Анотація до роботи:

Герасименко Л.В. Особливості порушень периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та їх корекція лізиноприлом і метопрололом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню порушень гемодинаміки ємнісних і резистивних судин у хворих гіпертонічною хворобою (ГХ) як у стані спокою, так і при проведенні функціональної проби з дозованим м’язовим навантаженням залежно від ступеня артеріальної гіпертензії, стадії та тривалості захворювання, виявленню взаємозв’язку із структурно-функціональними показниками міокарда лівого шлуночка та станом симпатоадреналової і ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, а також вивченню ефективності впливу метопрололу і лізиноприлу на нормалізацію показників периферичної гемодинаміки залежно від ступеня вираження порушень венозного кровотоку.

Проведено обстеження 121 хворого ГХ І і ІІ стадій і 30 практично здорових осіб. Дослідження проводили до початку лікування, а також через один і шість місяців монотерапії антигіпертензівними препаратами.

Проведені дослідження показали, що у хворих ГХ, на відміну від здорових осіб, виникають порушення периферичної гемодинаміки, які виявляються вазоконстрикцією не тільки резистивних, але і ємнісних судин та вазодилятацією останніх на м’язове навантаження, що свідчить про порушення венозного повернення крові до серця при навантаженні. Обмеження резерву ємнісних судин більшою мірою виявлялося при проведенні електроміостимуляції. Розроблено новий спосіб оцінювання стану венозного кровотоку у хворих ГХ для визначення стану і ступеню порушення венозної гемодинаміки і диференційованого підбору антигіпертензивної терапії. Проведений порівняльний аналіз ефективності лізиноприлу і метопрололу показав, що у хворих ГХ через шість місяців лікування лізиноприлом з різним ступенем порушення венозного кровотоку ступінь поліпшення стуктурно-функціональних показників міокарда лівого шлуночка, периферичної і центральної гемодинамік був практично однаковий, а при лікуванні метопрололом через шість місяців позитивна динаміка аналізованих показників спостерігалася тільки в підгрупі хворих з менш вираженими змінами венозного кровотоку.

У дисертаційному дослідженні на підставі комплексного вивчення периферичної, зокрема венозного відділу, і центральної гемодинамік, структурно-функціональних показників міокарда лівого шлуночка, стану симпатоадреналової і ренін-ангіотензин-альдостеронової систем подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми відносно патогенетичного значення порушення стану венозної гемодинаміки при гіпертонічній хворобі, підвищення якості ії діагностики і лікування з урахуванням ступеня вираження патологічних змін венозного кровотоку, що дозволило розробити диференційований підхід до лікування хворих гіпертонічною хворобою лізиноприлом та метопрололом.

1. Виявлено, що у хворих гіпертонічною хворобою в міру прогресування захворювання порушення периферичної гемодинаміки характеризуються збоку резистивних судин - збільшенням реґіонарного судинного опору і зменшенням питомого об’єму крові, а збоку ємнісних судин - підвищенням венозного тонусу і тиску, зменшенням середньої швидкості наповнення вен під час оклюзії, додаткової венозної ємності і максимальної швидкості спорожнення вен.

2. Встановлено, що проведення електроміостимуляції дозволяє виявити більш глибокі зміни венозного кровотоку, які виражаються у хворих гіпертонічною хворобою збільшенням середньої швидкості наповнення вен і додаткової венозної ємності пропорційно ступеня артеріальної гіпертензії та зменшенням максимальної швидкості спорожнення вен і зниженням венозного тонусу.

3. Показник співвідношення додаткової венозної ємності у стані спокою і після електроміостимуляції (%ДВЄ) є достатньо інформативним для визначення ступеня порушення венозної гемодинаміки, що складає у хворих гіпертонічною хворобою з І ступенем артеріальної гіпертензії 1,3%, із ІІ і ІІІ ступенями 40,6% і 69,7%. Зміни венозної гемодинаміки тісно корелюють з структурно-функціональними показниками міокарда лівого шлуночка і станом внутрішньосерцевої гемодинаміки, r +0,67 між %ДВЄ та індексом маси міокарда лівого шлуночка, r -0,77 з відношенням максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення лівого шлуночка до максимальної швидкості трансмітрального кровотоку під час систоли передсердь і r +0,61 з загальним периферичним судинним опором (p<0,05).

4. У хворих гіпертонічною хворобою, порівняно зі здоровими особами, спостерігається розвиток дисбалансу пресорних і депресорних нейрогуморальних факторів з гіперактивацією симпатоадреналової і ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, який характеризується підвищенням рівня добової екскреції з сечею адреналіну, норадреналіну, дофаміну та альдостерону сироватки на 131,0%, 208,0%, 80,1% і 90,0% і залежить від ступеня артеріальної гіпертензії, стадії та тривалості захворювання. Підвищена активність симпатоадреналової і ренін-ангіотензинової систем тісно корелює зі змінами показників центральної і венозної гемодинамік та структурно-функціональних показниками.

5. На підставі багатофакторного дисперсійного аналізу з повторними вимірюваннями на динаміку індексу маси міокарда лівого шлуночка найбільше впливали такі фактори як стадія захворювання (F=71,0, р<0,001), вид використаного фармакологічного препарату (F=8,90, р<0,01), функціональний стан вен (F=6,22, р<0,05), а також взаємодія ступеня зниження артеріального тиску на фоні терапії зі станом вен (F=3,84, р<0,05) і з тривалістю гіпертонічної хвороби (F=3,37, р<0,05).

6. Застосування лізиноприлу, порівняно з метопрололом, впродовж шести місяців лікування хворих найбільш позитивно впливає на параметри венозної гемодинаміки та структурно-функціональний стан міокарда лівого шлуночка незалежно від вихідних значень показника %ДВЄ, у той час, як ефективність терапії метопрололом залежить від початкового функціонального стану венозних судин і більш позитивний вплив на досліджувані параметри реєструється у пацієнтів з помірними порушеннями венозної гемодинаміки за показником %ДВЄ.

Публікації автора:

1. Доценко С.Я., Дейнега В.Г., Герасименко Л.В., Доценко Н.Я., Крикота Е.Н. Сравнительное сопоставление диастолической функции левого и правого желудочков у больных гипертонической болезнью // Запорожский мед. журн. - 2003. - №6 (21). - С. 124-125. Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні збору первинного матеріалу, в аналізі літературних джерел, проведенні ЕхоКГ і статистичного аналізу отриманих результатів, підготовці тексту статті.

2. Герасименко Л.В. Активность ренин-альдостероновой и симпатоадреналовой систем у больных гипертонической болезнью в зависимости от стадии заболевания // Актуальні питання медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2004. - Вип. 66 (3). - С. 44-48.

3. Доценко С.Я., Герасименко Л.В. Влияние мышечной нагрузки на регионарный кровоток предплечья в норме и у больных гипертонической болезнью // Таврический мед.-биологич. вестн. - 2004. - Т. 7, №2. - С. 52-54. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні хворих, проведенні оклюзійної венозної електроміоплетизмографії з дозованим м’язовим навантаженням та статистичному аналізі отриманих даних, написанні висновків роботи.

4. Доценко С.Я., Герасименко Л.В. Порушення венозного кровотоку передпліччя у хворих на гіпертонічну хворобу і їх корекція лізиноприлом // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2004. - Вип. 13 (2). - С. 361-365. Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні збору первинного матеріалу, аналізі літературних джерел за темою публікації, в дослідженні венозного кровотоку передпліччя, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту статті.

5. Герасименко Л.В. Состояние периферической гемодинамики у больных гипертонической болезнью // Актуальні питання медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 69 (1). - С. 54-60.

6. Герасименко Л.В. Особенности влияния лизиноприла и метопролола на периферическую гемодинамику у больных гипертонической болезнью // Актуальні питання медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 70 (1). - С. 113-118.

7. Герасименко Л.В. Гемодинамическая характеристика у больных гипертонической болезнью в зависимости от степени артериальной гипертензии // Актуальні питання медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 70 (2). - С. 38-43.

8. Доценко С.Я., Герасименко Л.В., Медведев В.В. Сравнительная характеристика патологического ремоделирования левого желудочка у больных гипертонической болезнью и структурной ауторегуляции сердца у спортсменов // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. 21-23 квітня 2004 р.– К.: СПД Коляда О.П., 2004. - С. 154-156. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, в зборі первинного матеріалу, проведенні ЕхоКГ, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту статті.

9. Доценко С.Я., Герасименко Л.В., Алыпова Е.Е., Крикота Е.Н. Влияние лизиноприла на регионарную гемодинамику предплечья у больных гипертонической болезнью // Актуальні питання медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2004. - Вип. 65. - С. 86-91. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, зборі первинного матеріалу, в проведенні оклюзійної венозної електроміоплетизмографії з електроміостимуляцією та узагальненні отриманих даних, оформленні публікації.

10. Пат. 72140 А, МПК 7 А61В5/0295. Україна. Спосіб оцінки стану венозного кровотоку / С.Я. Доценко, В.Г. Дейнега, Л.В. Герасименко (Україна). - № 20031212631; Заявл. 26.12.2003.; Опубл. 17.01.2005 // Промислова власність. - 2005. - №1. - С. 4.3. Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, клінічному обстеженні пацієнтів, в оформленні необхідної документації для подачі заявки на отримання патенту, здійсненні випробування нового способу оцінки стану венозного кровотоку.

11. Доценко С.Я., Дейнега В.Г., Герасименко Л.В., Доценко Н.Я., Садовская Л.М. Влияние метопролола на венозный кровоток предплечья у больных гипертонической болезнью // Матеріали VII національного конгресу кардіологів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 77. Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні збору первинного матеріалу, дослідженні венозного кровотоку і призначенні антигіпертензивної терапії, в аналізі отриманих результатів, підготовці тексту тез.

12. Доценко С.Я., Герасименко Л.В. Возможности оценки эффективности физиотерапевтического лечения по состоянию венозного кровотока предплечья у больных гипертонической болезнью // Использование природных и преформированных факторов в восстановительном лечении и реабилитации больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями. - Запорожье, 2004. - С. 25. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні пацієнтів, здійсненні підбору літератури та її узагальненні, дослідженні венозного кровотоку передпліччя, в статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту тез.

13. Герасименко Л.В. Стан реґіонарної гемодинаміки передпліччя у хворих на гіпертонічну хворобу в залежності від стадії захворювання // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Матеріали ХLIX підсумкової науково-практичної конференції.- Тернопіль, 2006. - С. 15.

14. Герасименко Л.В. Вікові особливості стану периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу // Український науково-медичний молодіжний журнал. Спец. вип. присвячений 165-річчю НМУ імені О.О. Богомольця. Актуальні проблеми сучасної медицини. - Київ, 2006. - С. 118-119.

15. Герасименко Л.В. Изучение корреляционной взаимосвязи между венозным кровотоком и показателями центральной гемодинамики у больных гипертонической болезнью // Актуальні питання терапії в практичній роботі сімейного лікаря. - Запоріжжя, 2006. - С. 17-18.