Анотація до роботи:

Дубей Л.Я. Особливості розвитку вторинного імунодефіциту та його діагностика при гострій лімфобластній лейкемії у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступення доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2008.

Дисертація присвячена уточненню механізмів розвитку вторинного імунодефіциту та його діагностиці при гострій лімфобластній лейкемії (ГЛЛ) у дітей.

Представлено результати дослідження преморбідного фону, основних показників клітинного та гуморального імунітету, а також окремих цитокінів на різних етапах програмної терапії і термінах довготривалої ремісії з урахуванням віку дітей та імунофенотипового підваріанту хвороби. Охарактеризовано тимус-залежний та тимус-незалежний шляхи регенерації Т-клітинної ланки імунної системи, яка найбільше уражається під час застосування цитостатичного лікування. Показано реакцію неспецифічного гуморального імунітету у відповідь на патологічний процес у дебюті хвороби.

Проаналізовано корелятивний взаємозв’язок між абсолютною кількістю імунокомпетентних клітин у периферичній крові, концентрацією цитокінів та імуноглобулінів у сироватці крові дітей, хворих на ГЛЛ, а також між досліджуваними показниками імунної системи та частотою виникнення локалізованих і генералізованих вогнищ інфекції.

Доведено, що вивчені ланки імунної системи ізольовано не можуть реалізовувати свою біологічну функцію. Тільки при безпосередній їх взаємодії вони спроможні регулювати механізми імунної відповіді у дітей, хворих на ГЛЛ. Зміна концентрації окремих цитокінів та імуноглобулінів у сироватці крові, основних субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів у периферичній крові у динаміці хвороби дає підстави вважати ці показники додатковими імунологічними маркерами перебігу даного гемобластозу.

1. У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної проблеми педіатрії – уточнення механізмів розвитку вторинного імунодефіциту та створення сучасної системи його діагностики при ГЛЛ у дітей. Окреслену проблему автор спроектував на клітинну та гуморальну ланки опірності дитячого організму, а також цитокінову мережу на різних етапах перебігу даного гемобластозу. На підставі проведених досліджень запропоновано додаткові імунологічні маркери перебігу ГЛЛ у дітей.

2. Встановлено, що серед сибсів пробанда, хворого на ГЛЛ, злоякісні пухлини не діагностуються. Однак серед родичів пробанда з ГЛЛ ІІ ступеня спорідненості частіше зустрічаються онкологічні захворювання по батьківській лінії, а серед родичів ІІІ ступеня – по материнській лінії. У дітей, хворих на ГЛЛ, виявляється різний спектр природжених вад розвитку, однак їх частота не велика.

3. Під час інтенсивної фази цитостатичного лікування ГЛЛ у дітей збільшується частота вірусно-бактеріальних і мікотичних інфекцій у
   І протоколі до 77,6 % випадків, під час М протоколу – до 63,9 % випадків та у
   ІІ протоколі – до 96,8 % випадків, що здовжує зазначені терміни проведення протокольної терапії на 23,4 % та у подальшому не дозволяє продовжувати її у повному обсязі.

4. На етапі довготривалої ремісії у 89,1 % дитини, хворої на ГЛЛ, виявлено різні відхилення у стані здоров’я. Найчастіше спостерігаються хвороби ротової порожнини та носоглотки (46,4 % пацієнтів), шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи (25,6 % пацієнтів). Необхідно відзначити, що у 62,4 % дітей, хворих на ГЛЛ, діагностовано гепатит В/С.

5. Регенерація CD3⁺CD4⁺-лімфоцитів у дітей до 10 років відбувається тимус-залежним шляхом (за рахунок CD4⁺CD45RA⁺-лімфоцитів), тоді як у підлітків 11 – 14 років переважають тимус-незалежні (CD4⁺CD45RО⁺-лімфоцити) механізми відновлення цих клітин. CD3⁺CD8⁺-клітини регенерують швидше за рахунок їх CD8⁺CD28^- субпопуляції. Вони не потребують резидуальної тимічної активності і повністю відновлюються менш ніж за три місяці після повного завершення програмного лікування (0,29 Г/л).

6. У розгорнутій клінічній фазі ГЛЛ у дітей спостерігається зниження концентрації ІgМ (1,43 г/л) та підвищення вмісту IgG (13,31 г/л), а також дисбаланс рівнів IgG₁ (5,06 г/л) та IgG₂ (2,69 г/л) у сироватці крові, що свідчить про реакцію неспецифічного гуморального імунітету у відповідь на патологічний процес. Під час цитостатичної терапії ГЛЛ у дітей спостерігається суттєве зниження показників сироваткових імуноглобулінів, які після її завершення поступово відновлюються.

7. Зміни окремих показників клітинного імунітету залежать від імунофенотипового підваріанту ГЛЛ у дітей. Добра їх регенерація спостерігається при «чистій» В- і Т-ГЛЛ. Присутність мієлоїдних маркерів як на В-, так і на Т-бластах у динаміці хвороби стимулюють процеси відновлення імунокомпетентних клітин. Зміни у гуморальній ланці імунітету не залежать від імунофенотипового підваріанту хвороби.

8. У дебюті ГЛЛ у дітей спостерігається висока цитокінова активність, яка не залежить від імунофенотипового підваріанту даного гемобластозу. При рецидивах хвороби, незалежно від терміну його виникнення, зростає концентрація IL-6 (13,67 pg/ml) і TNF- (66,93 pg/ml) та знижується вміст IL-8 (22,06 pg/ml) у сироватці крові, що супроводжується сильним взаємозв’язком досліджуваних цитокінів із бластними клітинами, незалежно від їх абсолютної кількості у периферичній крові. Це дозволяє виділити IL-6, IL-8 та TNF- як додаткові імунологічні маркери перебігу ГЛЛ у дітей.

9. Вторинний імунодефіцит у дітей, хворих на ГЛЛ, враховуючи кількісні і якісні зміни імунологічних показників у поєднанні з закономірностями проявів інфекційних ускладнень (локальних, генералізованих) формується поетапно. Найбільш критичні рівні супресії клітинного і гуморального імунітету, а також гранулоцитів з розвитком потенційно летальних форм інфекційних ускладнень спостерігаються на 23-36-й дні І протоколу та у ІІ протоколі.

Публікації автора:

1. Кіцера Н.І, Дубей Л.Я., Дорош О.І., Поліщук Р.С., Скоропад Л.Л., Логінський В.Є. Частота і характер злоякісних пухлин серед родичів дітей з гострою лімфобластною лейкемією // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр., вип.1 (54). – К.: - Луганськ – Харків: б/в 2004. – С. 189-196. Здобувачем здійснено набір матеріалу, досліджено родоводи дітей, хворих на ГЛЛ, проведено статистичну обробку та аналіз даних.

2. Дубей Л.Я., Логінський В.Є., Поліщук Р.С., Глинська О.В., Цимбалюк І.П., Трояновська О.О., Дорош О.І., Скоропад Л.Л., Степанюк О.І., Купчак О.І., Дубей Н.В., Кіцера Н.І. Особливості Т-клітинного імунітету у дітей з гострою лімфобластною лейкемією під час проведення хіміотерапії та в різні терміни довготривалої ремісії // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр., вип. 9 (62). – К.: - Луганськ – Харків: б/в 2004. – С. 224-234. Здобувачем здійснено набір матеріалу, досліджено субпопуляції Т-лімфоцитів на різних етапах перебігу ГЛЛ у дітей,проведено обробку та аналіз даних.

3. Дубей Л.Я., Дубей Н.В., Купчак О.І., Логінський В.Є. Характеристика факторів біологічного анамнезу у дітей до встановлення діагнозу гострої лімфобластної лейкемії у дітей // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр., вип. 3 (66). – К.: - Луганськ – Харків: б/в 2005. – С. 27-34. Здобувачем здійснено набір матеріалу, виділено фактори біологічного анамнезу, проведено статистичну обробку отриманих результатів та їх аналіз.

4. Дубей Л.Я., Дубей Н.В. Стан периферичної крові у дітей з гострою лімфобластною лейкемією на різних етапах лікування та термінах довготривалої ремісії // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр., вип. 4 (67). – К.: - Луганськ – Харків: б/в 2005. – С. 283-295. Здобувачем досліджено гемограму на різних етапах перебігу ГЛЛ у дітей, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

5. Дорош О.І., Дубей Л.Я., Дубей Н.В. Дослідження поверхневих антигенів бластних клітин у дітей з гострою лімфобластною лейкемією перед початком програмної терапії // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр., вип. 5 (68). – К.: - Луганськ – Харків: б/в 2005. – С. 99-107. Здобувачем досліджено поверхневі маркери на бластних клітинах, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

6. Дорош О.І., Дубей Л.Я. Прогностичне значення ранньої відповіді на преднізолон у дітей, хворих на гостру лімфобластну лейкемію, при застосуванні протокольного лікування // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр., вип. 6 (69). – К.: - Луганськ – Харків: б/в 2005. – С. 134-143. Здобувачем оцінено загальноклінічні та цитологічні дані, досліджено імунофенотиповий профіль бластних клітин, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

7. Дорош О.І., Виговська Я.І., Поліщук Р.С., Цимбалюк І.П., Трояновська О.О., Скоропад Л.Л., Степанюк О.І., Дубей Л.Я., Козлова О.І., Миндюк О.В.// Прогнозування наслідків лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей на основі клініко-гематологічних характеристик // Практ. медицина. – 2005. – Т. 11, №.1. – С. 13-19. Здобувачем досліджено загально-клінічні, цитологічні, цитохімічні та імунофенотипові показники, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

8. Трояновська О.О., Няньковський С.Л., Дубей Л.Я. Дослідження показників Т-клітинного імунітету та периферчиної крові у дітей, хворих на гостру лімфобластну лейкемію, у період І ремісії для оптимізації супровідної антимікотичної терапії // Практ. медицина. – 2005. – Т. 11, №.3. – С. 42-45. Здобувачем досліджено Т-клітинні субпопуляції лімофцитів периферичної крові, а також виділено етапи формування локалізованих та генералізованих вогнищ інфекції.

9. Дубей Л.Я., Купчак О.І., Поліщук Р.С., Трояновська О.О., Цимбалюк І.П., Скоропад Л.Л., Дубей Н.В., Мацик Г.В., Логінський В.Є. Деякі показники гуморального імунітету у дітей з гострою лімфобластною лейкемією під час проведення хіміотерапії та у період довготривалої ремісії // Онкологія. – 2005. – Т. 7, № 3. – С. 230-234. Здобувачем здійснено набір матеріалу, досліджено концентрацію імуноглобулінів у сироватці крові, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

10. Дубей Л.Я. Динаміка рівня NK-клітин у дітей з гострою лімфобластною лейкемією на різних етапах лікування та в період довготривалої ремісії // Онкологія. – 2006. – Т. 8, № 1. – С. 43-45. Здобувачем здійснено набір матеріалу, досліджено натуральні кілери у периферичній крові дітей, хворих на ГЛЛ, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

11. Дубей Л.Я., Поліщук Р.С., Купчак О.І., Цимбалюк І.П., Трояновська О.О., Скоропад Л.Л., Козлова О.І. Деякі показники клітинного імунітету у дітей з гострою лімфобластною лейкемією під час проведення хіміотерапії та у період довготривалої ремісії // Онкологія. – 2006. – Т.8., № 3. – С. 298-301. Здобувачем здійснено набір матеріалу, досліджено основні показники Т- і В-клітинного імунітету на різних етапах перебігу ГЛЛ у дітей, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

12. Дубей Л.Я., Дорош О.І. Клініко-гематологічна характеристика дітей на час встановлення діагнозу гострої лімфобластної лейкемії та у період довготривалої ремісії // Укр. мед. альманах. – 2006. – Т. 9, № 2. – С. 51-54. Здобувачем здійснено набір матеріалу, досліджено периферичну кров та кістковий мозок, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

13. Дубей Л.Я., Дубей Н.В., Новак В.Л. Шляхи відновлення CD4⁺- та CD8⁺-лімфоцитів у дітей з гострою лімфобластною лейкемією після закінчення програмної терапії // Укр. журн. гемат. і трансфуз. – 2007. – Т. 7, № 1. – С. 16-20. Здобувачем здійснено набір матеріалу та досліджено наївні лімфоцити і клітини пам’яті, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

14. Дорош О.І., Поліщук Р.С., Дубей Л.Я., Цимбалюк І.П., Виговська Я.І. Аналіз ускладнень як причин перерв у протокольній терапії при лікуванні гострої лімфобластної лейкемії у дітей // Укр. журн. гемат. і трансфуз. – 2007. – Т. 7, № 4. – С. 32-35. Здобувачем здійснено набір матеріалу, проведено аналіз показників периферичної крові, мієлограми, ліквору, біохімічних параметрів, частоти виникнення інфекційних та неінфекційних ускладнень програмної терапії, проведено статистичну обробку отриманих результатів.

15. Дубей Л.Я., Дубей Н.В., Дорош О.І. Показники гуморального імунітету у дітей з гострою лімфобластною лейкемією перед початком програмного лікування // Онкологія. – 2008. – Т. 10, № 1. – С. 27-30. Здобувачем здійснено набір хворих, досліджено концентрацію сироваткових імуноглобулінів, а також вміст бластних клітин у периферичній крові до початку лікування, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

16. Дубей Л.Я., Поліщук Р.С., Дубей Н.В., Дорош О.І., Цимбалюк І.П., Трояновська О.О., Скоропад Л.Л. Імунорегуляторне співвідношення CD4:СD8 на різних етапах перебігу гострої лімфобластної лейкемії у дітей // Гематологія і переливання крові: Зб. наук. пр., вип. 34 (1). – К., 2008. – С. 148-152.

17. Дубей Л.Я. Концентрація інтерлейкіну-6 (IL-6) у сироватці крові дітей на різних етапах перебігу гострої ліфмобластної лейкемії // Укр. журн. гемат. і трансфуз. – 2008. – Т. 8, № 1. – С. 12-16.

18. Спосіб імунологічного моніторингу перебігу гострої лімфобластної лейкемії у дітей: патент № 32527 від 26.05.08 / Дубей Л.Я., Дубей Н.В. // Офіційний бюлетень «Промислова власність». – 2008. – № 10. Здобувачем визначено концентрацію IL-2 у сироватці крові, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

19. Дубей Н.В., Дубей Л.Я., Масляк З.В., Дорош О.І. Концентрація фактору некрозу пухлин (TNF-) у сироватці крові дітей на різних етапах перебігу гострої лімфобластної лейкемії у дітей // Укр. журн. гемат. і трансфуз. – 2008. – Т. 8., № 2. – С. 18-22 .Здобувачем визначено концентрацію TNF- у сироватці крові, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

20. Дубей Л.Я. Дослідження ролі IL-2 при гострій ліфмобластній лейкемії у дітей // Онкологія. – 2008. – Т. 10, № 2. – С. 230-233.

21. Дубей Н.В., Дубей Л.Я., Поліщук Р.С., Дорош О.І., Цимбалюк І.П. Етапи формування імуносупресивних станів у дітей, хворих на гостру лімфобластну лейкемію // Укр. журн. гемат. і трансфуз. – 2008. – Т. 8., № 3. – С. 34-39. Здобувачем досліджено основні показники периферичної крові, клітинного і гуморального імунітету, а також окремі цитокіни; проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів; виділено критичні імуносупресивні періоди.