Крюк Олександр Юрійович. Особливості патогенезу гіперметаболізму у системній запальній відповіді організму при тяжкій механічній травмі : Дис... канд. наук: 14.03.04 - 2008.
Анотація до роботи:
Крюк О.Ю. Особливості патогенезу гіперметаболізму у системній запальній відповіді організму при тяжкій механічній травмі.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія.- Донецький національний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертаційну роботу присвячено вивченню патогенезу гіперметаболізму в концепції травматичної хвороби і визначенню критеріїв гіперметаболічних порушень обміну речовин при тяжкій механічній трамі і шоці на підставі простих і інформативних біохімічних показників (загального білка, креатиніну, сечовини, сечової кислоти, глюкози, молекул середньої маси, холестерину, тригліцеридів, малонового діальдегіду, дієнових коньюгатів, білірубіну) з метою створення медичних технологій прогнозування тяжкості перебігу посттравматичної відповіді в експерименті. Суммарна оцінка гіперметаболізму за біохімічними показниками має оборотню кореляцію з тривалістю життя тварин і може служити на практиці додатковим прогностичним критерієм тяжкості перебігу посттравматичної реакції. В роботі представлені дані про кількість лейкоцитів, склад лейкоцитарної формули крові і концентрації прозапальних цитокинів, склад мікроорганізмів в крові на початковому етапі при трьох типах посттравматичної реакції. Встановлено, що структура цитокінового профілю сироватки крові відображає тяжкість перебігу посттравматичної реакції, а мікробіологічні показники нарівні з іншими лабораторними показниками можуть бути використовані як додаткові критерії тяжкості перебігу посттравматичної реакції.
У дисертації представлене теоретичне обгрунтування результатів і досягнуте вирішення актуального наукового завдання – на підставі вивчення показників обмінних порушень (вуглеводів, білків і ліпідів), мікробіологічних показників і цитокіни ІЛ-6, ІЛ-8 і ФНП-б у тварин з важкою механічною травмою встановлені нові механізми гіперметаболізму, гіперреактивності імунної системи і структури бактерійного сепсису, що уточнює діагностику, прогноз і оцінку тяжкості посттравматичної реакції.
1. Стан гіперметаболізму при важкій механічній травмі відображають показники концентрації в сироватці крові креатиніну, сечовини, сечової кислоти, глюкози, загального білка, МСМ, холестерину, тригліцеридів, МДА, ДК, білірубіну. Сумарна оцінка показників гіперметаболізму, узятих у вигляді відносних величин зміни в динаміці травми до рівня до травми (у %), має оборотню кореляцію з тривалістю життя тварин і може служити додатковим критерієм тяжкості перебігу системної запальної реакції при важкій механічній травмі. Сумарна величина одинадцяти згаданих показників, що перевищує величину 25,8, вказує на високий ризик розвитку травматичного шоку і гіперметаболічного синдрому.
2. Ключовою ланкою гіперметаболізму при важкій механічній травмі є глюконеогенез. Основним джерелом енергії при гіперметаболізмі є амінокислоти і жирні кислоти. Вони утворюються в основному за рахунок цитолізу клітин покривних тканин, опорно-рухового апарату і внутрішніх органів. При шоковому смертельному типі посттравматичної реакції, на відміну від шокового несмертельного і нешокового типів, ефективність глюконеогенезу знижується, що призводить до ранньої летальності. На початковому етапі патогенезу посттравматичної реакції толерантності тканин до субстратів метаболізму немає.
3. Мікробний склад і виразність бактеріємії при важкій механічній травмі визначаються бактерійною і кандидозною транслокацією умовно-патогенної мікрофлори, що колонізує відкриті біоценози. При шокових типах посттравматичної реакції розвивається бактерійний сепсис. У його етіології беруть участь як грампозитивні, так і грамнегативні коки і палички. При шоковому смертельному типі посттравматичної реакції збільшується етіологічне значення грампозитивних коків S. epidermidis, S. aureus, N. flavescens, а також Candidae sp.
4. Кількість лейкоцитів, склад лейкоцитарної формули крові і концентрація прозапальних цитокіни ІЛ-6, ІЛ-8 і ФНП-б у сироватці крові на початковому етапі посттравматичної реакції відображають неадекватність регуляції метаболічних процесів і імунних реакцій відносно власної умовно-патогенної мікрофлори. Виразність гіперметаболізму корелює з рівнем прозапальних цитокінів. В основі несприятливого результату при шоковому смертельному типі посттравматичної реакції лежать крайні значення гіперметаболізму і гіперреактивності імунної системи організму. У сумарній прозапальній цитокіновій відповіді організму на механічне пошкодження збільшення частки ІЛ-6 більше 27,9%, а ФНП-б більше 13,6% разом із зниженням частки ІЛ-8 менше 58,8% є прогностично несприятливим щодо перебігу посттравматичної реакції.
5. Із збільшенням тяжкості стану тварин при важкій механічній травмі відбувається трансформація генералізованого запалення в сепсис. Мікробіологічні показники є не тільки діагностичними показниками, але і прогностичними критеріями перебігу і результату посттравматичної реакції. Кореляційні зв'язки, що виражені лінійними рівняннями, можуть бути використані для прогнозування тривалості життя експериментальних тварин при важкій механічній травмі та шоці.
Публікації автора:
1. Крюк А. Ю. Состояние гиперметаболизма у животных с тремя прогностически разными типами течения посттравматической реакции в эксперименте / А. Ю. Крюк // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2006. – Т. 15, № 2. – С. 136-140.
2. Крюк А. Ю. Особенности микрофлоры у животных при тяжелой посттравматической реакции / А. Ю. Крюк // Експериментальна і клінічна медицина. – 2007. – № 2. – С. 36-39.
3. Ельський В. Н. Оценка прогностической значимости провоспалительных цитокинов сыворотки крови животных при различных типах посттравматической реакции в эксперименте / В. Н. Ельський, Ю. Я. Крюк, А. Ю. Крюк // Вісник невідкладної і відновної медицини. – 2007. – Т. 8, № 1. – С. 150-153. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти, проведено аналіз і узагальнення результатів дослідження).
4. Золотухин С. Е. Изменение цитокинового профиля сыворотки крови в зависимости от тяжести течения посттравматической реакции в эксперименте / С. Е. Золотухин , Н. Н. Шпаченко, В. П. Коробов, А. Ю. Крюк // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2007. – Т. 2, № 4. – С. 65-69. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка даних, аналіз отриманих даних).
5. Золотухин С. Е. Структура бактериемии и сепсиса у животных с тремя прогностически разными типами течения тяжелой посттравматической реакции / С. Е. Золотухин, Н. Н. Шпаченко, А. В. Буфістова, А. Ю. Крюк // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2007. – Т. 7, В. 1-2 (17-18). – С. 36-39. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка даних, аналіз отриманих даних).
6. Гиперметаболизм при различных типах течения тяжелой механической травмы в эксперименте / С. Е. Золотухин, А. Ю. Крюк, Г. С. Аусси, Н. Н. Шпаченко, А. А. Баешко // Літопис травматології та ортопедії. – 2008. - № 1-2. – С. 102 – 105. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка даних, аналіз отриманих даних).
7. Крюк А. Ю. Изменение бактериологических показателей в крови у животных с тяжелой механической травмой / А. Ю. Крюк // Питання експериментальної та клінічної медицини – 2007. – В. 11, Т. 1. – С. 145-150.
8. Крюк А. Ю. Использование бактериологических показателей у животных для оценки тяжести посттравматической реакции / А. Ю. Крюк // Питання експериментальної та клінічної медицини – 2007. – В. 11, Т. 2. – С. 67-71.
9. Крюк А. Ю. Структура бактериемии и сепсиса у животных с тремя прогностически разными типами течения тяжелой посттравматической реакции / А. Ю. Крюк, С. Е. Золотухин, Н. Н. Шпаченко, А. В. Буфістова // Фундаментальні науки – хірургії : Всеукр. наук.-практ. та навч.-метод. конф., 5-6 квітня 2007 р. : матеріали конф. – Полтава, 2007. – 37 с.
10. Крюк А. Ю. Оценка значимости определения провоспалительных цитокинов сыворотки крови животных при различных типах посттравматической реакции в эксперименте для составления прогноза / А. Ю. Крюк // Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы : междунар. конф., 23-25 мая 2007 г. : материалы конф. – Донецк, 2007. – 15 с.
11. Ельский В. Н. Биохимические критерии гиперметаболизма и оценка их прогностической значимости при различных типах течения посттравматической реакции в эксперименте / В. Н. Ельский, Ю. Я. Крюк, А. Ю. Крюк, Е. А. Кот // VI читання ім. В.В. Підвисоцького : наукова конф., 31 травня – 1 червня 2007 р. : матеріали конф. – Одеса, 2007. – 67 с.
12. Крюк А. Ю. Гиперметаболизм и биохимические показатели при различных типах течения посттравматической реакции в эксперименте / А. Ю. Крюк, Е. А. Кот // Актуальные проблемы клинической, экспериментальной, профилактической медицины, стоматологии и фармации : междунар. научно-практ. конф. : 2008 р. : матеріали конф. – Донецьк, 2008. – С. 54.