Анотація до роботи:

Тарасюк І.В. Особливості номінації запахів у сучасній французькій мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей номінативного аспекту репрезентації запахів у сучасній французькій мові.

На матеріалі даних словників французької мови, художніх текстів французьких авторів ХІХ-ХХ століть, рекламних текстів парфумів описані засоби мовної та мовленнєвої номінації запахів через виконання ними когнітивної функції – репрезентувати відповідні ольфактивні концепти та комунікативної функції – бути достатніми та необхідними при реалізації мовцями своїх комунікативних інтенцій у різних функціональних стилях французької мови. Визначено склад, типи, принципи сполучуваності, вживання ольфактивних номінативних одиниць у мові й мовленні. Досліджено деякі аспекти категоризації запахів з огляду на особливості мовного позначання нюхових стимулів у мовленнєвій номінації. Проаналізовано вплив оцінної структури висловлювання на актуалізацію певних критеріїв та модусів оцінки запахів у межах розчленованих ольфактивних номінацій. За даними мовленнєвої номінації запахів реконструйовано мовну ольфактивну сцену, яка структурується на критеріях, випрацюваних у ході “наївної” номінативної діяльності французьких мовців. Розглянуто особливості семантичних прийомів аргументації в рекламі парфумів.

Дисертація є комплексним дослідженням номінативних способів репрезентації запахів у французькій мові та спробою всебічного опису їх мовних, концептуальних та комунікативних особливостей.

1. Хімічний феномен запаху зміг закріпитися в свідомості людини у вигляді однотипних образів, які утворились завдяки специфічності його сприйняття, що обумовило формування відповідного концептуального нюхового “фрагменту” в загальній концептуальній картині світу. Як невидимі ознаки деяких матеріальних об`єктів реального світу, запахи не змогли повністю абстрагуватися в людській свідомості від своїх джерел, і тому їх концептуальна система існує в нерозривному зв`язку з концептами певних пахучих об`єктів.

2. Більшість ольфактивних репрезентацій має процедурний характер, який обумовлюється особливостями відповідної когнітивної структури ольфактивної сцени. Її специфічність пов`язана з особливостями відношень між джерелом, запахом і суб`єктом. Характер здійснюваних у межах ольфактивної сцени кожним з її учасників дій залежить від психо-фізіологічних властивостей нюхової системи індивіда.

3. У мові запахи репрезентуються словами, в значенні яких лексикалізувалися їх ольфактивні ознаки, а також різні види психічних, фізичних та емоційних реакцій індивідів на них. Розчленований характер внутрішньої та зовнішньої структур більшості ольфактивних номінативних одиниць у французькій мові відображає особливості концептуальної нюхової системи та вказує на напрямок концептуалізації нюхової інформації у свідомості мовців.

4. Вплив комунікативного фактора на номінативну діяльність користувачів мови проявляється перш за все в постійній актуалізації предметної валентності ольфактивних класифікаторів. Вживання назви предмета поряд з ольфактивним класифікатором у мовленні свідчить про “екологічну” важливість його запаху для мовця. Так, деякі природні (рослинні та тваринні), індивідуальні (людські) та соціальні (лікарняні, шкільні, міські, сільські тощо) запахи утворюють свою конвенційну систему в свідомості носіїв французької мови. Остання зумовлена соціальною практикою та культурною специфікою контактів французів з запахами.

5. Комунікативний фактор впливає й на формування та об`єктивацію індивідуальних реакцій комунікантів на запахи. Ослаблення нюху в людини і обмеженість ольфактивного стимулу однією характеристикою предмета – його запахом є причинами відносності багатьох ознак запахів. Так, відносний характер мають градуальні характеристики запахів. Актуалізація ознак летючості та інтенсивності є комунікативно зумовленою, тому що уявлення про середній рівень летючості та інтенсивності запахів напрацьовується у повсякденному спілкуванні. Середні критерії ознак летючості та насиченості виводяться зі стереотипних ситуацій зіткнення носіїв французької мови насамперед з природними запахами.

Відносними є переважна більшість емотивних ознак запахів: приємний/неприємний, звичний/незвичний. Аксіологічні характеристики закріплюються за тією чи іншою номінацією запаху лише в межах певного контексту, один і той же самий запах може бути кваліфікований за різними критеріями, що ускладнює виведення чіткої таксономії приємних/неприємних запахів у французькомовній картині світу.

Відносний характер носить категоризація простих запахів та її опосередкування від запахів самих денотатів (базисний рівень) до запахів їх численних ознак (суббазисний рівень). Розчленований характер ольфактивних номінацій відкриває шлях до багатьох індивідуальних інтерпретацій у позначенні денотативної ознаки запаху. Проте, встановлені нами предметні сфери (органічні/неорганічні речовини //артефакти/абстрактні образи), запахи яких концептуалізувалися в свідомості носіїв французької мови, свідчать про те, що природні запахи є еталонами для запахів багатьох артефактів та штучних запахів, синтезованих людиною на основі природних.

6. Соціальна об`єктивація запахів, зокрема в парфумерії, підпорядковується ціннісним критеріям (гедонічним, прагматичним, естетичним), які поділяються соціальними та гендерними групами у суспільстві. Це сприяє утворенню соціальної феноменології запахів, яка, на відміну від природної феноменології, базується на міфологічних та метафоричних чинниках.

Публікації автора:

1. Репрезентація запахів у французькій мові // Придніпровський науковий вісник. Філологія та педагогіка. Дніпропетровськ. – 1998. – №19 (86). – С. 45-48.

2. Концепты ольфактивной лексики (на материале французского языка) // Придніпровський науковий вісник. Філологія та педагогіка. Дніпропетровськ. – 1998. – №82 (149). – С. 1-10.

3. Особливості ольфактивної номінації у французькій мові // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 1999. – №1. – С. 132- 137.

4. Номінація запахів у рекламі парфумів (на матеріалі французької мови) // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2000. – №1. – С. 184-189.

5. Семантичні способи аргументації в рекламі парфумів (на матеріалі французької мови) // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2001. №3. – С. 140-143.

6. Номинация и категоризация запахов во французском языке // Тези доповідей на Міжнародній науковій конференції “Спадщина акад. В.І. Борковського і сучасна філологія на межі століть” (січень 2000). Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2000. – Вип. 28. – С. 158-162.

7. Проблеми категоризації запахів у французькій мові // Тези доповідей на Міжнародній науковій конференції “Мова і культура”. Київ (червень 2001). Мова і культура. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. – 2002. – Випуск 4. – Том 3, ч. 2. – С. 106-110.