Пероцька Людмила Вадимівна. Особливості перебігу епізоотичного процесу тварин у південному регіоні України. : Дис... канд. наук: 16.00.08 - 2008.
Анотація до роботи:
Пероцька Л.В. Особливості перебігу епізоотичного процесу сказу тварин у південному регіоні України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. - Одеський державний аграрний університет, Одеса, 2008.
В дисертації наведені: теоретичне узагальнення та результати вивчення особливостей перебігу епізоотичного процесу сказу тварин в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, які характеризують поширення, епізоотичну ситуацію, структуру захворюваності, джерела збудника інфекції, сезонні і періодичні прояви хвороби, епізоотологічне районування територій і наукове обґрунтування комплексу профілактичних заходів стосовно сказу тварин у південному регіоні України. Проведеними дослідженнями встановлено, що в Одеській області (1970 - 2005 рр.) сказ тварин реєструвався у всіх адміністративних районах. Найбільш неблагополучними щодо сказу тварин районами є: Любашівський, Котовський, Б.-Дністровський, В.-Михайлівський, Фрунзівський, Красноокнянський, Кодимський, Ананьївський та Савранський. У структурі захворюваності тварин на сказ лисиці займають 40,89%, коти – 22,15%, собаки – 13,93% та ВРХ – 13,63%. Інші види тварин – 9,4%. Всього 20 видів. Для сказу характерні сезонні підйоми захворюваності тварин (січень-березень та листопад-грудень) і періодичність у 2-3 роки. В Миколаївській області (1987 - 2005 рр.) сказ тварин реєструвався у всіх адміністративних районах. Найбільш неблагополучними щодо сказу тварин районами є: Доманівський, Новобузький, Новоодеський, Баштанський, Єланецький, та Вознесенський. У структурі захворювання тварин на сказ коти займають 36,22%, лисиці – 31,58%, ВРХ – 15,48%, собаки – 12,07%. Інші види тварин – 4,6%. Всього 11 видів. Сезонні підйоми захворюваності тварин припали на березень-квітень та жовтень-грудень, періодичність прояву сказу не характерна. В Херсонській області (1965 - 2005 рр.) сказ тварин реєструвався у всіх адміністративних районах. Найбільш неблагополучними районами є: Каховський, Новотроїцький, Іванівський та Чаплинський. У структурі захворюваності тварин на сказ лисиці займають 36,03%, ВРХ – 22,93%, коти – 21,03%, собаки – 13,62%. Інші види тварин – 6,4%. Всього 10 видів. Для сказу характерні сезонні підйоми захворюваності тварин (січень та серпень-листопад) і періодичність у 2-3 роки. За показниками неблагополуччя території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей з метою проведення науково-обґрунтованих профілактичних заходів поділені на 4 групи. В результаті проведеної пероральної імунізації диких м’ясоїдних в Одеській області загальна кількість неблагополучних щодо сказу пунктів у 2005 р. у порівнянні з 2003 р. знизилась у 3 рази, а в 6-ти північних районах – у 5,2 рази.
В дисертації наведені: теоретичне узагальнення та результати вивчення особливостей перебігу епізоотичного процесу сказу тварин в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, які характеризують поширення, епізоотичну ситуацію, структуру захворюваності, джерела збудника інфекції, сезонні і періодичні прояви хвороби, епізоотологічне районування територій і наукове обґрунтування комплексу профілактичних заходів стосовно сказу тварин в південному регіоні України.
Сказ тварин в Одеській області за період з 1970 до 2005 рр. реєструвався у всіх 26 адміністративних районах. Кількість неблагополучних пунктів склала 1148. Всього захворіло 1350 тварин різних видів. Найбільш неблагополучними щодо сказу тварин районами є: Любашівський, Котовський, Б.-Дністровський, В.-Михайлівський, Фрунзівський, Красноокнянський, Кодимський, Ананьївський та Савранський. Найвищий показник неблагополуччя (1995-2005 рр.) визначився в Овідіопольському районі – 66,6%, в Кілійському районі – 58,8%, в Ренійському районі – 57,1%, в Савранському районі – 55,0% та в Ізмаїльському районі – 54,5%.
У структурі захворюваності тварин на сказ в Одеській області лисиці займають 40,89%, коти – 22,15%, собаки – 13,93% та ВРХ – 13,63%. Інші види тварин (куниці, ДРХ, коні, вовки, єнотовидні собаки, борсуки, свині, щурі, тхори, дикі кабани, дикі кози, хом’яки, миші, нутрії, дикі коти, кажани) – 9,4%. Всього 20 видів. Джерелом збудника сказу в Одеській області є лисиці, коти і собаки.
Для сказу тварин в Одеській області характерні сезонні підйоми захворюваності (січень-березень, листопад-грудень). Коефіцієнт сезонності склав 56,6%, індекс сезонності – 1,3. Встановлено періодичність прояву сказу у 2-3 роки.
В Миколаївській області за період з 1987 до 2005 рр. сказ тварин реєструвався у всіх 19 адміністративних районах. Кількість неблагополучних пунктів склала 282. Всього захворіло 323 тварини різних видів. Найбільш неблагополучними щодо сказу тварин районами є: Доманівський, Новобузький, Новоодеський, Баштанський, Єланецький, та Вознесенський. Найвищий показник неблагополуччя (1995-2005 рр.) визначився в Арбузинському районі – 28,6%, в Єланецькому районі – 22,2%, в Кривоозерському районі – 19,2%, в Первомайському районі – 18,0%, в Новоодеському районі – 17,1%.
У структурі захворюваності тварин на сказ в Миколаївській області коти займають 36,22%, лисиці – 31,58%, ВРХ – 15,48%, собаки – 12,07%. Інші види тварин (куниці, ДРХ, вовки, тхори, коні, борсуки, єнотовидні собаки) – 4,6%. Всього 11 видів. Джерелом збудника сказу в Миколаївській області є в рівній мірі лисиці й коти, а також собаки.
Для сказу тварин в Миколаївській області характерні сезонні підйоми захворюваності (березень-квітень, жовтень-грудень). Коефіцієнт сезонності склав 58,7%, індекс сезонності – 1,4. Періодичність для сказу тварин не характерна.
Сказ тварин в Херсонській області за період з 1965 до 2005 рр. реєструвався у всіх 18 адміністративних районах. Кількість неблагополучних пунктів склала 1013. Всього захворіло 1361 тварина різних видів. Найбільш неблагополучними районами Херсонської області є: Каховський, Новотроїцький, Іванівський та Чаплинський. Найвищий показник неблагополуччя (1995-2005 рр.) визначився в В.Лепетихському районі – 75,0%, в Каланчацькому районі – 66,7%, в Іванівському районі – 53,6%, в Чаплинському районі – 47,2%, в Горностаївському районі – 44,8%.
У структурі захворюваності тварин на сказ в Херсонській області (1995–2005 рр.) лисиці займають 36,03%, ВРХ – 22,93%, коти – 21,03%, собаки – 13,62%. Інші види тварин (ДРХ, куниці, єнотовидні собаки, коні, тхори, вовки) – 6,4%. Всього 10 видів. Джерелом збудника сказу в Херсонській області є лисиці, коти і собаки.
Для сказу тварин в Херсонській області характерні сезонні підйоми захворюваності (січень, серпень-листопад). Коефіцієнт сезонності склав 50,2%, індекс сезонності – 1,01. Встановлено періодичність прояву сказу у 2-3 роки.
За показниками неблагополуччя території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей з метою проведення науково-обґрунтованих профілактичних заходів поділені на 4 групи: райони зі значним поширенням сказу (в Одеській області їх 5, в Миколаївській області – 1, в Херсонській області – 2); райони з порівняно значним поширенням сказу (в Одеській області їх 3, в Миколаївській області – 2, в Херсонській області – 3); райони з порівняно помірним поширенням сказу (в Одеській області їх 8, в Миколаївській області – 9, в Херсонській області – 8); райони з порівняно незначним поширенням сказу (в Одеській області їх 10, в Миколаївській області – 6, в Херсонській області – 5).
В результаті проведеної пероральної імунізації диких м’ясоїдних в Одеській області (2001-2005 рр.) загальна кількість неблагополучних щодо сказу пунктів у 2005 р. у порівнянні з 2003 р. знизилась у 3 рази, а в 6-ти північних районах (Кодимський, Балтський, Савранський, Котовський, Любашівський та Ананьївський) – у 5,2 рази.
Удосконалена нами система профілактики сказу тварин в південному регіоні України включає комплекс науково-обґрунтованих загальних та спеціальних заходів, розроблених з урахуванням особливостей епізоотичного процесу і епізоотологічного районування територій.
Публікації автора:
Атамась В.Я.Епізоотична ситуація щодо захворювання тварин на сказ в Одеській області /В.Я. Атамась,Л.В. Пероцька, Л.І. Волошина, О.С. Носуленко // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2002. – С. 17-24. (Дисертант зібрала статистичний матеріал, провела аналіз епізоотичної ситуації, узагальнила результати).
Атамась В.Я.Сказ тварин в Одеській області / В.Я. Атамась, Л.В. Пероцька, І.Т. Пустовіт, Л.І. Волошина, О.С. Носуленко // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2003. – С. 71-75. (Дисертант провела дослідження, оформила статтю).
Пероцька Л.В.Роль лисиці в епізоотичному процесі сказу в Одеській області / Л.В. Пероцька // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2004. – С. 7-12.
Пероцька Л.В.Причини росту напруженості епізоотичного процесу
сказу в Одеській області за 1995-2003 рр. / Л.В. Пероцька // Ветеринарна медицина. – Харків, 2004. – С. 181-184.
Пероцька Л.В. Особливості епізоотичного процесу сказу в Миколаївській області / Л.В. Пероцька // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2005. – С. 28-32.
Пероцька Л.В. Особливості перебігу епізоотичного процесу сказу тварин в південному регіоні України / Л.В. Пероцька // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2006. – С. 7-13.
Атамась В.Я.Особливості перебігу епізоотичного процесу сказу тварин в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях / В.Я. Атамась, Л.В. Пероцька // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2007. – С. 3-14. (Дисертант провела дослідження, оформила статтю).
Пероцька Л.В. Вплив антирабічної пероральної імунізації диких м’ясоїдних на епізоотичний стан щодо сказу тварин в Одеській області / Л.В. Пероцька, І.Т. Пустовіт, І.М. Григорашева // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2007. – С. 24-28. (Дисертант узагальнила результати, оформила статтю).
Пероцька Л.В.Сказ тварин в південному регіоні України / Л.В. Пероцька // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Вип. 2(18).- 2007. – С. 114-120.
Атамась В.Я. Особливості епізоотології сказу тварин в південних областях України. / В.Я. Атамась, Л.В. Пероцька, С.І. Масленікова // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2008. – С. 8-13. (Дисертант зібрала матеріал, вивчила епізоотологію сказу, оформила статтю).
