Анотація до роботи:

Довгаль О.В. Особливості розвитку епізоотичного процесу та оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби господарств з використанням імуноферментного методу діагностики. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Одеський державний аграрний університет, Одеса, 2005.

Основною метою дисертаційної роботи є розробка і впровадження оптимальних схем досліджень та оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби господарств з використанням РІД та ІФА, а також визначення оптимальних строків досліджень молодняку ВРХ методом ІФА.

Вивчення закономірностей епізоотичного та інфекційного процесів в господарствах з різним рівнем інфікованості підтверджує, що на фоні зниження інцидентності серед маточного поголів’я інцидентність серед молодняку є досить високою і навіть може зростати.

Реакція імунодифузії в агаровому гелі, маючи певний поріг чутливості, не дозволяє ефективно і своєчасно виявити прихованих вірусоносіїв і тварин на ранній стадії розвитку інфекційного процесу.

До напування молозивом виявлено РІД-позитивних 6,2% телят, отриманих від інфікованих корів, за результатами ІФА – 12,5%.

Вивчені закономірності епізоотичного процесу в господарствах із незначним (10,1% – 20%) та значним рівнем інфікованості (більше 30%) і обгрунтовані методологічні аспекти застосування та поєднання ІФА- та РІД- діагностики з метою підвищення ефективності оздоровчих заходів. Розроблена схема протилейкозних заходів серед молодняку великої рогатої худоби при поєднанні РІД та ІФА.

Встановлено, що використання ІФА-діагностики в системі оздоровчих заходів сприяє швидкому переходу стадії максимального підйому в стадію згасання і різко знижує інфікованість захворювання.

Доведено, що систематичні діагностичні дослідження з використанням ІФА-діагностики, вчасне видалення зі стада інфікованих вірусом лейкозу тварин, ізольоване вирощування молодняку сприяє швидкому оздоровленню господарств.

1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування особливостей розвитку та згасання епізоотичного процесу у господарствах з різним рівнем поширення онкорнавірусної інфекції, визначена роль молодняку як джерела збуднику інфекції на завершальних етапах оздоровчих протилейкозних заходів й роль імуноферментного методу в системі діагностики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби.

2. Систематичні діагностичні дослідження в РІД та ІФА, своєчасна ізоляція інфікованих вірусом лейкозу тварин, виконання комплексу ветеринарно-санітарних заходів поступово знижують інцидентність захворювання з 12,5 до 1,73% з подальшим припиненням виділення інфікованих тварин.

3. У господарствах з рівнем інфікованості вірусом лейкозу тварин від 10,1 до 20,0% інцидентність захворювання молодняку великої рогатої худоби коливається від 4,45±1,68 до 10,01±2,2%. У господарствах цієї категорії інцидентність вірусу лейкозу підтримується здебільшого за рахунок молодняку.

4. У господарствах з рівнем інфікованості більше 30,1% інцидентність серед маточного поголів’я (за результатами РІД) за період з 1999 по 2002 рік становила від 16,14±5,34 до38,82±3,45%, серед молодняку від 9,77±2,76 до 20,77±8,65%. Строки оздоровлення в таких господарствах затягуються на невизначений період.

5. Реакцією імунодифузії, завдяки притаманній їй чутливості, не виявляють прихованих вірусоносіїв і тварин на ранній стадії розвитку інфекційного процесу.

6. При тестуванні РІД-негативного поголів’я великої рогатої худоби методом ІФА інфекція була встановлена у 32,2 % тварин. Інцидентність захворювання, порівняно з РІД (3,95), зросла у 8,2 разів.

7. За наслідками РІД внутрішньоутробне інфікування вірусом лейкозу телят від інфікованих корів становило 6,2%, а за методом ІФА – в 2,01 рази більше (12,46 %).

8. При дослідженні 32-х телят 2-місячного віку в неблагополучному щодо лейкозу господарстві методом ІФА виявлено 46,8% антитілоносіїв, що у 2,15 рази більше ніж в РІД (21,8 %).

9. При дослідженні телят у 5-місячному віці кількість антитілоносіїв до вірусу лейкозу великої рогатої худоби, за результатами ІФА, зменшилася, порівняно з 2-місячним віком, від 46,8 до 18,7%, тобто у 2,5 рази, що підтверджує факт неповної елімінації колостральних антитіл у 2-місячному віці.

10. На розвиток епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби, впливає метод діагностики та ефективність оздоровчих заходів. ІФА-діагности-ка та ізоляція хворих тварин із популяції сприяє швидкому переходу стадії максимального зростання епізоотії у стадію згасання. У КСП ім. Енгельса дворазове дослідження поголів’я методом ІФА упродовж року знизило інцидентність з 12 до 0,9%.

11. При оздоровленні господарств із значним поширенням лейкозу за допомогою РІД інфікованість вірусом лейкозу великої рогатої худоби поступово знижується, проте стадія згасання епізоотичного процесу лишається незавершеною. В агрофірмі “Україна” показник інфікованості великої рогатої худоби з 1999 по 2003 рік знизився від 20,1 до 3,9%.

12. Використання ІФА-діагностики в системі оздоровчих протилейкозних заходів в агрофірмі “Україна” сприяло швидкому переходу стадії максимального підйому у стадію згасання. Інцидентність захворювання знизилась від 32,2% в 2002 р. до 3,4% в 2003 р.

Публікації автора:

1. Сучасні підходи щодо діагностики та оздоровлення неблагополучних стосовно лейкозу великої рогатої худоби господарств / Б.М. Ярчук, Р.В. Тирсін, А.Й. Краєвський, О.Б. Домбровський, Л.Є. Корнієнко, О.В. Довгаль // Аграрні вісті. –2001. –№4. –С.11–12. (Дисертант проводив забір крові у дослідних тварин, брав участь у проведенні гематологічних, імунологічних та серологічних досліджень, аналізував їх результати).

2. Сучасні аспекти оздоровлення господарств, неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби / Б.М. Ярчук, Р.В. Тирсін, Л.М. Корнієнко, Л.Є. Кор-нієнко, О.Б. Домбровський, А.Й. Краєвський, О.В. Довгаль // Вісник БДАУ: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2002. – Вип. 21. – С.205–255. (Дисертант брав участь у розробці та впровадженні у виробництво схем оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби господарств при поєднанні РІД- та ІФА-методів діагностики, проводив забір крові та брав участь у проведенні серологічних досліджень, аналізував їх результати та готував матеріали статті до друку).

3. Переваги та доцільність застосування імуноферментного методу в діаг-ностиці лейкозу великої рогатої худоби / Р.В. Тирсін, Б.М. Ярчук, Л.Є. Корнієнко, О.Б. Домбровський, Л.М. Корнієнко, О.В. Довгаль // Аграрні вісті. –2002. –
№2. – С.18–19. (Дисертант проводив порівняльну оцінку РІД- та ІФА-методів діагностики, аналізував результати досліджень).

4. Динаміка згасання епізоотичного процесу при оздоровленні стад від лейкозу великої рогатої худоби / Р.В. Тирсін, Б.М. Ярчук, О.Б. Домбровський,
О.В. Довгаль, Ю.М. Тирсіна // Аграрні вісті. –2003. –№1. –С.29–31. (Дисертант проводив ретроспективний аналіз та серологічні дослідження, аналізував їх результати).

5. Довгаль О.В. Роль молодняку великої рогатої худоби в поширенні лейкозної інфекції // Вісник БДАУ: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2004. – Вип.28. – С.65–73.

6. Ярчук Б.М., Тирсін Р.В., Довгаль О.В. Динаміка згасання епізоотичного процесу за лейкозу великої рогатої худоби при оздоровленні стад різними методами: Матеріали міжнар. наук.-прак. конф. "Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції". – Одеса, 2004.– С.32–39. (Дисертант брав участь у розробці та впровадженні у виробництво протилейкозних заходів при поєднанні РІД- та ІФА- методів діагностики, аналізував матеріали досліджень і готував статті до друку).