Досліджено особливості організації судинного русла хвоста напіввводних гризунів, завдяки яким цей орган є складовою частиною системи терморегуляції. Показано, що адаптивні перебудови судинного русла хвоста відбувались головним чином шляхом перебудови похідних магістральних судин. 1.В хвості досліджених ссавців нами виявлені та описані судини, які не згадуються в анатомічній літературі. До них відносяться судини сегментальної природи, що відходять від серединної хвостової артерії, а також від дорсальної хвостової артерії; пропонується назвати їх „судини вторинної сегментації”. 2. Особливістю магістральних судин хвоста напівводних гризунів являється розподіл їх на 2-3 самостійних стовбури, які анастомозуюсь між собою та з центральною судиною за допомогою численних анастомозів, що ми розглядаємо як складову частину механізму регулювання кровотоку. 3. Описано три типи галуження магістральних судин хвоста досліджених видів, які формувались, очевидно, паралельно на різній вихідній морфологічній основі і свідчать про філогенетичну віддаленість представників цих типів. 4. Артеріальні та венозні магістралі хвоста досліджених видів за гістологічною будовою стінки відносяться до м’язового типу, що сприяє регулюванню просвіту судин. 5. У напівводних гризунів, в порівнянні з наземними, артеріальні та венозні судини відносно більш тонкостінні і мають більший просвіт, що свідчить про кращу їх можливість розширюватись, збільшуючи пропускну здатність судин (артерії) та вміщувати більший об’єм циркулюючої крові, тобто виконувати функцію депо крові при пірнанні (вени). 6. Судинне русло хвоста досліджених видів побудоване по розподільному типу, який на відміну від протипотокового, забезпечує як зберігання тепла, так і ефективне його розсіювання в умовах перегріву. 7. Важливу роль у виконанні функції терморегуляції відіграє адаптивна лабільність похідних магістральних судин, головними з яких є добре розвинені судини сегментальної природи. 8. Описані анатомо-гістологічні особливості будови судинного русла хвоста (галуження магістральних судин на стовбури; анастомози різних типів; кути відходження сегментальних судин; мязевий тип будови судин; відношення діаметру просвіту до товщини стінки, індекс Керногана) та топографії ( глибокі та поверхневі гілки магістралей), створюють оптимальні умови регулювання кровотоку, залежно від температурних умов середовища, що має пряме відношення до функції терморегуляції. |