–11.

6. Заболотна В.П., Коць С.Я., Маліченко С.М., Бутницький І.М. Азотфіксувальна активність і кормова продуктивність козлятнику східного в умовах Західного Лісостепу України // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії: Матеріали 11 Міжнародної наукової конференції. – Біла Церква. – 1999. – С. 93–96.

7. Заболотная В.П. Эффективность инокуляции галеги восточной в условиях Западной Лесостепи Украины // Тезисы VІІ молодежной конференции ботаников в Санкт-Петербурге. – С.-Петербург, 2000. – С. 224–225.

8. Заболотна В.П., Бутницький І.М. Еколого-фізіологічні аспекти інтродукції козлятника східного в Західному Лісостепу України // Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – К.: Наук. світ, 2000. – С. 77– 79.

9. Заболотна В.П., Бутницький І.М., Василик В.Я., Григор’єва С.В. Вплив інокуляції, мінерального азоту і молібдену на онтогенез козлятнику східного в умовах Західного Лісостепу України // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії: Матеріали 12 Міжнародної наукової конференції – Полтава. – 2000. – С. 126–128.

10. Заболотна В.П. Проблеми і перспективи вирощування козлятника східного на Західному Поділлі // Проблеми фізіології рослин і генетики на рубежі третього тисячоліття: Тези доповідей VІІ Конференції молодих вчених – Київ, 2000. – С. 18.

11. Бутницький І.М., Заболотна В.П., Семчишин Т.Я., Ямборко Н.А. Дослідження азотфіксувальної активності Galega orientalis Lam. // Матеріали ХІ з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків, 2001. – С. 54–55.

12. Бутницький І.М., Заболотна В.П., Коць С.Я., Маліченко С.М., Марчишин С.М. Взаємозалежність між інокуляцією, підживленням молібденом, азотфіксувальною активністю та насіннєвою продуктивністю козлятнику східного // Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм: Матеріали Міжнародної наукової конференції. – Тернопіль, 2001. – С. 56–60.

13. Коць С.Я., Маличенко С.М., Титова Л.В., Бутницкий И.Н., Заболотная В.П. Штамм бактерий Rhizobium galegae МС–1 для получения бактериального удобрения под козлятник // Материалы Международной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения С.А. Самцевича. – Минск. – 2002. – С. 236–237.

14. Позитивне рішення № 2001053073 від 04.05.2001 на патент. Штам бактерій Rhizobium sp. (Galegae) для одержання бактеріального добрива під козлятник. Маліченко С.М., Коць С.Я., Титова Л.В., Бутницький І.М., Заболотна В.П.