У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішене завдання щодо підвищення ефективності комплексного лікування дітей дошкільного віку з бронхіальною астмою шляхом розробки методів ранньої діагностики та патогенетичної терапії порушень церебральної гемодинаміки та психоемоційного стану. 1. У дітей дошкільного віку, які хворіють на бронхіальну астму різного ступеню тяжкості, до особливостей клінічного перебігу можна віднести – високу частоту загострень астми, поглиблення важкості перебігу в порівнянні з дітьми раннього віку, що швидко призводить до порушень функції зовнішнього дихання, змін церебральної гемодинаміки та розвитку психоемоційних змін. Головними провокаційними факторами загострень БА в дошкільному віці виступають ГРВІ у 39,8% та несприятливі умови проживання у 25,6%. 2. Для дітей дошкільного віку, хворих на БА характерними є психоемоційні зміни, які пов’язані, як зі змінами церебральної гемодинаміки з одного боку, так і з тяжкістю перебігу БА та сімейними стосунками з іншого боку. Ступінь тяжкості БА впливає на психоемоційний стан дитини та її внутрішньосімейні стосунки. Несприятлива сімейна ситуація має місце у 35,7% дітей з легкою БА, 45,22% дітей з середньо-тяжкою БА та 61,54% дітей з тяжкою БА, яка проявляється, тривожністю та конфліктністю у дітей з легкою та середньо-тяжкою астмою, а також почуттям неповноцінності та ворожості у дітей з тяжким перебігом БА. 3. Порушення церебральної гемодинаміки у дітей з легким перебігом бронхіальної астми скороминучі і не досягають ступеню вірогідності як у період загострення, так і у міжприступний період. Серед дітей з середньо-тяжким перебігом БА лише 15 (20,83%) дітей не мали порушень церебральної гемодинаміки, а у 34 (47,22%) діагностовано ангіоспазм в судинах інтра- та екстракраніальної ланки церебрального кровотоку, в той же час у 17 (23,61%) дітей діагностовано ангіодилятацію. Порушення венозного відтоку виявлено у 20 (27,78%) дітей. У всіх дітей з тяжкою БА діагностовано порушення церебральної гемодинаміки у вигляді ангіоспазму у 11 (28,21%) або ангіодилатації у 18 (46,15%) дітей, а порушення венозного відтоку спостерігалось у 9 (45,00%) дітей. 4. Ступінь змін церебральної гемодинаміки вірогідно корелює з важкістю перебігу астми та призводить до психоневрологічних змін. Різноспрямовані прояви змін церебральної гемодинаміки у вигляді вазоспазму, вазодилятації або венозного застою обумовлені перебігом астми та находять своє відображення в психоемоційній сфері хворої дитини і в кінцевому стані впливають на взаємовідносини в родині та в соціальному середовищі взагалі в майбутньому. 5. У 23 дітей з легким перебігом БА виявлені порушення церебральної гемодинаміки у вигляді ангіоспазму в ізольованому виді або в поєднанні з утрудненим венозним відтоком були пов’язані головним чином з тривожністю у 15 (65,22%) дітей та недовірою у 6 (26,09%) дітей. Виявлений взаємозв’язок порушень гемодинаміки з психоемоційними змінами у 58 дітей з бронхіальною астмою середньо-тяжкого перебігу зберігає тенденцію притаманну дітям з БА легкого перебігу, але намічається зв’язок дилатаційних проявів, які мають місце у 17 (29,31%) дітей з середньо-тяжким перебігом астми, з почуттям неповноцінності 6 (35,29%) та недовіри 4 (23,53%). У дітей з тяжким перебігом БА спектр виявлених симптомокомплексів ширший ніж у дітей з БА легкого та середньо-тяжкого перебігу без переважання будь-якого одного симптомокомплексу. Виявлені порушення церебральної гемодинаміки у 34 (87,18%) дітей призводить до таких симптомокомплексів як незахищеність у 5 (14,71%) та неповноцінність у 5 (14,71%), тривожність у 10 (29,41%) і навіть ворожість у 2 (5,88%) та депресивність у 2 (5,88%). 6. З урахуванням порушень церебральної гемодинаміки та змін психоемоційного стану, що поглиблюють важкість стану у дітей дошкільного віку хворих на БА застосовано алгоритми комплексної патогенетичної терапії з включенням рослинних та гомотоксикологічних препаратів з м’якою психокоррегуючою дією та препарати з спазмолітичною та венотонізуючою дією, що дозволило підвищити ефективність базисної терапії бронхіальної астми. |