1. У роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення завдання щодо визначення особливостей психічного здоров'я осіб із «соматогенною фрустрацією» та розроблено і обгрунтовано комплекс психокорекційних заходів щодо покращання стану їхнього психічного здоров'я. 2. Узагальнюючи аналіз основних теоретичних положень про цілісний характер психічної організації особистості і її психосоматичну єдність, який зробили на підставі аналізу наукової літератури, трактовку психічного здоров’я особистості, ми розглядаємо як зрілість, збереження і активність механізмів особистісної саморегуляції, міру здатності людини трансцендувати свою біологічну, соціальну і смислову детермінованість, яка є активним і автономним суб’єктом свого життя у мінливому світі. Відповідно, здорове функціонування особистості розглядається як позитивний процес, який постійно змінюється, як саморегулююча система, яка здатна до самодетермінації і є достатньо чутливою до зовнішніх умов, що володіє самостійною цінністю і виявляє себе через такі поняття, як «самореалізація», «самоактуалізація», «устремління до смислу». 3. Нами визначено поняття «соматогенна фрустрація», яке трактуємо як психічний стан, викликаний соматичною хворобою, що, в першу чергу спричиняє тривалий стан болю, який стає бар’єром на шляху до реалізації потреб особистісного і соціального існування. «Соматогенна фрустрація» проявляється на поведінковому рівні як обмеження свободи людини, звуження можливості її діяльності; на емоційному рівні провокує агресивні реакції шляхом формування негативного афекту; на когнітивному рівні спричиняє неадекватну оцінку ситуації і неспроможність знайти вихід з неї. 4. Люди із «соматогенною фрустрацією», у співставленні з даними здорових осіб, мають специфічні особливості прояву основних показників психічного здоров’я. Показник осмислення життя, у осіб із «соматогенною фрустрацією» знаходиться на нижній межі встановленої мінімальної норми (ОЖ-76,7 балів), в той час, коли в групі здорових осіб цей показник набирає 114 балів (це верхня межа норми). Більшість осіб (66,7%) із «соматогенною фрустрацією» мають у своєму житті цілі, які надають їхньому життю осмислення і направленність, але поряд з цим у цій групі є люди (33,3%), які дискретно сприймають свій життєвий шлях, будують великі плани, не маючи реальної основи і особистісної відповідальності за їх реалізацію. Взагалі, люди цієї групи не задоволені своїм життям у теперішньому. Для багатьох осіб (48,1%) із «соматогенною фрустрацією» характерний високий (понад 25 балів) та середній (у 42,6% осіб) рівень тривожності. Наявність фрустрації (8-14 балів) у 53,7% осіб та її високий рівень у 40,7% осіб цієї групи вказує на те, що вони мають низьку самооцінку, уникають труднощів і бояться невдач. Для 51,8% осіб притаманна виражена ригідність (16 балів) та її середній рівень ( у 42,6% осіб), що проявляється в тенденції до зберігання своїх установок, стереотипів, засобів мислення, нездатності змінити власну точку зору. Особи цієї групи вдаються до психологічних механізмів захисту, особливе місце серед яких посідають механізми заперечення (у 64,8% осіб) та проекції (у 85,2% осіб). Вони відмовляються визнати, що трапилася неприємна подія, схильні приписувати власні почуття, думки, поведінку іншим людям, оточенню. 5. Вивчення показників самоактуалізації як одних із основних показників психічного здоров’я особистості дозволило стверджувати, що особи із «соматогенною фрустрацією» в порівнянні з даними здорових осіб характеризуються заниженими показниками компетентності у часі на 19,3%; самоповаги - на 25,2%; спонтанності - на 23,0%; сензитивності - на 18,3%; показник ціннісних орієнтацій занижений – на 16,8%; самосприйняття - на 16,6%; підтримки - на 15,1%, синергічності - на 14,3, гнучкості поведінки - на 13,7% та ін. Зміни на рівні статистично значимих. 6. За рангами показники, які визначають специфіку психічного здоров'я осіб із «соматогенною фрустрацією», розподіляються таким чином: 1- й фактор – «осмисленність життя»,(які об’єднують такі показники, на які припало найбільше факторне навантаження: цілі у житті; результативність життя; життя як процес; локус контролю – «Я»; локус контролю – життя; смисл життя); 2-й фактор – «устремління до самоактуалівзації» (показники: ціннісні орієнтації; розуміння людської природи; синергічність; підтримка; самоповага; спонтанність; компетентність у часі); 3-й фактор - «самосприйняття» (показники: підтримка; самосприйняття; контактність; гнучкість поведінки; сприйняття своєї агресії; самоповага). 7. Спеціально розроблено, науково обгрунтовано та реалізовано комплекс психокорекційних заходів, спрямований на покращання показників психічного здоров’я осіб із «соматогенною фрустрацією». Після психокорекційних заходів у людей зросло уявлення про себе як про сильну особистість, яка прагне керуватися у своєму житті власними цілями, установками і принципами. Показник осмисленості життя знаходиться в межах максимальної межі норми (ОЖ-111,4 балів). Спостерігається зростання значущості власного самосприйняття у структурі власного психічного здоров’я. Так, зафіксовано зростання показників: самоповаги - на 20,0%, самосприйняття та спонтанності - на 13,0%, підтримки - на 11,8%, гнучкості поведінки - на 8,1%, сензитивності - на 16,3%. Також зросли показники ціннісних орієнтацій - на 26,0%, розуміння людської природи - на 13,1%, синергічності - на 11,6%. Отже, активізується устремління до самоактуалізації. Усі відмінності - на рівні статистично значимих. 8. У результаті психокорекційної роботи змінюється ієрархія факторів, що визначають структуру показників психічного здоров’я клієнтів. Вона співпадає з ієрархією цих факторів у здорових осіб. Так, на перше місце з третього переходить фактор «самосприйняття», у якому зростає значущість показників: гнучкість поведінки, спонтаннісь, самосприйняття та самоповага. На друге місце з першого переміщується фактор «осмисленності життя», де найбільш значущими стають показники: результативність життя, локус контролю – життя, цілі у житті. З другого місця переходить на третє фактор «устремління до самоактуалізації», де більше факторне навантаження припадає на сприйняття своєї агресивності, сензитивність, розуміня людської природи, підтримки. |