1. У дисертаційній роботі визначені закономірності морфогенезу та структурно-функціональної спеціалізації паренхіми лімфоїдних органів у плодів продуктивних ссавців, що зрілонароджують, із десмохоріальним типом плаценти (на прикладі великої рогатої худоби – вид Bos primigenius taurus L.) на органному, тканинному і клітинному рівнях структурної організації. Встановлено, що морфологічні ознаки імунокомпетентності в органах лімфоцитопоезу великої рогатої худоби проявляються з перших місяців плідного періоду, а ступінь їх прояву, послідовність і характер формування визначаються положенням органа в ієрархії системи (центральний чи периферійний), особливостями локалізації (апарат руху, внутрішні органи), а також специфікою взаємозв’язку з факторами зовнішнього середовища – порожниною амніону та вмістом трубчастих внутрішніх органів. 2. Центральний лімфоїдний орган – тимус у 2-місячних плодів великої рогатої худоби характеризується наявністю всіх основних стромальних і паренхіматозних структурних компонентів (часточок із лімфоїдної тканини, міжчасточкової пухкої волокнистої неоформленої сполучної тканини) з морфологічними ознаками функціональної активності (зональна структура часточок, гетерогенність популяції лімфоцитів, тимусні тільця). Периферійні лімфоїдні органи – лімфатичні вузли і селезінка у плодів великої рогатої худоби на початку плідного періоду представлені мезенхімальними зачатками, в товщі яких розташовані поодинокі лімфоцитоподібні клітини або їхні невеликі скупчення. 3. Структурно-функціональні перетворення тимуса великої рогатої худоби у плідному періоді онтогенезу мають характерні особливості для кожної його частки та виражений ритмічний характер з послідовним чергуванням фаз інтенсивного збільшення всіх основних морфометричних параметрів (І та ІІІ фази) із фазами вираженої делімфатизації органа (ІІ та ІV фази). Тривалість І фази – з 2-го по 3-й місяці плідного періоду; ІІ фази – з 3-го по 4-й місяці; ІІІ фази – з 4-го по 7-й місяці; ІV фази – з 7-го по 9-й місяці. 4. Гетерогенність клітинного складу лімфоїдної тканини окремих функціональних зон часточок тимуса (кіркової та мозкової речовини) вперше виявляється у плодів великої рогатої худоби із 3-місячного віку, а його динаміка протягом плідного періоду характеризується стабільною, більш вираженою у кіркових зонах часточок тенденцією до зменшення частки великих лімфоцитів і бластів на тлі збільшення кількості малих лімфоцитів із кількісними “піками”, що співпадають з періодами максимального розвитку лімфоїдних структур тимуса на органному та тканинному рівнях. 5. Морфогенез периферійних лімфоїдних органів (лімфатичних вузлів та селезінки) у плодів великої рогатої худоби на органному та тканинному рівнях структурної організації характеризується: стабільністю відносної маси органів на тлі збільшення їхньої абсолютної маси упродовж всього періоду; відсутністю суттєвих змін у співвідношенні відносної площі строми і паренхіми з її окремими структурно-функціональними зонами (за винятком лімфатичних вузликів) із тенденцією до помірного зменшення відносної площі лімфоїдної тканини в лімфатичних вузлах по мірі розвитку в них системи лімфатичних синусів. 6. Процес структурно-функціональної диференціації та інтеграції паренхіми периферійних лімфоїдних органів великої рогатої худоби в плідному періоді онтогенезу відбувається в певній послідовності: а) на першому етапі (3–4-місячні плоди) відмічається перерозподіл лімфоїдної тканини у паренхімі органів із концентрацією її вздовж крайових синусів у лімфатичних вузлах і пульпарних артерій (артеріол) у селезінці; б) на другому етапі (5–7-місячні плоди) – структурно-функціональна спеціалізація та інтеграція лімфоїдної тканини із утворенням всіх основних функціональних зон і сегментів із характерним стромальним мікрооточенням, у тому числі окремих лімфатичних вузликів із центрами розмноження у лімфатичних вузлах; в) на третьому етапі (8–9-місячні плоди) – формування комплексу морфологічних ознак імунокомпетентності функціональних сегментів у всіх лімфоїдних органах, у тому числі лімфатичних вузликів без центрів розмноження на основі периартеріальних лімфоїдних муфт у селезінці. 7. Специфічність клітинного складу функціональних зон лімфоїдної тканини периферійних лімфоїдних органів у плодів великої рогатої худоби спостерігається з моменту їх утворення. Динаміка відносної кількості окремих груп клітин характеризується тенденцією до збільшення загальної відносної кількості лімфоїдних клітин у більшості функціональних зон за рахунок росту частки малих, середніх лімфоцитів та плазматичних клітин, що координовано з процесами проліферації та делімфатизації паренхіми тимуса. 8. Плазматичні клітини виявляються в зонах паренхіми лімфатичних вузлів, що межують з лімфатичними синусами у плодів великої рогатої худоби починаючи з другої третини плідного періоду. Їх відносна кількість серед інших клітинних компонентів паренхіми є мінімальною з тенденцію до збільшення (від кіркового плато до м’якушевих тяжів), що більш виражено у вісцеральних лімфовузлах. 9. Морфогенез лімфоїдних органів великої рогатої худоби у плідному періоді онтогенезу на органному, тканинному та клітинному рівні має чітко виражений періодичний характер: І період – інтенсивного росту і розвитку лімфоїдних компонентів тимуса і сполучнотканинних зачатків периферійних лімфоїдних органів (2–3-місячні плоди); ІІ – інтенсивного перерозподілу лімфоїдної тканини у часточках тимуса (чергування фізіологічної гіперплазії з делімфатизацією) на тлі виражених процесів диференціювання, спеціалізації та інтеграції структурно-функціональних зон лімфоїдної тканини периферійних лімфоїдних органів (4–7-місячні плоди); ІІІ – уповільнення росту лімфоїдних компонентів органів і інтенсивного розвитку морфологічних ознак їх імунокомпетентності на всіх рівнях структурної організації (8–9-місячні плоди). | 