Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Плодівництво


Чебан Сергій Данилович. Особливості росту і плодоношення яблуні на підщепі ММ 106 в Правобережному Лісостепу України залежно від норми та способів застосування азотних добрив : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.07 / Уманський держ. аграрний ун- т. - Умань, 2005.



Анотація до роботи:

Чебан С.Д. Особливості росту і плодоношення яблуні на підщепі ММ 106 в Правобережному Лісостепу України залежно від норми та способів застосування азотних добрив. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. – Уманський державний аграрний університет, Умань, 2005.

У дисертації наведено результати впливу внесеного позакореневим способом карбаміду поєднано з внесенням добрив у грунт на ріст і продуктивність сортів яблуні зимового строку достигання на клоновій підщепі ММ 106.

У зв’язку із сприятливим поживним режимом в насадженнях яблуні на темно-сірому опідзоленому ґрунті при застосуванні добрив у ґрунт і позакоренево забезпечується кращий ріст і врожайність дерев на підщепі ММ 106.

Сумісне застосування добрив збільшує площу листків на гектарі на 8,9-78,2% залежно від помологічного сорту. Співвідношення добрив N60Р60К60 + N20 суттєво збільшує сумарну і середню довжину пагонів. Таке співвідношення мінеральних добрив спряє підвищенню рівня рентабельності до 55,2...98,5%, залежно від сорту.

Для забезпечення високої продуктивності насаджень яблуні зимових строків достигання на середньорослій клоновій підщепі ММ 106 в умовах південної частини Правобережного Лісотепу України на темно-сірому опідзоленому важкосуглинковому ґрунті рекомендуються раціональні строки і кратність застосування позакореневого підживлення сумісно з внесенням добрив у грунт.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і технологічне вирішення наукової задачі, що виявляється в раціональному використанні азотних мінеральних добрив шляхом поєднаного застосування позакореневого підживлення з основним удобренням в насадженнях яблуні на підщепі ММ106 в умовах Правобережного Лісостепу України. За результатами досліджень можна сформулювати наступні висновки.

  1. Наведені в огляді літератури дані з питань позакореневого підживлення й основного удобрення плодових насаджень різняться між собою, оскільки дослідження проводили в різних умовах, а способи внесення мінеральних добрив вивчали окремо один від одного. Поєднане застосування позакореневого підживлення й основного удобрення досліджувалось лише у випадку пошкодження дерев морозами.

  2. Сумісне внесення в ґрунт азотних добрив по 60 кг/га д.р. на фоні Р60К60 з подальшим позакореневим підживленням у нормах N20 і N30 забезпечує найвищий приріст діаметра штамба, який складає від 5 до 8 мм при значенні в контролі 6,2–6,8 мм.

  3. Сумарна довжина приросту пагонів, яка забезпечує врожай наступних років, є найвищою у варіанті Р60К60 + N60 + N20. Залежно від сорту, сумарний приріст на дереві склав від 48 до 99 м, а кількість пагонів коливалася в межах 115–289 шт./дер.

  4. За період досліджень у варіанті фон + N60 + N20 найкраще розвивався листковий апарат. Площа листкової поверхні становила 16–19,6 тис. м2/га, що більше від контролю без добрив на 19–51%.

  5. Найвищим листковим індексом характеризувалися дерева у варіанті Р60К60 + N60 + N20, який мав значення для сортів Айдаред, Мантуанське і Мутсу, відповідно, 2,8, 4,6 і 5,8 м22; у контролі значення цього показника, відповідно, – 2,2, 3,2 і 3,9 м22.

  6. Найбільший сумарний вміст хлорофілу „а” + „b” зафіксовано за поєднаного внесення основного добрива і позакореневого підживлення у варіанті Р60К60 + N60 + N30, що для сорту Айдаред склало 153,5 мг/100 г (133% до контролю); Мантуанське – 151,1 (131,8) і для сорту Мутсу – 150 мг/100 г (151,8%).

  7. Позакореневе підживлення азотом N20 і N30 оптимізує сумарний приріст з дерева усіх досліджуваних сортів, середню довжину пагонів, площу асиміляційної поверхні і площу листкової пластинки.

  8. Сумісне внесення добрив у ґрунт і позакоренево забезпечує активніше цвітіння – число квіток 3,0–6,2 тис. шт./дер. (в неудобреному контролі 2,1–2,9); краще зав’язування – 3,7–4,4% (3,0–3,4) і навантаження дерев плодами – 111–293 шт./дер. (75-120).

  9. Біологічні особливості сортів, навантаження дерев урожаєм значно впливають на середню масу і товарну якість плодів. При поєднаному внесенні добрив (фон + N60 + N20) вміст цукрів збільшується до 10,3% (в неудобреному контролі – 9,2%).

  10. Система удобрення плодоносних насаджень яблуні на клоновій підщепі ММ 106 з внесенням мінерального добрива в ґрунт (N60Р60К60) та позакореневого підживлення азотом (в формі карбаміду) забезпечує сумарну врожайність 21,38–33,80 т/га (в контролі без добрив– 14,91–19,07 т/га). Прибавка врожаю складає 6,47–14,73 т/га по відношенню до неудобреного контролю.

  11. Найбільш високі економічні показники забезпечує внесення в ґрунт N60 на фоні основного удобрення Р60К60 в поєднанні з позакореневим підживленням N20. За таких умов середня врожайність сорту Айдаред складає 9,99 т/га (в контролі 7,11 т/га) при собівартості плодів 752 грн/т (у варіанті без добрив 951 грн/т) з рівнем рентабельності 55,2%; для сорту Мантуанське, відповідно, – 16,28, 523 і 98,5, а для Мутсу –10,26 т/га, 764 грн/т, 61,1%.

Публікації автора:

  1. Чебан С.Д., Красноштан А.О. Вплив позакореневого підживлення карбамідом на ріст і плодоношення яблуні на підщепі ММ 106 // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – 2001. – С. 112–118 (80% – польові дослідження, статистична обробка і узагальнення даних, висновки).

  2. Чебан С.Д. Вміст азоту в листках яблуні сорту Мантуанське залежно від позакореневого підживлення // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – Умань, 2002. – С. 156–162.

  3. Чебан С.Д., Цирта В.С. Вміст пігментів у листках яблуні при позакореневому підживленні // Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський, 2002. – С.64–66 (80% – польові дослідження, статистична обробка даних, висновки).

  4. Чебан С.Д. Фітометричні показники дерев яблуні сорту Айдаред залежно від позакореневого підживлення карбамідом // Зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С.77–79.

  5. Чебан С.Д. Ріст і продуктивність насаджень яблуні залежно від способу удобрення // Вісник Білоцерківського ДАУ. – № 30. – Біла Церква, 2004. – С. 172–179.