Анотація до роботи:

Федорів В.І. Особливості перебігу, діагностики та лікування гострого біліарного панкреатиту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Львівський національний медичний університет ім.Данила Галицького, Львів, 2006.

Робота є комплексним дослідженням, в якому проведено оцінку особливостей перебігу різних форм гострого біліарного панкреатиту. Доведено, що виникнення органних дисфункцій і важкість захворювання залежить від дисбалансу між системною запальною і компенсаційною протизапальною відповіддю.

Показано, що визначення АлАТ, білірубіну, лужної фосфатази при гострому панкреатиті дозволяє запідозрити його біліарну природу. Встановлено, що для раннього прогнозування важкості перебігу найбільшу цінність мають ліпаза, ТАП, ІЛ-8 і МПО.

Запропоновано діагностичну програму при ГБП і систему для визначення важкості перебігу патологічного процесу. Показано ефективність ендоскопічних втручань при ГБП. Обґрунтовано терміни, показання і обсяг лікувальних заходів. Патогенетично обґрунтоване консервативне лікування, сучасні ендоскопічні технології, хірургічні втручання за чітко усталеними показаннями дозволили зменшити кількість ускладнень і зменшити летальність.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей патогенезу, перебігу, прогнозування важкості, діагностики гострого біліарного панкреатиту. На цій підставі запропоновано діагностичні, прогностичні і лікувально-тактичні підходи.

1. У діагностиці гострого біліарного панкреатиту важливе значення має визначення концентрації білірубіну, активності АлАТ і лужної фосфатази, ₂-макроглобуліну.

2. Системний неконтрольований синтез прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-) і мієлопероксидази, недостатність компенсаційної протизапальної відповіді (ІЛ-10, ІЛ-1Ра) відіграють провідну роль у посиленні ГБП і виникненні органних дисфункцій.

3. Прогнозування важкого перебігу ГБП ґрунтується на визначенні ліпази (чутливість – 71,4%, специфічність – 100%, КІ_поз>71,4), ТАП (92,9% і 94,4%; КІ_поз=16,60, КІ_нег=0,08), ІЛ-8 (92,9% і 88,9%, КІ_нег=0,08), МПО (85,7% і 94,4%, КІ_поз=15,30), ІЛ-1Ра (КІ_поз=10,20). Зростання СРБ >120 мг/л після 48-72 годин свідчить про розвиток панкреонекрозу.

4. Визначено показники для оцінки важкого перебігу ГБП: вік, кількість лейкоцитів у периферичній крові, концентрація білірубіну, ₂-макроглобуліну, ₁-антитрипсину, СРБ, активність ліпази, лужної фосфатази і АлАТ.

5. Запропоновано діагностичну програму при гострому біліарному панкреатиті для встановлення етіології захворювання, визначення важкості, прогнозування перебігу, динамічного контролю.

6. При важкому перебігу ГБП і явищах біліарної гіпертензії (УСГ, печінкові тести) є доцільним виконання лікувально-діагностичної ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії і папілосфінктеротомії, а після клінічно-лабораторної стабілізації процесу – лапароскопічної холецистектомії.

7. При легкому перебігу ГБП хірургічне втручання слід проводити не раніше трьох днів після інтенсивної консервативної терапії. Перевагу треба віддавати лапароскопічній холецистектомії з інтраопераційною холангіографією за показаннями.

8. Ранні хірургічні втручання при некротичній формі ГБП супроводжує висока летальність і ускладнення. Лапаротомні хірургічні втручання краще проводити через два-три тижні від початку захворювання.

9. Впровадження ендоскопічних операцій при ГБП дозволило знизити кількість ускладнень від 19,32% до 11,90% при відсутності летальності, а при важкому перебігу – від 50% до 15,38%.

Публікації автора:

1. Переяслов А.А., Федорів В.І. Діагностика та лікування гострого біліарного панкреатиту // Галицький лікарський вісник. – 1997. – Т.4, Число 3. – С.92-93.

2. Переяслов А.А., Чуклін С.М., Федорів В.І. Прозапальні цитокіни та їх значення в патогенезі поліорганної недостатності при гострому панкреатиті // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. – 2000. – Вип.12. – С.94-97.

3. Федорів В.І. Цитокіни при гострому біліарному панкреатиті // Вісник морської медицини. – 2001. - №2 (14). – С.336-338.

4. Федорів В.І., Коломійцев В.І., Чуклін С.М. Ендоскопічне лікування гострого біліарного панкреатиту // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. – 2001. – Вип.14. – С.110-112.

5. Федорів В.І., Чуклін С.М. Ендоскопічні методи лікування при гострому біліарному панкреатиті // Практична медицина. – 2003. - №2. – С.146-150.

6. Чуклін С.М., Федорів В.І. Медіатори запальної відповіді, ліпаза і трипсиноген-активуючий пептид у прогнозуванні перебігу гострого біліарного панкреатиту // Вісник морської медицини. – 2003. - №2. – С.340-343.

7. Федорів В.І., Чуклін С.М. Особливості діагностики гострого біліарного панкреатиту: диференціальні критерії // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. – 2003. – Вип.20. – С.163-165.

8. Деклараційний патент на винахід G01N33/50 України. Спосіб прогнозування розвитку гнійно-септичних ускладнень гострого панкреатиту/ А.А.Переяслов, С.М.Чуклін, В.І.Федорів. - №41700А; Заявл.30.01.2001; Опубл.17.09.2001, Бюл.№8.

9. Detsyk Y., Perejaslov A., Chooklin S., Fedoriv V. Proinflammatory cytokine inhibition in the complex management of acute pancreatitis // Digestion. - 1999. - Vol.60. - P.372.

10. Perejaslov A., Chooklin S., Vatseba R., Fedoriv V. T-lymphocytes and cytokines in intestinal mucosa damage in severe acute pancreatitis // Europ. J. Clin. Invest. – 2000. – Vol.30, Suppl.1. – P.28.

11. Perejaslov A., Chooklin S., Fedoriv V. Pancreatic ascites as the source of proinflammatory cytokines in severe acute pancreatitis // Digestion. – 2000. – Vol.61, №4. – P.309-310.

12. Chooklin S., Kolomiytsev V., Fedoriv V., Perejaslov A. Indices and peculiarities of the endoscopic retrograde pancreaticocholangiography on acute biliary pancreatitis // 8^th International Congress of European Association for Endoscopic Surgery. Abstracts. – Nice, France, 2000. – P.141.

13. Fedoriv V., Kolomyitsev V., Chooklin S., Perejaslov A. Endoscopic treatment of acute biliary pancreatitis // 9^th International Congress of the European Association for Endoscopic Surgery. Abstract Book. – Maastricht, The Netherlands, 2001. – P.194.

14. Chooklin S., Fedoriv V., Perejaslov A. Evaluation of efficacy of endoscopic sphincterotomy on acute biliary pancreatitis // HPB. – 2001. – Vol.3, N1. – P.144.

15. Kolomyitsev V., Verveha B., Fedoriv V. Peculiarities of the endoscopic retrograde pancreaticocholangiography in acute biliary pancreatitis // Abstract Book of the 60^th Jubilee Congress of the Association of Polish Surgeons. Warsaw, 2001. - P.106-107.

16. Fedoriv V., Chooklin S., Kolomiytsev V. Endoscopic interventions the management of acute biliary pancreatitis // Abstract Book of 10^th International Congress European Association for Endoscopic Surgery. Lisboa, 2002. - P.170.

17. Fedoriv V., Chooklin S., Perejaslov A. Diagnostic-prognostic criteria in acute biliary pancreatitis // Pancreatology. – 2002. – Vol.2, No.3. - P.290.

18. Fedoriv V., Chooklin S. Tactic of treatment in acute biliary pancreatitis // Pancreas. – 2002. – Vol.25, N 4. - P.426.

19. Переяслов А.А., Чуклін С.М., Вацеба Р.Є., Федорів В.І. Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит: світовий консенсус // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання діагностики і лікування гострого панкреатиту”. - Львів, 2002. - С.101-102.

20. Павловський М.П., Коломійцев В.І., Чуклін С.М., Інденко Ф.П., Шахова Т.І., Федорів В.І. Роль ендоскопічних методів в діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту // Клін.хірургія. – 2003. - №1. – С.30-31.

21. Perejaslov A., Chooklin S., Fedoriv V. Cytokines’ imbalance caused severe course of acute pancreatitis // Europ. J. Clin. Invest. – 2003. – Vol.33, Suppl.1. – P.15-16.

22. Сhooklin S., Perejaslov A., Fedoriv V. Role of mediators of inflammatory response in diagnostic and prediction of clinical course of acute biliary pancreatitis // Abstracts 44 sterreichischer Chirurgen Kongress. – Bregenz, 2003. – A238.

23. Fedoriv V., Vatseba R., Chooklin S., Perejaslov A. Inhaled nitric oxide and pulmonary complications after pancreatic surgery // Pancreas. – 2003. – Vol.27. – P.380.

24. Vatseba R., Fedoriv V., Chooklin S., Perejaslov A. Cytokines’ balance in acute biliary pancreatitis: influence of endoscopic papillotomy // Surgical Endoscopy. – 2004. – Vol.18, Suppl. – S.122.

25. Chooklin S., Fedoriv V., Kolomiytsev V. Endoscopic results in acute biliary pancreatitis // Surgical Endoscopy. – 2005. – Vol.19, Suppl. – S.126.

26. Chooklin S., Fedoriv., Kolomiytsev V. Organ dysfunction in acute biliary pancreatitis: role of papillotomy // Abstracts 13^th EAES Congress. Venice, Italy. – 2005. – P.274.

27. Fedoriv V., Bihalskyy I., Chooklin S. Organ dysfunction in acute biliary pancreatitis: choice of method of the treatment // HPB. – 2005. – Vol.7, Suppl.1. – P.65.