Анотація до роботи:

Левітан А.М. Особливості регіональної і глобальної систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця за даними стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2005.

Дисертація присвячена вивченню особливостей регіональної і глобальної систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка за даними стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь у 108 хворих на ішемічну хворобу серця протягом проспективного спостереження. Доведена висока безпека проведення стресової ехокардіографії в амбулаторних умовах та доцільність її використання для виявлення відсутніх у спокої, але індукованих навантаженням порушень регіональної і глобальної систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка. Визначені особливості індукованих при проведенні стресової ехокардіографії змін систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця. На підставі результатів проспективного спостереження встановлена висока значущість результатів стресової ехокардіографії для прогнозування розвитку у хворих на ішемічну хворобу серця нестабільної стенокардії, гострого інфаркту міокарду, раптової серцевої смерті, хронічної серцевої недостатності і прогресуючого зниження систолічної функції лівого шлуночка.

1. У дисертації проведене теоретичне узагальнення і досягнуте рішення наукової задачі – збільшення точності прогнозування перебігу ІХС на підставі даних про регіональну і глобальну систолічну і діастолічну функції лівого шлуночку, отриманих під час проведення стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь.

2. Безпека проведення стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь в амбулаторних умовах була достатньо високою, в жодному випадку не було розвитку тяжких серцево-судинних ускладнень.

3. Індуковані при стресовій ехокардіографії порушення регіональної систолічної функції мали місце у 77,8 % хворих на ІХС. Вони розвивалися частіше і були більш значущими у хворих на ІХС порівняно з хворими на артеріальну гіпертензію без клінічних проявів ІХС; а серед пацієнтів з ІХС – у осіб з II і III функціональним класом стенокардії, що перенесли інфаркт міокарду і у тих, що мали двох- і трьохсудинні ураження за даними коронарної ангіографії.

4. Чинниками ризику розвитку індукованих при стресовій ехокардіографії порушень руху стінок лівого шлуночка у хворих на ІХС виявилися вік хворих 50 років і більше, наявність артеріальної гіпертензії, гіпертрофії лівого шлуночку, рівнів кінцево-систолічної напруги його стінок 100 дин^-5/см² і більше, фракції вигнання менше 40 %, а також функціональний клас стенокардії II і більше.

5. Розвиток і зростання порушень глобальної систолічної функції лівого шлуночку в ході проведення стресової ехокардіографії мали місце у 61,1 % пацієнтів з ІХС, чинниками ризику розвитку цих змін виявилися наявність гіпертрофії лівого шлуночку, вік хворих 50 років і більше, наявність артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарду в анамнезі, початкові рівні фракції вигнання лівого шлуночку менше 40 %, кінцево-систолічної напруги стінок лівого шлуночка 100 дин^–5/см² і більше, II і III функціональний клас стенокардії.

6. Розвиток або зростання порушень діастолічної функції лівого шлуночку під час проведення стресової ехокардіографії мав місце у 65,7 % хворих на ІХС; чинниками ризику розвитку цих змін виявилися вік хворих 50 років і більше, наявність гіпертрофії лівого шлуночку, інфаркт міокарду в анамнезі, II і III функціональний клас стенокардії, а також наявність порушень діастолічного наповнення лівого шлуночку на початку дослідження.

7. За даними проспективного динамічного спостереження виникнення нових порушень руху стінок лівого шлуночку, розвиток і зростання порушень глобальної систолічної і діастолічної функції лівого шлуночку при проведенні стрес-ЕхоКГ виявилися предикторами ризику розвитку нестабільної стенокардії і/або гострого інфаркту міокарду, і/або раптової серцевої смерті, появи клінічних ознак хронічної серцевої недостатності і прогресуючого зниження фракції вигнання лівого шлуночку.

Публікації автора:

1. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Левитан А.М., Самойлова О.В., Гришин Д.В., Онищенко А.В., Холопов Л.С. Стресс-эхокардиография: современные возможности и перспективы развития (часть 1) // Укр. кардіол. журн. – 2001. – № 6. – С.94-99 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

2. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Левитан А.М., Самойлова О.В., Тюркян К.Р., Щукина Е.В., Приколота О.А. Стресс-эхокардиография: современные возможности и перспективы развития (часть 2) // Укр. кардіол. журн. – 2002. – № 1. – С.85-89 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті, відбір хворих для проведення стрес-ЕхоКГ, проведення стрес-ЕхоКГ з ЧССП, аналіз отриманих результатів).

3. Багрий А.Э., Левитан А.М., Самойлова О.В., Щукина Е.В. Оценка роли стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией предсердий в прогнозировании течения ишемической болезни сердца // Арх. клин. эксп. мед. – 2002. – Т.11, № 3. – С.321-324 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, оцінку інструментальних показників, отриманих в ході проведення стрес-ЕхоКГ у хворих на ІХС, проведення клініко-інструментальних кореляцій, статистичну обробку матеріалу).

4. Багрий А.Э., Дядык А.И., Смирнова Л.Г., Левитан А.М., Приколота О.А., Лукашенко Л.В. Сердечная недостаточность у больных ишемической болезнью сердца // Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике / Под ред. А.И.Дядыка, А.Э.Багрия. – Донецк: КП „Регіон”, 2005. – С.301-331 (автор забезпечив відбір хворих для проведення стрес-ЕхоКГ, проведення стрес-ЕхоКГ з ЧССП, аналіз отриманих результатів).

5. Левитан А.М. Характеристика глобальной систолической функции левого желудочка при ишемической болезни сердца по данным стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией предсердий // Вестн. неотл. восстанов. мед. – 2005. – Т.6, № 1. – С.58-61.

6. Левитан А.М. Особенности диастолической функции левого желудочка при ишемической болезни сердца по данным стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией предсердий // Укр.мед.альманах. – 2005. – № 2. – С.45-49.

7. Багрий А.Э., Левитан А.М., Самойлова О.В., Тюркян К.Р., Щукина Е.В., Хоменко М.В. Особенности региональной систолической функции левого желудочка при ишемической болезни сердца по данным стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией предсердий // Сб. трудов Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского "Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения". – Симферополь: издательский центр КГМУ, 2004. – С.14-18 (автор забезпечив відбір хворих на ІХС і АГ для проведення стрес-ЕхоКГ з ЧССП, виконання стрес-ЕхоКГ, аналіз отриманих результатів, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення статті).

8. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Левитан А.М, Яровая Н.Ф., Ватутин Н.Т., Щукина Е.В., Хоменко М.В., Дядык И.А. Стрессовая эхокардиография в диагностике преходящих региональных нарушений движения стенок левого желудочка у больных эссенциальной артериальной гипертонией и хроническим гломерулонефритом // Сб. науч. ст. науч-практ. конф., посвященной 6-летию Донецкого диагностического центра. – Донецк, 1995. – С. 38–40 (автор забезпечив проведення стрес-ЕхоКГ з ЧССП, аналіз отриманих результатів, статистичну обробку матеріалу).

9. Дядик О.І., Багрій А.Е., Левітан А.М., Гайдуков В.О., Онищенко О.В., Холопов Л.С. Патент 64663А Україна, 7 А 61 N 1/362, А 61Н 31/00 №2003119986. „Пристрій для проведення черезстравохідної електрокардіостимуляції”.- Заявл.05.11.2003, Опубл. 16.02.2004. Бюл. №2 (автор забезпечив розробку пристрою для проведення черезстравохідної електрокардіостимуляції).

10. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Самойлова О.В., Яровая Н.Ф., Галаева Я.Ю., Левитан А.М. Особенности стресс-индуцированной ишемии миокарда у больных хроническим гломерулонефритом // Тез. наук. доп. I Укр. конгр. фахівців з ультразвукової діагностики. –Київ, 1999.-С. 36-37 (автор забезпечив відбір хворих, проведення стрес-ЕхоКГ з ЧССП, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

11. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Самойлова О.В., Левитан А.М. Стрессовая эхокардиография в оценке особенностей митральной регургитации у больных ишемической болезнью сердца // Тез. наук. доп. I Укр. конгр. фахівців з ультразвукової діагностики. – Київ, 1999.-С. 37 (автор забезпечив проведення Стрес-ЕхоКГ з ЧССП, літературне оформлення тез).

12. Самойлова О.В., Левитан А.М., Дядык И.А., Гришин Д.В., Холопов Л.С. Стрессовая эхокардиография с чреспищеводной стимуляцией предсердий в прогнозировании течения ишемической болезни сердца // Тез. наук. доп. матер. об’єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”. – Київ: Моріон, 2001. – С.28-29 (автор забезпечив відбір хворих, проведення стрес-ЕхоКГ з ЧССП, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

13. Левитан А.М., Самойлова О.В., Тюркян К.Р., Щукина Е.В., Лукашенко Л.В., Ефременко В.А. Стрессовая эхокардиография с чреспищеводной стимуляцией предсердий в оценке прогноза пациентов с ишемической болезнью сердца // Тез. наук.доп. матер. об’єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів "Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень". – Київ: Четверта хвиля, 2003. – С.104-105 (автор забезпечив відбір хворих, проведення стрес-ЕхоКГ, аналіз отриманих результатів).

14. Dyadyk A.I., Bagry A.E., Lebed I.A., Levitan A.M. Left ventricular wall motion abnormalities during stress-echocardiography in chronic renal failure due to primary glomerulonephritis // Abstr. XXXII Congr. ERA/EDTA. – Greece, Athens, 1995. – P.1245 (автор забезпечив відбір хворих, проведення стрес-ЕхоКГ, аналіз отриманих результатів).