Анотація до роботи:

Кузьменко Є.М. Особливості ставлення до себе й до життя людей, які пережили екологічні катастрофи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей ставлення до себе та до власних способу і якості життя людей, які пережили екологічні катастрофи. Розглянуто загальні питання надзвичайних ситуацій, їх основні види та особливості; визначено структуру Чорнобильської аварії як надзвичайної ситуації та екологічної катастрофи; показано стресогенність екологічної катастрофи як привід для зміни способу життя.

Запропоновано теоретичну модель категорії “спосіб життя” в соціально-психологічному аспекті. Вказано особливості побудови системи об'єктивних показників якості життя, та представлена їх порівняльна характеристика на чистих і радіаційно забруднених територіях. Проведено аналіз суб'єктивних оцінок зміни якості життя серед населення чистих та постраждалих районів, із співвіднесенням їх із значеннями об'єктивних показників, і порівняльний аналіз соціально-психологічних характеристик способу життя.

Розроблено інформаційну програму "Оптимізація способу та якості життя населення, постраждалого від екологічних катастроф".

1. Віддалені наслідки аварії на ЧАЕС як екологічної катастрофи спричинюють значні зміни у середовищі існування окремої людини та спільнот і потребують формування нових моделей поведінки та ставлення особистості до себе і умов існування, тобто певною мірою визначають об’єктивні й суб’єктивні зміни у способі та якості життя. У ситуації розгортання екологічної катастрофи оцінка якості життя має здійснюватись як оцінка змін об’єктивних умов та соціально-психологічних характеристик життєдіяльності людей на постраждалих територіях. Теоретична модель психологічного дослідження якості та способу життя складається з 4 компонентів: 1) об’єктивних показників змін умов життєдіяльності; 2) суб’єктивних показників сприйняття змін, що відбулися;
3) соціально-психологічних характеристик способу життя; 4) індивідуально-психологічних характеристик ставлення до життя.

2. У ситуації розгортання радіоекологічної катастрофи об’єктивні умови життєдіяльності населення постраждалих регіонів та прилеглих до них формально “чистих” регіонів змінюються переважно у позитивному напрямку, хоча для чистих територій темпи позитивних змінювань у двічі вищі. При цьому серед молоді як забруднених, так і чистих територій сформувався низький рівень адекватності сприйняття цих змін. При розгляді порушень вказаної адекватності враховувався не тільки її рівень, але й напрямок (модальність) відхилень. Позитивно орієнтована неадекватність задає завищену суб'єктивну оцінку якості життя та тих змін, що відбулися в об'єктивних умовах життєдіяльності. Негативно орієнтована неадекватність показує заниження оцінки якості життя.

3. Молодь, яка мешкає на чистих територіях, значно більшою мірою налаштована на негативне сприйняття умов існування, а мешканці постраждалих територій, навпаки, демонструють позитивно орієнтовану неадекватність і схильні оцінювати зміни як позитивні навіть тоді, коли реальні умови життєдіяльності погіршуються. Таку ситуацію в цілому можна визначити як феномен “парадоксальної неадекватності”. Особливо гостро цей феномен виявився у ставленні молоді до себе та до свого життя за такими параметрами, як: оцінка життєвих перспектив; оцінка можливостей життєвих досягнень; суб’єктивна оцінка змін у стані здоров’я; життєві страхи та ризики.

Причинами виникнення цього феномену є, з одного боку, психологічний захист від негативної інформації у мешканців забруднених територій та, з іншого боку, недовіра до позитивної інформації у мешканців прилеглих, формально “чистих” територій через їх впевненість, що вони також є постраждалими, але їх обманюють (держава, адміністрація, ЗМІ тощо).

4. Зміни в способі життя в умовах радіоекологічної катастрофи призвели до виникнення стійких індивідуально-психологічних особливостей серед молоді, мешканців як забруднених, так і чистих територій. Жителі “чистих” районів області є більш інтернальними та менш агресивними, але й більш тривожними. Мешканці постраждалих територій виявляють вищу демонстративність та екстернальність з одночасною астенізацією емоцій і поведінки. Значні розбіжності виявлено за гендерною ознакою: жінки, незалежно від території проживання, відрізняються дуже високим рівнем особистісної тривожності та агресивності.

5. Корекцію психологічних станів та ставлення постраждалих до себе та власного життя бажано розпочинати з роботи по підвищенню адекватності сприйняття змін в умовах життєдіяльності та формування позитивних моделей поведінки, відповідних вимогам, що висуває довготривала радіоекологічна катастрофа. Рівень поінформованості членів локальної кризової спільноти та суб’єктивної значущості отримуваної інформації є одним з провідних чинників у процесі формування сталого способу життя. Програма інформаційної підтримки осіб, які потерпають від екологічної катастрофи і виявляють дезадаптацію, має бути спрямована на підвищення рівня адекватності у сприйнятті змін в умовах життєдіяльності та сприяти позитивним змінам у ставленні до себе й до цінностей свого життя. Вона має також відповідати принципам цілісності, системності і цілеспрямованості інформаційного забезпечення та супроводу населення.

6. Подальші перспективи ми вбачаємо у необхідності дослідження особливостей адаптації та формування конструктивних моделей поведінки серед членів цілих кризових спільнот, а також у розробці комплексних інформаційних технологій як психологічної умови подолання феномену “жертви” та явища “стигматизації”, широко розповсюджених та вкорінених у свідомості жителів постраждалих від катастроф регіонів.

Публікації автора:

1. Кузьменко Є.М. Соціально-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету
ім. Т.Г.Шевченка. Випуск 10. Серія: педагогічні науки: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ, 2002. – № 10. – С. 52-54.

2. Кузьменко Є.М. До проблеми визначення впливу екологічних катастроф на життєдіяльність людини // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – Київ: 2003. – Т. V, ч. 1. – С. 137-145.

3. Кузьменко Є.М. Особливості побудови системи соціально-психологічних показників способу життя // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – Київ: 2003. – Т. V, ч. 3. – С. 162-171.

4. Кузьменко Є.М. Екологічні катастрофи та зміни способу життя – окремі аспекти проблеми // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 27-28 березня 2003 р.; У 5-ти т. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – Т. 3. – С. 106-108.

5. Кузьменко Є.М. Співвідношення об’єктивних і суб’єктивних показників образу життя // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2003. – Т. 7, ч. 1. - С. 217-224.

6. Кузьменко Є.М. Гендерні відмінності у оцінці способу життя серед населення чистих та радіаційно забруднених територій // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 11-13 грудня 2003 р.). – К.: ПЦ “Фоліант”, 2003. – С. 53-55.

7. Кузьменко Є.М. Порівняльний аналіз суб’єктивних оцінок способу життя населенням “чистих” і радіаційно забруднених територій // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Випуск 21. Серія: психологічні науки: Збірник наукових праць. – Чернігів: ЧДПУ, 2003. – № 21. – С. 112-115.

8. Кузьменко Є.М. Особливості індивідуально-психологічних характеристик населення, що проживає на “чистих” та радіаційно забруднених територіях Чернігівщини // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2003. – Т. 7, ч. 2. – С. 80-89.

9. Кузьменко Є.М. Суб’єктивна оцінка якості та умов життєдіяльності населенням “чистих” та радіаційно забруднених районів // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2004. – Т. 7, вип. 3. – С. 121-124.