Результати теоретичного та емпіричного дослідження підтвердили висунуту гіпотезу і дозволили сформулювати такі теоретичні висновки і практичні рекомендації: 1. Проблемі корекції психологічної напруженості особистості в особливих умовах діяльності вченими приділяється значна увага, враховуючи її велику соціальну значущість. Є декілька теорій, що пояснюють природу зазначеного феномену. Більшість досліджень зводиться до аналізу стресу, який позначає занадто великий клас явищ, а вивченню негативних психічних станів особистості в особливих умовах діяльності приділялось недостатньо уваги. При цьому не повною мірою враховується вплив на емоційно-почуттєву сферу особистості специфіки діяльності в особливих умовах. 2. Психологічний аналіз діяльності прикордонників з охорони державного кордону дозволив виявити психотравмуючі фактори, які детермінують прояв у них стан психологічної напруженості. Факторами екстремальності зазначеної діяльності є: небезпека здоров’ю та загроза життю, невизначеність, раптовість; часові, просторові, моральні та інші обмеження; високі її інтелектуальна, фізична напруженість та темп. Це негативно позначається на результатах професійної діяльності прикордонників, стані їх психічного здоров’я. 3. За результатами проведеного дослідження виділено два види станів: напруження, яке справляє позитивний, мобілізуючий ефект на діяльність і напруження, що характеризується зниженням стійкості психічних і рухових функцій та виконує деструктивну функцію, що призводить до редукції діяльності. Виділено форми психологічної напруженості: перцептивну, інтелектуальну, емоційну, вольову, мотиваційну. Залежно від характеру впливу на діяльність прикордонників екстремальних факторів виявлено такі види психологічної напруженості: напруженість, висока напруженість, наднапруженість. У динаміці соціально-психологічної реабілітації прикордонників, які отримали психічні травми, виділено кілька фаз. Перша - період «легкої ейфорії» (до 50 діб), для якого характерне значне завищення самооцінок, психологічний стан учасників охорони кордону - найоптимальніший. Друга фаза - «розчарування» ( від 50 діб до 1,5-2 років), під час якого відбувається значне зниження самооцінок, психологічний стан характеризується зменшенням емоційної стійкості, зростанням тривожності. Фаза «відновлення» (після 1,5-2 років), за час якої здійснюються зміни психічного стану і наближення характеристик прикордонників до загальновизнаної психічної норми. За змістом ці фази можна об’єднати у два етапи реадаптації прикордонників: медико - психологічний й соціальна реабілітація. 4. Попередження негативного впливу стану психологічної напруженості доцільно здійснювати за такими напрямками: а) професійний психологічний відбір кандидатів на службу у підрозділах охорони державного кордону; б) психологічна підготовка до виконання завдань охорони державного кордону; в) психологічна регуляція психічних станів під час несення служби з охорони державного кордону; г) психологічна реабілітація прикордонників, які отримали психічні травми. Найбільш доцільними заходами щодо регуляції стану психологічної напруженості під час виконання завдань охорони державного кордону є: а) тренування особового складу підрозділів у відпрацюванні завдань з використанням спеціальних засобів; б) проведення і відпрацювання основних елементів різних спеціальних операцій у екстремальних ситуаціях; в) відпрацювання елементів затримання злочинців; г) участь у заходах щодо припинення масових заворушень тощо. Все це сприяє формуванню у особового складу впевненості у своїх силах і успіху щодо виконання різних службово-бойових завдань. 5. З метою зниження впливу негативних психічних станів у прикордонників під час діяльності з охорони державного кордону розроблено та апробовано «Методику підвищення бойового духу», «Методику вивільнення гніву», які спрямовані на проведення циклу «напруга-розслаблення», призводять до радикальної перебудови свідомості, що відкриває шлях до врівноваженості, впевненості у собі, сміливості. «Методика підтримання професійної честі особового складу» (ґрунтується на прийомах навіювання і самонавіювання) спрямована на встановлення душевної рівноваги, гармонії, збереження здорового самопочуття та позбавлення нездорового почуття страху. Застосування методу «Заохочення емоційної доброзичливості, щиросердного тепла, відкритості» позитивно впливає на корекцію психологічної напруженості прикордонників і допомагає досягти співробітництва, співпереживання, співчуття, виключити суперництво, заздрість. Від повноти і якості психореабілітаційної роботи буде залежати не тільки відновлення боєздатності особового складу, але й соціальне самопочуття прикордонників, членів їх сімей, рівень морально-психологічного стану. Перспективи подальшої роботи можуть полягати у вивченні шляхів та методів корекції психологічної напруженості прикордонників під час виконання спеціальних оперативно-службових завдань, у тому числі пов'язаних з тривалим перебуванням в районах соціальних конфліктів. |