1. В дисертації запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає у визначенні морфо-конституціональних відмінностей, як одного з чинників, що обумовлюють особливості клініки ОХ ПВХ у хворих різних соматотипів, та в обгрунтуванні рекомендацій щодо вироблення алгоритму лікувально-профілактичних заходів при неврологічних проявах ОХ ПВХ з урахуванням соматотипу пацієнта. 2. Серед хворих з ОХ ПВХ переважали особи з астенічним соматотипом – (46,7%). У осіб різних соматотипів виявлені конституціонально обумовлені функціональні відмінності ПВХ. Зокрема, для більшості астеніків (86,6%) характерна конституціональна гіпермобільність, а для більшості гіперстеніків (83,3%) – гіпомобільність. 3. Морфо-конституціональні відмінності є одним із чинників, що обумовлює особливості клінічних проявів ОХ ПВХ у хворих різних соматотипів. У хворих астенічного соматотипу неврологічні прояви ОХ ПВХ дебютують в більш ранньому віці (26,53±0,15 років), перше загострення наступає швидше (через 2,45±0,17 років), частота рецидивів більша, ніж у пацієнтів інших соматотипів, що свідчить про передумовлену у них слабкість м’язово-з’вязково-капсульного апарату і знижені адаптаційні можливості опорно-рухового апарату. 4. Рефлекторні і корінцеві синдроми зафіксовані у пацієнтів всіх соматотипів. Серед клінічних синдромів по частоті переважали рефлекторні м’язово-тонічні прояви, які мали визначену конституціональну обумовленість. Серед рефлекторних синдромів у астеніків м’язово-тонічні прояви поєднувались переважно з вегето-судинними, а у нормостеніків і гіперстеніків – з нейродистрофічними. Конституціонально обумовлені особливості будови хребта і опорно-рухового апарату в цілому є чинником, що впливає на поліморфізм клінічних проявів корінцевого синдрому. Зокрема, у нормостеніків найчастіше зустрічався монорадикулярний синдром (63,6%), у астеніків – бірадикулярний – (40%), а у гіперстеніків – моно- і бірадикулярний синдроми – (по 36,4%). Одночасне ураження трьох і більше корінців у нормостеніків не зареєстровано. 5. На підставі рентгенологічного та МРТ досліджень хребта виявлено конституціональні відмінності ПВХ, а також особливості його дегенеративно-дистрофічних змін у хворих різних соматотипів, що обумовлюють розмаїття клінічних проявів ОХ ПВХ. А саме, високі МХД в інтактних ХРС виявлені у 61,9% астеніків, середні по висоті – у 69,24% нормостеніків, а низькі, зі сплощеним, але збереженим драглистим ядром – у 64% гіперстеніків. Крім того, тільки у астеніків був виявлений конституціональний стеноз хребтового каналу, полісегментарність уражень, що включає “перехідні” зони. У гіперстеніків переважали гіпертрофічні процеси. 6. Наші спостереження дають підстави стверджувати, що особливості дегенеративно-дистрофічних змін ХРС та вертеброневрологічної симптоматики пов’язані з соматотипом хворих з ОХ ПВХ. Так, у астеніків багаторівнева нестабільність ХРС, що часто поєднується з аномаліями розвитку хребта чи конституціональним стенозом хребтового каналу, а також множинні грижі диску, клінічно проявляються синдромами ураження двох або більше корінців. У гіперстеніків нестабільність ХРС частіше поєднується з гіпертрофією зв’язок хребтового каналу та кісткових структур. 7. Особливості клініки неврологічних проявів ОХ ПВХ, відмінності в реагуванні на різні методи лікування, що пов’язані з соматотипом хворого, потрібно враховувати при складанні програми лікувально-профілактичних заходів. Лікування хворих з урахуванням їх соматотипічних особливостей дозволило знизити кількість незадовільних результатів лікування в 3,5 рази, збільшити кількість добрих і відмінних результатів на 21,4%. Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів у хворих з неврологічними проявами ОХ ПВХ з урахуванням їх соматотипів дозволяє підвищити ефективність лікування та покращити безпосередні та віддалені його результати. |