1. У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й запропоновано нове рішення актуальної задачі – виявлення закономірностей формування й динаміки когнітивного дефіциту у хворих на РС і розробка на цій основі системи психологічних критеріїв діагностики порушень когнітивних функцій у цих груп хворих. 2. Рівень інтелектуальної продуктивності хворих на РС представлено в діапазоні від нормативних значень інтелекту до когнітивного зниження різного ступеня тяжкості, включаючи деменцію. Розлади когнітивних функцій характеризуються поліморфністю, закономірною динамікою, тенденцією до прогредієнтності, певним зв'язком з типом перебігу та стадією клінічної активності захворювання. Структуру когнітивних порушень визначають мнестичні розлади, порушення мислення (зниження рівня узагальнення, порушення критичності, виснажливість рівня розумової працездатності, уповільнення швидкісних характеристик розумових процесів), лічильні дисфункції, розлади уваги та перцептивно-гностичних операцій. 3. Порушення пам'яті модально-неспецифічного типу у вигляді звуження обсягів і зниження міцності запам'ятовування від легкого до вираженого ступеня тяжкості були у 94,04% хворих на РС. Розлади функцій зорової пам'яті відзначалися у 83,33% обстежених і мали більш виражений характер, ніж порушення функцій вербальної пам'яті, які діагностувалися у 73,80% пацієнтів. У 34,00% хворих мали місце такі мнестичні розлади, як дефекти селективності та підвищений вплив гомогенної й гетерогенної інтерференції, однак вони не є домінуючими у структурі мнестичних порушень. У 92,85% хворих на РС відзначалися порушення довільної уваги у вигляді звуження обсягів і розладів процесів концентрації, розподілу й перемикання. 4. У хворих на РС мали місце порушення складних форм довільної рухової активності та перцептивних операцій від легкого до виразного ступеня вираженості. У структурі рухових порушень розлади просторового (40,47%), динамічного (38,09%) праксису й праксису пози за зоровим зразком (33,33%) мали суттєву перевагу над дефектами конструктивного (25,00%) і орального праксису (5,95%). Перцептивні порушення найчастіше проявлялися розладами акустичного (69,04%) і тактильного гнозису (29,76%). Меншою мірою були порушені зоровий (22,61%) і просторовий (15,47 %) види гнозису. 5. Має місце певна залежність тяжкості когнітивних розладів від типу перебігу РС. У пацієнтів із прогредієнтними типами перебігу ступінь вираженості когнітивного дефіциту більший, ніж у хворих з ремітуючим типом. За первинно-прогредієнтного типу перебігу відзначаються більш тяжкі когнітивні розлади, ніж за вторинно-прогредієнтного. 6. На підставі результатів комплексного психодіагностичного дослідження закономірностей і динаміки формування когнітивного дефіциту у хворих на РС було розроблено психологічні критерії діагностики порушень когнітивних функцій при РС. Згідно з розробленими критеріями у хворих на РС виокремлено три варіанти вираженості когнітивних розладів: легкі (30,95%), помірні (41,66%), виражені (21,42%). У 5,97% хворих порушення когнітивних функцій були відсутні. При легких порушеннях когнітивних функцій у структурі когнітивної недостатності домінують легкі дисфункції вербальної й зорової пам'яті у вигляді звуження обсягів безпосереднього запам'ятовування, недостатності обсягів довготривалої пам'яті, виснажливість рівня розумової працездатності, зменшення обсягів довільної уваги й недостатність її функцій. При помірних порушеннях когнітивних функцій відзначаються більш виражені перелічені вище розлади та нові когнітивні дефекти: порушення операційної сторони мислення у вигляді зниження рівня узагальнення й недостатності продуктивності операцій мислення, розлади нейродинамічних характеристик, порушення критичності. Мають місце різке зниження ефективності запам'ятування, дефекти селективності мнестичних процесів; розлади процесів концентрації, розподілу та перемикання довільної уваги; дефекти просторового праксису, праксису пози за зоровим зразком, тактильного, просторового й зорового видів гнозису. Виражені порушення когнітивних функцій у хворих на РС проявляються у вигляді помірного або вираженого зниження продуктивності всіх розумових процесів. Формуються тяжкі мнестичні розлади, що включають ознаки ураження всіх ланок пам'яті. Відзначаються різкі звуження обсягів довільної уваги та порушення її функцій. Розлади перцептивно–гностичної сфери стають більш глибокими, з'являються дефекти орального праксису. У хворих на деменцію описані розлади більш тяжкі, мають необоротний характер і призводять до порушення функціонування в індивідуальному повсякденному житті. 7. Формування когнітивного дефіциту у хворих на РС характеризується закономірною динамікою: починається з легких когнітивних дисфункцій з подальшим неухильним ускладненням і розширенням діапазону когнітивних розладів з наступним розвитком синдрому когнітивного зниження й деменції. Темп формування когнітивного дефіциту в стадії загострення захворювання був більш швидким, тому на етапі прогредієнтності або рецидиву діагностувалися переважно помірні або виражені когнітивні розлади. Під час ремісії або стабілізації хворобливого процесу когнітивний дефіцит зменшувався завдяки частковій редукції нейродинамічних порушень психічної діяльності. 8. Порушення когнітивних функцій є невід'ємною складовою частиною клінічної картини РС. Проведення психодіагностичного дослідження з використанням розробленої системи критеріїв діагностики порушень когнітивних функцій при РС необхідно включати до комплексу обстеження пацієнтів із РС, що має важливе значення як для ранньої діагностики РС, так і для здійснення своєчасних і необхідних лікувально-реабілітаційних заходів. Перспективи дослідження полягають у вивченні проблем порушень особистості, соціального функціонування та якості життя хворих на РС та розробки адекватних програм їх медико-соціальної реабілітації. |