Анотація до роботи:

Порицький А.В. Особливості саморегуляції психічних станів курсантами в процесі первинної військово-професійної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – психологія праці в особливих умовах. – Харківський військовий університет, Харків, 2004.

Дисертація присвячена проблемі саморегуляції психічних станів курсантами в процесі первинної військово-професійної підготовки. У дисертації виявлені основні підходи до дослідження психічної саморегуляції курсантів у вітчизняній та закордонній психології. Запропоновано програму дослідження умінь саморегуляції психічних станів курсантами в стресових ситуаціях. Досліджено процес саморегуляції психічних станів курсантами в ході первинної військово-професійної підготовки. Проведено аналіз показників ефективності процесу формування умінь саморегуляції курсантами своїх психічних станів. Розроблено корекційно-дидактичну програму формувания умінь саморегуляції психічних станів у курсантів в стресових ситуаціях, яка містить в собі модель та методичні рекомендації формування умінь саморегуляції.

Теоретично обґрунтоване і запропоноване нове вирішення завдання діагностики і формування умінь саморегуляції психічних станів курсантами в процесі первинної військово-професійної підготовки.

1. Саморегуляція психічних станів являє собою динамічний феномен, що формується як цілісне особистісне утворення, яке забезпечує стійкість діяльності курсантів у процесі первинної військово-професійної підготовки за допомогою індивідуально-своєрідних способів досягнення відповідності індивідуальності реальним умовам, вимогам і функціям діяльності.

2. Діяльність курсантів за період первинної військово-професійної підготовки характеризується наявністю стресових ситуацій, які викликають негативні психічні стани напруження, тривоги і монотонії, кожен з яких має свої специфічні стресові ситуації, які їх запускають.

3. Спонтанно сформовані уміння саморегуляції є недостатніми в умовах необхідності подолання стресових ситуацій, виникаючих у ході первинної військово-професійної підготовки, тому виникає необхідність їх цілеспрямованого формування

4. Динаміка психічних станів і їх саморегуляція курсантами в процесі первинної військово-професійної підготовки обумовлена особистісними особливостями, що складають особистісний симптомокомплекс саморегуляції. До структури особистісного симптомокомплексу саморегуляції входять самоконтроль, самооцінка й інтелект. Відносна незалежність формування умінь саморегуляції й особистості створює передумови для цілеспрямованого психолого-педагогічного формування умінь.

5. Існують три якісно різних рівні сформованості умінь саморегуляції психічних станів, найбільш продуктивними з яких є високий і середній, тому що їхнє формування призводить до підвищення продуктивності діяльності курсантів у стресових ситуаціях. Курсанти з високим рівнем характеризуються: оптимальною самооцінкою, високими рівнями інтелекту і самоконтролю, спрямованістю на взаємодію або на завдання, орієнтацією на процес і результат професійної діяльності, а також низькими рівнями ситуативної тривожності і напруженості. Для курсантів із середнім рівнем характерні: завищена самооцінка, високий і середній рівні інтелекту, низький і середній рівні напруженості і самоконтролю, спрямованість на себе і завдання, орієнтація на результат діяльності, а також помірний або високий рівні ситуативної тривожності. Курсанти з низьким рівнем характеризуються: завищеною або заниженою самооцінкою, низьким і середнім рівнями інтелекту і самоконтролю в стресових ситуаціях, спрямованістю на себе або на завдання і високим рівнем ситуативної тривожності і напруженості.

6. Визначено три типи саморегуляції психічних станів курсантів у стресових ситуаціях. Для курсантів тотального типу характерні: висока емоційна стійкість, екстраверсія з перевагою сангвіністичного або інтроверсія з перевагою флегматичного темпераментів, низький рівень особистісної тривожності, спрямованість на взаємодію. Курсантів результативного типу характеризують емоційна нестійкість, екстраверсія з перевагою холеричного темпераменту і помірна особистісна тривожність, спрямованість на завдання. Для курсантів парціального типу характерні: емоційна нестійкість, інтроверсія з перевагою меланхолійного темпераменту, а також високий і помірний рівні особистісної тривожності, спрямованість на себе.

7. Розроблена корекційно-дидактична програма формування умінь саморегуляції психічних станів у стресових ситуаціях, яка містить в собі модель та методичні рекомендації. Програма дозволяє систематизовано формувати уміння саморегуляції психічних станів курсантами в процесі первинної військово-професійної підготовки. Запропонована програма зарекомендувала себе як високоефективна. Модель формування умінь саморегуляції психічних станів курсантами в стресових ситуаціях містить у собі наступні структурні компоненти: психологічні умови, що забезпечують ефективність оволодіння уміннями саморегуляції психічних станів; вміст процесу; методичне забезпечення процесу; етапи його здійснення; критерії, що дозволяють визначити рівень сформованості саморегуляції психічних станів. Запропоновані методичні рекомендації дозволяють оптимізувати процес формування умінь саморегуляції психічних станів курсантами в стресових ситуаціях, які виникають у ході первинної військово-професійної підготовки.

Публікації автора:

1. Порицький А.В. Стресові ситуації та їх прояв у процесі первинної військово-професійної підготовки // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 2002. – Вип. ХV. – С. 185–189.

2. Порицький А.В. Засоби психічної саморегуляції військовослужбовців як фактор підвищення продуктивності їх діяльності // Вісник Харківського національного університету. Серія: Психологія. – Харків: ХНУ, 2002. – № 576. – С. 170–171.

3. Порицький А.В. Психологічні умови формування компонентів саморегуляції психічних станів курсантів // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХВУ, 2003. – Вип. 1(16). – С. 159–165.

4. Порицький А.В. Використання засобів психічної саморегуляції курсантів в процесі індивідуалізації підготовки майбутніх фахівців у вищих військових навчальних закладах // Праці Всеукраїнської науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи”. – Тернопіль: ТДПУ, 2003. – С. 132–136.

5. Порицький А.В. Вживання засобів психічної саморегуляції курсантів як напрямок удосконалення навчально-виховного процесу в ході первинної військово-професійної підготовки // Праці міжвузівської науково-практичної конференції “Соціально-гуманітарні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України в контексті завдань навчально-виховного процесу у вищих військових закладах”. – Харків: ХВІВВ МВС України, 2003. – С. 14–15.

6. Порицький А.В. Динаміка рівнів сформованості умінь саморегуляції психічних станів у курсантів у процесі первинної військово-професійної підготовки // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХВУ, 2003. – Вип. 2(17). – С. 191–196.

7. Порицький А.В. Особливості саморегуляції психічних станів курсантами в процесі первинної військово-професійної підготовки // ІІ Наукова конференція молодих вчених Харківського військового університету 16, 17 квітня 2003 року. Тези доповідей. Частина І. – Харків, 2003.