Анотація до роботи:

Мантак Г.І. Особливості стану здоров’я підлітків, які зазнали дії іонізуючого опромінення в антенатальному періоді і постійно мешкають в контамінованх районах. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10-педіатрія.-Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2002.

Дисертація присвячена вивченню рівня захворюваності, стану сомато-статевого розвитку, частоти і характеру морфо-функціональних змін гіпофізарно-тиреоїдної системи, стану вегетативної нервової системи у підлітків, які зазнали дії іонізуючого випромінення в антенатальному періоді і постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях. Встановлено, що морфо-функціональні порушення у обстежених підлітків залежать від терміну гестації, коли відбувався вплив іонізуючого опромінення, рівня внутрішнього випромінення і району мешкання. Дана група підлітків потребує проведення реабілітаційних заходів і динамічного диспансерного спостереження.

1. В дисертації зроблено теоретичне узагальнення й вирішена наукова задача, пов’язана з удосконаленням методів оздоровлення підлітків, які зазнали дії іонізуючого опромінення в антенатальному періоді і постійно мешкають в контамінованих районах. На основі клініко-епідеміологічного обстеження дітей, які опромінені внутрішньоутробно, одержані нові дані про стан їх здоров’я, що дає змогу запропонувати доповнення у підходах до їх реабілітації.

2. Підлітки, які зазнали дії іонізуючого опромінення антенатально, мають нижчий рівень здоров’я порівняно з однолітками опроміненими постнатально та з мешканцями “чистих” районів. Загальний рівень захворюваності, у підлітків опромінених внутрішньоутробно, вірогідно вищий ніж в групах порівняння (1133,48, 1081,13 та 880,96 відповідно; р<0,001 порівняно з підлітками з “чистих” районів та р<0,05 порівняно з опроміненими після народження) і переважно обумовлений хворобами ендокринної (359,82) та нервової (271,13) систем. Найвища захворюваність серед основної групи спостерігалась у опромінених в ранній плацентарній фазі.

3. Сомато-статевий розвиток підлітків, опромінених антенатально, в цілому не відрізняється від такого у підлітків, які постійно мешкають в “чистих” районах. Разом з тим, простежується пряма кореляційна залежність між показниками фізичного розвитку (зріст, маса тіла) та рівнем внутрішнього випромінення. Для підлітків, опромінених антенатально, характерний більш частий дизгармонійний розвиток, а також підвищення індексу маскулінізації та рівня тестостерону (р<0,05) у хлопчиків порівняно з однолітками з “чистих” районів.

4. Частота уражень щитовидної залози у підлітків основної групи складає 33,12%, що вірогідно частіше ніж у мешканців “чистих” районів і обумовлена переважно еутиреоїдним волом (29,35%). Ураження та морфо-функціональний стан щитовидної залози залежать від рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища, віку, статі підлітків та рівня їх внутрішнього випромінення. Частіше патологія щитовидної залози зустрічалась у підлітків, опромінених в ембріональному періоді (37,07%, р<0,001 порівняно з іншими періодами). Аутоімунний тиреоідит, кісти, вузлики та гіпоплазія щитовидної залози більш характерні для дітей, які зазнали “йодного удару” в ембріональному і ранньому плацентарному періодах.

5. Множинність і сила сформованих у внутрішньоутробному періоді радіаційно-тиреоїдних кореляцій створює феномен імпритингу, тобто залишку сліду у часі, за рахунок ригідності кореляційної структури, що являється передумовою для розвитку патології тиреоїдної системи не тільки в дитячому і підлітковому, але і в дорослому віці. Під впливом радіаційного опромінення в ембріональному і ранньому плацентарному періодах відмічається значне підсилення, у порівнянні з пізнім плацентарним і постнатальним періодами, загальноструктурної, внутрішньо- і міжсистемної інтеграції параметрів гіпофізарно-тиреоїдної системи, а також збільшення щільності зв’язків, що свідчить про велику радіаційну вразливість тиреоїдної системи в ці періоди внутрішньоутробного розвитку.

6. Вегетативні дисфункції у підлітків опромінених антенатально зустрічаються вірогідно частіше (34,32%), ніж у мешканців “чистих” районів (25,42%) та опромінених постнатально (27,71%) (р<0,05). Існує пряма кореляційна залежність частоти вегетативних дисфункцій від рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища, внутрішнього випромінення та частоти ураження щитовидної залози. Серед клінічних форм вегетативних дисфункцій найбільш розповсюджена вегето-судинна (45,61%). У більшості підлітків (66,36%) з вегетативними дисфункціями мали місце вегетативні порушення у членів їх сімей, що не виключає ролі спадкового фактору.

7. Показники периферійної крові у підлітків опромінених внутрішньоутробно практично не відрізняються від таких у мешканців “чистих” районів. Проте, у даної групи дітей існує пряма позитивна кореляційна залежність між рівнем інкорпорованих радіонуклідів і показниками червоної крові, що свідчить про наявність подразнюючого ефекту, а також негативна з лейкоцитами, яка вказує про пригнічення цієї ланки кровотворення.

Публікації автора:

1. Морфофункціональний стан щитовидної залози і фізичний розвиток дітей, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях //Вісник морфології.-1999.-№1.-С.82-83.

2. Оцінка фізичного розвитку дітей, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях //Вісник Вінницького державного медичного університету.-1999.-№2.-С.380-381. У спававторстві з Токарчук Н.І. Автором здійснено добір клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів фізичного розвитку дітей.

3. Вплив іонізуючого випромінення на морфо-функціональний стан щитовидної залози //Вісник морфології.-2000.-№1.-С.153-154.

4. Вплив малих доз радіації на морфологію клітин //Вісник морфології.-2000.-№2.-С.342-344.

5. Морфофункціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей з лабораторним гіпотиреозом, які мешкають в зоні тривалої дії малих доз радіації //Вісник морфології.-2001.-№1.-С.138-140. У співавторстві з Токарчук Н.І. Автором здійснено добір клінічного матеріалу, дослідження гормонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи з лабораторним гіпотиреозом.

6. Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей, які народились після аварії на ЧАЕС та постійно мешкають в зоні дії малих доз радіації //Вісник Вінницького державного медичного університету.-2001.-№1.-С.175-177. У співавторстві з Токарчук Н.І. Автором здійснено добір клінічного матеріалу, дослідження гормонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей, народжених в післяаварійний період, оцінку отриманих результатів

7. Моніторинг морфо-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей, які постійно проживають на забруднених територіях внаслідок аварії на ЧАЕС /Матеріали четвертої університетської науково-практичної конференції молодих учених та фахівців, 11 квітня 1998, м.Вінниця.-С.31.

8. Стан здоров’я дітей, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях внаслідок аварії на ЧАЕС /Матеріали шостої університетської науково-практичної конференції молодих учених та фахівців, 6 квітня 2000, м.Вінниця.-С.13-14.