Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Гастроентерологія


Гнатенко Оксана Петрівна. Особливості перебігу та лікування хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання : Дис... канд. наук: 14.01.36 - 2009.



Анотація до роботи:

Гнатенко О.П. Особливості перебігу та лікування хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню особливостей перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та підвищенню ефективності лікування 93 хворих ГЕРХ, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Вивчено особливості перебігу ГЕРХ за результатами клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження, морфологічний стан слизової оболонки стравоходу та стан імунітету у хворих, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання. Досліджено ефективність омепразолу при лікуванні ГЕРХ у хворих, що зазнали радіаційного впливу. Розробили індивідуальні лікувальні комплекси за даними добового внутрішньостравохідного-рН-моніторингу в залежності від характеру рефлюксу: кислий, лужний чи змішаний. Оцінили ефективність антихелікобактерної терапії на підставі вивчення чутливості штамів
Н. pylori до антимікробних препаратів у обстежених хворих, що дасть змогу підвищити ефективність лікування.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих із ГЕРХ, що зазнали радіаційного впливу на основі вивчення особливостей діагностики і розробки індивідуальних комплексів лікування.

1. Клінічна картина ГЕРХ в обстежених хворих, які зазнали опромінення, має типовий перебіг у 78,5% випадків, але супроводжується больовим синдромом у 83,9% осіб основної групи та в 67,7% – контрольної, печією – у 68,8% проти 83,1%, симптомами диспепсії в 75,3% випадків в основній групі та в 80,0% – контрольній. Інфекція H.pylori виявлена в 72,0% випадків в основній групі та в 58,5% випадків серед хворих контрольної групи.

2. Ендоскопічно позитивний варіант ГЕРХ у хворих, які зазнали радіаційного впливу, зустрічається в 77,4%±4,3% випадків захворювання. Рефлюкс-езофагіт із ст. А складають 39,8%±5,1% випадків, ст. В – 25,8%±4,5%, ст. С, D – 11,8%±3,3%. Ендоскопічно негативний варіант спостерігається в 22,6%±4,3% випадків.

3. При морфологічному дослідженні СОС у хворих ГЕРХ, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, були виявлені дисплазія багатошарового плоского епітелію в 30,0% випадків. Запальна інфільтрація в субепітеліальному шарі – у 23,3% випадків, у контрольній групі – в 21,1%. Ороговіння папілом діагностовано в 13,3% випадків, солітарні і множинні папіломи – у 10,0%, а “шлункову” метаплазію – у 20,0% випадків у групі пацієнтів ГЕРХ, що зазнали радіаційного впливу. У той же час дис- та гіперкератоз мав місце в 10,0% випадків в основній та в 28,9% – контрольній групах.

4. Імунологічні зміни у хворих основної групи характеризуються зниженням показників CD4+-лімфоцитів як у абсолютних числах 0,5±0,02, так і у відсотках 27,5±0,1%, підвищенням кількості ЦІК в 116,0±14,0% випадків, що свідчить про дію іонізуючого випромінювання та стресорний стан, у той час як у хворих контрольної групи показники були в межах норми.

5. Оцінка комплексу показників езофаго-рН-моніторингу дає змогу підвищити якість діагностики ГЕРХ, покращити підбір дози препаратів для лікування та формування індивідуальних лікувальних комплексів у залежності від характеру рефлюксу. У 83 осіб основної групи був виявлений: кислий рефлюкс, який мав місце у 31,3% випадків, лужний – у 15,7% та змішаний – у 53,0% випадків.

6. Чутливість штамів H.рylori в обстежених хворих основної групи була більшою до орнідазолу і тетрацикліну у (95,5%), амоксициліну у (91,2%), кларитроміцину у (86,6%). Ефективність АХТ у 67 хворих на ГЕРХ, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, склала 92,5% при застосуванні лікувальних комплексів із використанням АМП із визначенням чутливості до них H.pylori.

7. Після проведення ерадикації H.pylori і повторного езофаго-рН-моніторингу, при наявності кислого рефлюксу найбільш ефективним виявився лікувальний комплекс з омепразолу 20 мг двічі на день та домперідону 10 мг тричі на день, при змішаному – комплекс з омепразолу 20 мг двічі на день та домперідону 10 мг тричі на день із поступовим зниженням дози ІПП до 20 мг на день та призначенням УДХК 250 мг двічі на день, при лужному – комплекс із домперідону 10 мг тричі на день, УДХК 250 мг двічі на день та білосорбу по 1 болюсу тричі на день. Використання індивідуально підібраних комплексів та схем лікування призвело до клінічної ремісії у 96,4%, ендоскопічної ремісії у 92,8% хворих ГЕРХ основної групи.

Публікації автора:

1. Харченко Н.В. Комплексне лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу та виразкову хворобу, асоційовану Неlicobacter pylori / Н.В. Харченко, О.П. Гнатенко // Ліки України. – 2004.
– №12. – С. 65-68. Дисертанту належить фрагмент дослідження 10 хворих на ГЕРХ. Професор Н.В. Харченко провела аналіз результатів, написала статтю та підготувала її до друку.

2. Гнатенко О.П. Резистентність штамів Helicobacter pylori до антибактеріальних препаратів у хворих з виразковою хворобою дуоденальної локалізації та хелікобактерпозитивною гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання / О.П. Гнатенко, О.І. Нікольська, М.А. Барчук // Сімейна медицина. – 2005.
– №1. – С. 41-42. Дисертант здійснила аналіз літературних джерел, провела набір 28 хворих на ГЕРХ, аналіз результатів, сформувала висновки та підготувала статтю до друку. Співавтори провели набір 29 хворих з ВХ.

3. Харченко Н.В. Ефективність орністату в лікуванні хворих з виразковою хворобою дуоденальної локалізації і хелікобактерпозитивною гастроезофагеальною рефлюксною хворобою / Н.В. Харченко,
О.П. Гнатенко // Матер. Міжнародного медико-фармацевтичний конгресу “Ліки та життя”. – Київ, 2005. – С. 82-83. Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу 10 хворих на ГЕРХ та підготовку тези до друку. Проф. Н.В. Харченко провела аналіз результатів.

4. Харченко Н.В. Ефективність мератину в комплексному лікуванні хворих з хелікобактерпозитивною гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання / Н.В. Харченко, О.П. Гнатенко, О.І. Нікольська // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2006. – Випуск 37. – С. 626-631. Здобувач здійснила аналіз літературних джерел, набір клінічного матеріалу. Аналіз результатів, написання статті та підготовка її до друку - під керівництвом проф. Н.В. Харченко. Співавтором О.І. Нікольською проведений бактеріологічний метод дослідження з визначенням чутливості штамів Н.pylori до АМП.

5. Гнатенко О.П. Морфологічні особливості слизової стравоходу при ГЕРХ у хворих, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання /
О.П. Гнатенко // Матер. конгресу Х Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 2006. – С. 13.

6. Гнатенко О.П. Частота виявлення Н.pylori у хворих ГЕРХ, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання та перебіг її в залежності від інфікованості / О.П. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – Київ, 2007. – Випуск 16 (книга 2). – С. 27-32.

7. Гнатенко О.П. Стан клітинного та гуморального імунітету у хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання / О.П. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – Київ, 2008. – Випуск 17. (книга 1). – С. 257-263.

8. Гнатенко О.П. Прогнозування ефективності лікування хворих гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання омепразолом “Гасек Гастрокапс” за допомогою внутрішньостравохідного рН моніторингу / О.П. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика.
– Київ, 2008. - Випуск 17. (книга 2.) – С. 378-384.