Анотація до роботи:

Ширикіна М.В. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей з дифузним зобом: прогноз і профілактика.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністьью-14.01.10 - педіатрія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2003.

Дисертацію присвячено питанням вивчення клінічних особливостей перебігу бронхіальної астми (БА) у дітей з дифузним зобом (ДЗ), а також вивченню чинників ризику і розробці прогностичних критеріїв розвитку прогредієнтного перебігу БА. У роботі викладено клінічні дані, імунологічні показники, а також результати дослідження функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи дітей, хворих на БА з ДЗ. Встановлені особливості порушення тиреоїдного гомеостазу, переважно при тяжкому перебігу БА в поєднанні з ДЗ. Запропонована лікувально-реабілітаційна програма для цих дітей з використанням біологічно активних комплексів з імуномоделюючой, антиоксидантной, мембраностабілізуючой дією. Викладені результати їх використання. Встановлено позитивний вплив даної реабілітаційної програми на імунну систему, функціональний стан щитовидної залози, внаслідок чого була відмічена позитивна динаміка ряду клінічних параметрів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні методів профілактики і прогнозування прогредієнтного перебігу бронхіальної астми у дітей в поєднанні з дифузним зобом на основі клініко-анамнестичних даних, показників функції зовнішнього дихання, імунного статусу та показників гіпофізарно-тиреоїдної системи.

1. Клініко-анамнестичними особливостями бронхіальної астми у дітей з дифузним зобом є: спадковий чинник, переважно по лінії матері або з боку обох батьків, наявність перинатального обтяження, відхилення показників фізичного розвитку від середньовікових значень, раннє виникнення і тривалий перебіг приступів ядухи, полівалентна сенсибілізація, патологія з боку органів травлення та серцево-судинної систем. Тригерними факторами в реалізації спадкової схильності у хворих на БА виступають такі чинники, як перинатальна патологія, раннє штучне вигодовування, дисбактеріоз кишечника, ексудативно-катаральний діатез, атопічний дерматит. Вірусно-бактерійні інфекції вже в ранньому віці сприяють розвитку гіперреактивності бронхів

2. Зниження показників ПОШ, МОШ₂₅, МОШ₅₀, МОШ₇₅ поряд з обмеженням ЖЄЛ у дітей з БА в поєднанні з дифузним зобом вказує на наявність вентиляційної недостатності змішаного типу, при незмінній ЩЗ – по обструктивному типу. При цьому гіперреактивність бронхів супроводжується збільшенням денного відхилення ПШВ (46,4 % у хворих на БА з ДЗ і 26,6 % у дітей з незміненою ЩЗ).

3. У хворих на БА середнього і тяжкого перебігу в поєднанні з ДЗ встановлено достовірне підвищення рівня ТТГ, ТТГ/Т3 і зниження СІ, що свідчить про прояви «лабораторного» гіпотиреозу. Вміст тиреоїдних гормонів у цих хворих на фоні ДЗ не відповідає їх потребам в умовах зростаючої гіпоксії.

4. У дітей з ДЗ імунна депресія виявляється Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляцій Т-клітин, збільшенням продукції В-лімфоцитів і імуноглобулінів класів A, M, G. Відмічено збільшення рівня ЦІК і Ауто-РУК у хворих з ДЗ, що свідчить про порушення процесів елімінації антигенів в умовах недостатності фагоцитарних реакцій. Збереження високого рівня ЦІК і Ауто-РУК в фазі ремісії захворювання у дітей з ДЗ свідчить про нестійкість імунологічної ремісії. Зміни імунітету у хворих на БА, незалежно від стану щитовидної залози, носять однотипний характер і відображають різну міру його напруженості.

5. Розроблені прогностичні таблиці визначення ступеня ризику розвитку прогресуючого перебігу БА на основі бальної системи дозволяють по сумі прогностичних коефіцієнтів виявляти дітей з ризиком розвитку тяжкої астми або більш сприятливим перебігом захворювання вже на ранніх етапах диспансерного спостереження в умовах поліклініки.

6. Профілактичний реабілітаційний комплекс у дітей з БА на фоні ДЗ, який включає антиоксидантну, мембраностабілізуючу, імунокорегуючу терапію, вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, призначений разом з базисною терапією БА, дозволів підвищити ефективність лікувальних заходів, особливо при тяжких формах БА.

Публікації автора:

1. Концептуальні питання екологічної безпеки дитячого населення в умовах інтенсивно-промислового регіону // Медичні перспективи. - 1998.-№2.- С.65-68. (Співавт.: К.Д.Дука, С.І.Ільченко, О.С.Коренюк, А.А.Єфанова). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження дітей, самостійно – статистична обробка отриманих даних).

2. Клінічні особливості бронхіальної астми у дітей з дифузним збільшенням щитовидної залози в умовах Придніпровського регіону // Медичні перспективи. - 2001.-№1.- С. 100-103.

3. Схема дополнительной коррекции в лечении больных бронхиальной астмой на фоне диффузного увеличения щитовидной железы //Вестник физиотерапии и курортологии. - 2002.- №4. - С.63-67. ( Співавт. К.Д.Дука ). (Дисертантом сумісно проведено клініко-імунологічне обстеження хворих на бронхіальну астму та впровадження у практику даного засобу оздоровлення, самостійно – статистична обробка отриманих даних, підсумки дослідження).

4. Патогенетические подходы к оздоровлению детей с синдромом экологической дезадаптации в условиях Крыма //Вестник физиотерапии и курортологии.-2001.-№1.-С.15. (Співавт.: К.Д.Дука, Т.В.Ярошевська, Е.А. Корець, Н.М.Крамаренко). (Дисертантом сумісно проведено клінічне обстеження, розробка та впровадження у практику даного засобу оздоровлення, самостійно – підсумки дослідження).

5. Иммунологические механизмы формирования бронхиальной астмы у детей с диффузным увеличением щитовидной железы //Тези доповідей І-го Національного конгреса України з імунології, алергології та імунореабілітації.- Алушта.-1998.-С. 62.

6. Механизмы формирования бронхиальной астмы в условиях экологического неблагополучия //Тезисы международного экосимпозиума.-Днепропетровск.- 1998.-С.30-31.

7. Современные аспекты экопатологии детей промышленного города // Сборник-резюме 4-го Нац. конгресса по болезням органам дыхания.- М., 1994.-№1559. (Співавт.: К.Д.Дука, Т.А.Богомаз, Т.В Ярошевська., Е.С.Коренюк, Т.В.Васильєва). (Дисертантом сумісно проведено клінічне обстеження дітей, висновки, самостійно – статистична обробка).

8. Экологические факторы в формировании респираторных аллергозов у детей // Матеріали ІІ Всеукраїнскої конференції.-Кривий Ріг,1997.-С.138-139. (Співавт.: О.Ю.Оболонська, Т.Л.Васильєва, Н.В.Науменко). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження хворих на респіраторні алергози та проведені підсумки дослідження, самостійно – статистична обробка матеріалу).

9. Особенности гомеостаза тиреоидных гормонов у больных бронхиальной астмой //Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції.-Дніпропетровськ, 2001.-С.39-40. (Співавт.: Н.І.Авраменко, А.А.Гречка, Н.В.Зозуля). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження дітей, самостійно – статистична обробка отриманих даних, висновки).

10. Эпидемиология бронхиальной астмы и других аллергических заболеваний в промышленных регионах Украины //Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції.-Дніпропетровськ, 2001.-С. 41-42. (Співавт.: Н.В.Науменко, А.А.Єфанова). (Дисертантом сумісно виконана статистична обробка даних, самостійно – підведені підсумки дослідження, висновки).

11. Концептуальные вопросы экопульмонологии //Тези доповідей межрегіональної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ, 1998.-С.117-118. (Співавт.: К.Д.Дука, С.І.Ільченко, О.С.Коренюк, А.О.Єфанова). (Дисертантом сумісно виконано дослідження, проведені підсумки, самостійно – висновки, оформлення доповіді).

12. Механизмы формирования бронхиальной астмы в условиях экологического неблагополучия //Тезисы докладов международного экосимпозиума. – Днепропетровск, 1998.- С.30-31. (Співавт.: К.Д.Дука). (Дисертантом самостійно виконане клінічне обстеження, сумісно – проведені підсумки дослідження).

13. Клинико-иммунологические особенности течения бронхиальной астмы к детей с диффузным увеличением щитовидной железы // Друга міжнародна конференція “Наука і освіта”.-1999.-С. (Співавт.: О.В.Воротеляк, Н.І.Авраменко). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження, самостійно – статистична обробка, підсумки дослідження, висновки).