У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає в підвищенні ефективності використання штифтових конструкцій зубних протезів шляхом вивчення особливостей розподілу жувального тиску в різних функціонально орієнтованих групах зубів та розробки оригінальної штифтової конструкції з кільцевою вкладкою. 1. Структура пружних компонентів твердих тканин коренів багатокореневих зубів дорівнює 79,3-79,7НRВ, однокореневих – 91-89 НRВ. Багатокореневі зуби поступаються за жорсткістю та міцністю однокореневим зубам на 12,5%. 2. Величина силових дій на опорні структури кореня зуба в умовах жувального навантаження залежить від площі його поперечного перерізу і дорівнює для перших різців – 717,4+5%Н.; других – 701,7+5%Н.; іклів – 1001+5%Н.; – перших перемолярів – 1147+5%Н.; – других перемолярів – 1365+5%Н.; перших і других молярів – 1908+5% Н. 3. Міцність та жорсткість фіксації штифтової конструкції у корені зуба залежить, від здатності конструкції сприймати горизонтальну складову жувального навантаження, і згинаючого моменту, котрий викликається цією силою, де момент інерції дорівнює 204,6-233.7мм4, а момент опору дорівнює 65,1-68,2 мм3. 4. При створенні математичної моделі визначено, що розподіл жувального тиску між штифтовою конструкцією та структурами протезованого зуба є більш ефективним при використанні штифтової конструкції з кільцевою вкладкою. Про це свідчать більша (на 16,7 – 70,9%) величина площі поверхні у порівнянні з іншими штифтовими конструкціями; вищий ступінь жорсткості та міцності з’єднання з твердими тканинами зуба (на 24 – 70,9%). 5. При розробці клінічних показань для різних конструкцій штифтових зубів прийшли до висновку, що їх можна використовувати: при руйнуванні коронок зубів більш, ніж на 80%, для відновлення зубного ряду в якості опорних елементів; використання конструкції у виді ключа оклюзії, при зниженні висоти прикусу; при аномаліях структури зуба та незадовільних умовах для фіксації. Штифтову конструкцію з кільцевою вкладкою слід застосувати для протезування, в тих випадках, коли довжина, на яку можна заглибити штифт обмежена до 50% звичайної довжини штифта. |