У дисертаційному дослідженні представлено результати теоретичного та експериментального дослідження особливостей моральної рефлексії в молодшому шкільному віці: розкрито суть цього психологічного процесу, критерії його діагностування, виявлено рівні розвитку на даному віковому етапі та їх зв”язок з особливостями саморегуляції поведінки, обгрунтовано та апробовано програму психолого-педагогічного супроводу розвитку моральної рефлексії в молодшому шкільному віці. 1. Глобальні світові процеси та специфіка сучасного етапу розвитку українського суспільства зумовлюють актуальність питань морального розвитку підростаючої особистості. Визначення особливостей та шляхів ефективного розвитку моральної рефлексії може бути одним з напрямків розв”язання проблем морального виховання, оскільки моральна рефлексія є важливим механізмом прийняття рішення у ситуаціях морального вибору. 2. Моральна рефлексія є суттєвою характеристикою особистості як суб’єкта життя і виступає провідним механізмом саморегуляції поведінки Моральна рефлексія виступає як єдність процесів самоусвідомлення та усвідомлення ставлення “Я-Інший”. Моральна рефлексія дає можливість оцінити ситуацію міжособистісної взаємодії, оцінити свій стан та стан свого партнера з позицій моральних цінностей. Розвинена моральна рефлексія гармонізує сферу спонук індивіда, дозволяє реалізувати альтруїстичну поведінку, не відчуваючи при цьому психологічної напруги. 3. В молодшому шкільному віці існують певні передумови для розвитку моральної рефлексії: внаслідок кризи семи років з”являється усвідомлення власних переживань; формування учбової діяльності сприяє розвиткові теоретичної рефлексії, що відкриває можливості і для розвитку моральної рефлексії; нова соціальна ситуація розвитку молодшого школяра, пов’язана зі вступом до школи, вимагає вміння налагоджувати стосунки як з ровесниками, так і з дорослими на основі норм. Все це дозволяє вважати молодший шкільний вік сензитивним для морального розвитку і для розвитку моральної рефлексії в тому числі . 4. Експериментальне дослідження особливостей моральної рефлексії молодших школярів дозволило виявити три рівні її розвитку: високий, середній та низький. Критеріями визначення рівнів розвитку моральної рефлексії виступає представленість в самоописах молодших школярів висловлювань, які виражають явлення про себе як про суб”єкта моральної поведінки та ставлення дитини до інших. У молодшому шкільному віці переважають середній та низький рівні розвитку моральної рефлексії. Низький рівень розвитку моральної рефлексії характеризується переважанням у самоописах висловлювань, змістом яких є констатація певних реальних фактів з життя дитини. Інформація про себе як суб”єкта моральної поведінки в самоописах цього рівня або відсутня зовсім, або дуже узагальнена та схематична.Для самоописів, які представляють середній рівень розвитку моральної рефлексії характерна представленість мотивів учіння, досягнень у інших видах діяльності, вказівки на привабливу професію та бажання набути певних особистісних якостей. Здатність до виокремлення певних особистісних якостей, особливо тих, що характеризують дитину як суб”єкта моральної поведінки, прагнення набути таких якостей є суттєвим досягненням молодшого шкільного віку, проте у самоописах цього рівня такі якості виступають як бажане, але надто віддалене майбутнє. Високий рівень розвитку моральної рефлексії виявляється у розмірковуванні про себе як суб”єкта моральної поведінки, про свої моральні якості, про ставлення до інших людей, про свої негативні якості та певні зміни на краще. Таким чином, на цьому рівні розвитку моральної рефлексії усвідомлення себе включає і усвідомлення певних форм ставлення до інших людей, що є основою моральної поведінки. 5. Дослідження особливостей саморегуляції поведінки показало, що лише чверть молодших школярів виявляють альтруїстичний тип саморегуляції поведінки, який пов”язаний зі здатністю у ситуації морального вибору узгоджувати власні інтереси з інтересами партнера. Третина досліджуваних демонструють егоїстичний тип саморегуляції поведінки, орієнтований на досягнення власного успіху та ігнорування інтересів та переживань партнера. Молодші школярі, що проявляють проміжний тип саморегуляції поведінки, також орієнтовані на досягнення власного успіху, проте здатні до просоціальних форм поведінки у відповідь на прохання партнера. В дослідженні було підтверджено припущення про те, що моральна рефлексія є провідним психологічним механізмом саморегуляції поведінки. Молодші школярі, які знаходяться на високому рівні розвитку моральної рефлексії, переважно виявляють альтруїстичний тип саморегуляції поведінки в тих ситуаціях, коли постає питання про вибір між власними інтересами та інтересами партнера. 6 Програма психолого-педагогічного супроводу розвитку моральної рефлексії в молодшому шкільному віці базується на принципах цілеспрямованого створення емоційно збагачених виховних ситуацій, особистісно розвивального спілкування, який передбачає, що дорослий розуміє, визнає і приймає особистість дитини, вміє стати на позицію вихованця.використання співпереживання як психологічного механізму у вихованні особистості, систематичного аналізу вихованцем власних і чужих вчинків та особистісних якостей, що допомагає усвідомлювати моральні норми, сприяє формуванню здатності передбачати результати власних і чужих вчинків. Реалізації цього принципу сприяє високий рівень проблемності виховного процесу. 7. Проведення формувального експерименту показало, що розвиток моральної рефлексії в молодшому шкільному віці є можливим та своєчасним. Програма психолого-педагогічного супроводу розвитку моральної рефлексії передбачає включення рефлексивних компонентів у навчально-виховний процес, а також організацію спеціальних занять. При цьому створюються умови для звернення молодших школярів на себе, на свої почуття, думки, стани, розвитоку вміння осмислювати свої спонуки, прогнозувати наслідки своїх вчинків для себе та для інших людей; формування прагнення до самовдосконалення; формування способів самовпливу та самовиховання; розуміння себе та іншого, розуміння унікальності та цінності своєї особистості та іншого; формування у молодших школярів вміння бачити та розуміти стан іншої людини; розвитку толерантного ставлення до оточуючих. 7. Запропонована програма психолого-педагогічних засобів розвитку моральної рефлексії може бути використана в практиці морального виховання молодших школярів. Особливості моральної рефлексії та її роль у моральному становленні особистості потребують подальшого дослідження, яке може вестись у таких напрямках: дослідження гендерних відмінностей моральної рефлексії та саморегуляції поведінки; створення більш досконалих методик для діагностики моральної рефлексії та саморегуляції поведінки; вдосконалення методу активного соціально-психологічного навчання та розробка інших методів розвитку моральної рефлексії; вивчення особливостей моральної рефлексії в залежності від педагогічної позиції, яку займають дорослі щодо дитини, та можливостей корекції цієї позиції. |
