Бобков Олег Викторович. Особливості клініки, діагностики та лікування кровоточивих гострих виразок та ерозій шлунка та дванадцятипалої кишки. : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2005.
Анотація до роботи:
Бобков О.В. Особливості клініки, діагностики та лікування кровоточивих гострих виразок та ерозій шлунка та дванадцятипалої кишки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – “хірургія”. Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, Сімферополь, 2005.
Робота присвячена покращенню результатів лікування кровоточивих ерозій і гострих виразок шлунка та дванадцятипалої кишки (КЕ, КГВ) на основі цілеспрямованої діагностики причинних захворювань і патологічних станів, а також правильної лікувальної тактики. Ретроспективний аналіз 836 історій хвороби пацієнтів з названою патологією виявив, що причинами виникнення КЕ і КГВ служать захворювання шлунка, соматичні хвороби, аліментарно-екологічні фактори, ульцерогенні медикаменти, стрес. Кожен з причинних факторів викликає достатньо характерне ураження слизової оболонки, його локалізацію і характеристику шлунково-кишкової кровотечі. За цими характеристиками створений діагностичний алгоритм, який дає напрямок пошуку причинного захворювання чи патологічного стану. Особливості ураження слизової оболонки, характеристики шлунково-кишкової кровотечі і причинний фактор лягли в основу створеного лікувального алгоритму, який дає змогу розробити лікувальну тактику в кожному конкретному випадку. Лікувальний процес повинен бути комплексним і складатись із ендоскопічного гемостазу при активній кровотечі, подальшого лікування ураження слизової оболонки і неодмінного одночасного терапевтичного впливу на причинне захворювання чи патологічний стан. В лікуванні саме КЕ та КГВ і, особливо, для ендоскопічного гемостазу ефективною виявилась місцева озонотерапія.
Введені удосконалення впроваджені в лікуванні 295 хворих і висловились в скороченні строків загоєння КЕ з 7 – 10 діб до 5 – 7, а КГВ – з 10 – 14 діб до 7 – 10. Летальність виявилась неінформативною для оцінки результатів, бо вона залежить не від ураження слизової оболонки, а від причинних захворювань і патологічних станів.
Дисертаційна робота присвячена актуальному питанню покращення результатів лікування КЕ і КГВ на підставі вивчення причин їх виникнення, та розробки нових і вдосконалення існуючих методів лікування.
КЕ і КГВ шлунка та дванадцятипалої кишки в структурі джерел ШКК складають 23% і мають тенденцію до збільшення з кожним роком. Загальна кількість КЕ до КГВ складає 2,4 : 1, а помірного, середнього та тяжкого ступенів кровотечі - 4,6 : 1,1 : 1 відповідно. Вказані співвідношення коливались в залежності від причинного фактору розвитку КЕ і КГВ.
2. Причинними факторами виникнення КЕ і КГВ шлунка та дванадцатипалої кишки відповідно створеної класифікації є: захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки - 28,0%, аліментарно-екологічні фактори - 23,2%, ульцерогенні медикаменти - 20%, соматична патологія за виключенням захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки - 16,8%, порушення евакуаторної функції шлунка - 4,6%, емоційно-нервовий стрес - 1,9%, нез’ясовані причини - 5,5%. Створений на основі специфічності ураження слизової оболонки, його поширеності і локалізації, а також тяжкості ШКК діагностичний алгоритм дозволяє знизити до 1,5% число нез’ясованих причин.
3. Провідним методом діагностики КЕ та КГВ є ЕГДС, яка дозволяє верифікувати особливості локалізації, кількості, поширеності ураження та стан гемостазу. Загалом серед КЕ поодинокі ерозії (<5) були у 60%, а множинні (>5) – у 40%, а серед КГВ – поодинокі (<3) – у 92,7% і множинні (>3) – у 7,3% спостережень. За станом переважної ендоскопічної стигмати гемостазу при КЕ спостерігались: FI - 0,6%, FII - 9,8%, FIII - 89,6%, а при КГВ – 6,9%,61,6%, 31,5% випадків відповідно. Вказані особливості коливались в залежності від причинного фактора КЕ і КГВ.
4. Створений алгоритм лікувальної тактики при КЕ і КГВ шлунка і дванадцятипалої кишки базується на 3-х напрямках: а) ендоскопічний гемостаз при активній кровотечі та підозрі на можливість її рецидиву, б) місцевий вплив на роз’ятрення слизової оболонки і в) одночасне неодмінне лікування причинних захворювань чи патологічних станів, дозволяє прискорити загоєння КЕ і КГВ до 5 – 10 діб.
5. Цитохімічні дослідження активності дегідрогеназ, змін внутрішньоклітинного глікогену в нейтрофілах, стан процесів ПОЛ при КЕ і КГВ свідчать про виражене пригнічення процесу аеробного окислення, ріст анаеробного гліколізу та ураження МЕ. Використання череззондової інсуфляції озоно-кисневої суміші в комплексному лікуванні КЕ і КГВ значно покращує результати лікування як КЕ так і КГВ за рахунок антигіпоксичної і метаболічної дії озону.
6. Використання озоно-кисневої суміші з концентрацією озону 30 - 40 мг/л і в об’ємі 40-80 мл. з метою гемостазу при КЕ та деяких КГВ як альтернатива є достатньо ефектиний засіб і менш ніж інші пошкоджує слизову оболонку. Застосування череззондової щоденної, протягом 3-7 діб інсуфляції озоно-кисневої суміші з концентрацією озону 3,0 – 2,0 мг/л. в шлунок в об’ємі 300-500 мл. дозволяє прискорити строки загоєння КГВ з 10 – 14 діб до 7 – 10 та КЕ з 7 – 9 до 5 – 7 діб. Відповідно скорочуються і строки стаціонарного перебування хворих.
7. Ендоскопічний моніторинг при КЕ і КГВ дозволяє відстежувати динаміку процесів в слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки та вносити відповідні корекції в процес лікування.
Публікації автора:
Фомін П.Д., Бобков О.В., Сидоренко В.М., Ліссов О.І. Кровоточиві гострі виразки та ерозії гастродуоденальної зони при гнійно-запальних захворюваннях // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. - Т.6, №3. – С. 121-123. (особистий внесок: клінічні спостереження, статистична обробка отриманих результатів, оформлення роботи).
Бобков О.В. Причини винекнення гострих виразок і ерозій шлунка і дванадцатипалої кишки, ускладнених кровотечею // Клінічна хірургія. – 2004. – № 6. – С. 5-8.
Бобков О.В. Сравнительная оценка методов лечения острых язв гастродуоденальной зоны, осложненных кровотечением , по показателям ферментативно-биохимического спектра крови // Клиническая хирургия. – 2004. – № 7. – С. 10-12.
Фомін П.Д., Сидоренко В.М., Ліссов О.І., Бобков О.В. Застосування синтетичного аналогу соматостатину - октреастатину в лікуванні ерозій і гострих виразок шлунку і дванадцятипалої кишки, ускладнених кровотечею // Клінічна хірургія. – 2005. – № 1. – С. 11-14. (особистий внесок: клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).
Фомін П.Д., Бобков О.В., Ліссов О.І. Кровоточиві гострі виразки і ерозії у пацієнтів, яких раніше лікували з приводу пептичних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки // Львівський медичний часопис. – 2004. - Т.Х, №3/4. – С. 68 – 70. (особистий внесок: клінічні спостереження, статистична обробка отриманих результатів, оформлення роботи).
Бобков О.В. Вплив діагностики на лікувальну тактику при кровоточивих гострих виразках і ерозіях верхніх відділів шлунково-кишкового тракту // Експериментальна і клінічна медициа. – 2004. - №3. – С. 110 - 112.
Бобков О.В. Стан цито-біохімічних показників крові у хворих з кровоточивии ерозіями при різних методичних підходах до їх лікування // Лікарська справа. – 2004. - № 5-6. – С. 37 - 39.
Фомин П.Д., Старосек В.Н., Бобков О.В. Причины развития кровоточащих острых язв и эрозий желудка и двенадцатиперстной кишки // Актуальні питання клінічної медицини та післядіпломної освіти: тези доп. наук – практ.конф. (Ялта, 13-14 травня 2004.). – Кримський держ. мед. ун-т, 2004.-С. 110-111. (особистий внесок: клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).
Бобков О.В. Деклараційний патент на корисну модель №4013, Україна, А61В17/32. Спосіб ендоскопічного припинення гастродуоденальної кровотечі . Заявка № 20040503635 від 17.05.2004. Опубл.: бюл. Промислова власність. - 15.12.2004. - №12. (провів патентний пошук, розробив спосіб).
