Анотація до роботи:

Георгієв Т.Д. Особливості хірургічного лікування генералізованого пародонтиту в осіб зі зниженням мінеральної щільності кісткової тканини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. – Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена вивченню ефективності хірургічного лікування генералізованого пародонтиту (ГП) II-III ступеня в осіб зі зниженням мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), впливу остеопластичних матеріалів, що використовуються при заміщенні кісткових дефектів щелеп, на метаболізм кісткової тканини скелета і можливості корекції порушень білково-мінерального обміну за допомогою препарату соєвих ізофлавонів ЕКСО.

В експерименті установлено, що операція остеопластики дефекту щелепи на моделі остеопорозу і пародонтиту у щурів тимчасово погіршує стан кісткової тканини скелета, що підтверджується зниженням щільності стегнової кістки через 3 міс після операції. Препарат ЕКСО справляє виражену пародонтопротекторну дію, нормалізує мінеральний обмін і стан кісткової тканини, які зазнали змін внаслідок низькокальцієвої дієти та операції остеопластики.

Проведено порівняльну оцінку впливу різних остеокондуктивних матеріалів на регенерацію кістки в ділянці сформованого кісткового дефекту щелепи і вперше показано, що для остеопластики дефектів щелеп в умовах остеопорозу найбільш ефективним є комбінація гідроксіапатиту і трикальційфосфату.

Установлено високий відсоток зниження МЩКТ скелета у хворих на ГП ІІ-ІІІ ступеня, що вказує на необхідність проведення остеоденситометрії для планування та оцінки ефективності комплексного лікування.

Розроблено метод і встановлена висока терапевтична ефективність комплексного лікування ГП II-III ступеня в осіб зі зниженням МЩКТ, що включає операцію остеогінгівопластики з використанням остеокондуктивних матеріалів і диференційоване застосування препаратів остеотропної дії.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що виявляється в підвищенні ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту II-III ступеня в осіб зі зниженням мінеральної щільності кісткової тканини шляхом проведення хірургічної операції остеогінгівопластики і диференційованого застосування препаратів спрямованої остеотропної дії.

1. Установлено, що операція остеопластики кісткового дефекту щелепи на моделі остеопорозу і пародонтиту у щурів тимчасово погіршує стан кісткової тканини скелета, що підтверджується зниженням щільності стегнової кістки через 3 міс після операції. Через 6 міс, під дією кісткових замінників і препарату ЕКСО відзначається збільшення щільності стегнової кістки, зростання активності лужної фосфатази і ЗПА та зниження активності кислої фосфатази і еластази в кістковій тканині, зріст активності лужної фосфатази і нормалізація вмісту кальцію і фосфату в сироватці крові, що свідчить про активізацію процесів кісткоутворення.

2. Показано, що препарат соєвих ізофлавонів ЕКСО справляє виражену пародонтопротекторну дію, нормалізує мінеральний обмін і стан кісткової тканини, які зазнали змін внаслідок низькокальцієвої дієти та операції остеопластики, що доводить перспективність і доцільність використання його для корекції порушень білково-мінерального обміну при хірургічному лікуванні генералізованого пародонтиту в хворих зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини.

3. В експерименті показано, що вивчені остеокондуктивні матеріали по-різному впливають на стан кісткової тканини скелета і мінерального обміну щурів. Для остеопластики кісткових дефектів щелеп в умовах аліментарного остепорозу найбільш ефективним виявилося використання колапану і комбінації гідроксіапатиту і трикальційфосфату. За результатами патоморфологічних досліджень найбільш повноцінна і рання регенерація альвеолярної кістки визначається при імплантації комбінації гідроксіапатиту і трикальційфосфату.

4. Установлено високий відсоток (44%) зниження мінеральної щільності кісткової тканини скелета в хворих на генералізований пародонтит ІІ-ІІІ ступеня (середній вік яких склав 38±6 років), що вказує на необхідність проведення остеоденситометрії для планування та оцінки ефективності комплексного лікування.

5. Установлено високу терапевтичну ефективність комплексного лікування ГП II-III ступеня в осіб зі зниженням МЩКТ, що включало операцію остеогінгівопластики з використанням остеокондуктивних матеріалів (в осіб 18-35 років з використанням колапану; в осіб 45-60 – комбінації ГАП і трикальційфосфату) і диференційоване застосування препаратів остеотропної дії. Показано ефективність застосування ЕКСО в комплексному лікуванні хворих на ГП II-III ступеня у віковій групі 45-60 років, до якої входили в основному жінки в постменопаузальному періоді.

Проведене лікування хворих ГП ІІ-ІІІ ступеня різного віку за запропонованою методикою дозволило досягти більш тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта (через 6 міс – стабілізація в 100 % хворих 18-35 і 45-60 років; через 12 міс – стабілізація в 100 % хворих 18-35 років, у 93,3 % хворих 45-60 років).

Публікації автора:

1. Георгиев Т.Д., Гулюк А.Г., Левицкий А.П., Макаренко О.А. Состояние костной ткани крыс после операции остеопластики альвеолярного отростка на модели остеопороза // Вісник стоматології. – 2004. - № 3. – С. 9-16. Участь здобувача в проведенні експерименту на тваринах,особистому оперуванні щурів, статистичній обробці даних,аналізі результатів, підготовці статті до друку.

2. Георгієв Т.Д., Гулюк А.Г. Ефективність застосування препарату ЕКСО при хірургічному усуненні дефекту альвеолярного відростка щелепи в умовах моделювання остеопорозу і пародонтиту в щурів // Одеський медичний журнал. – 2005. - № 1 (87). – С. 25-29. Автор особисто брав участь в проведенні експерименту на тваринах, провів статистичний аналіз одержаних результатів, написав статтю.

3. Георгиев Т.Д., Чумакова Ю.Г. Эффективность хирургического лечения генерализованного пародонтита у больных со сниженной минеральной плотностью костной ткани // Вісник стоматології. – 2005. - № 1. – С. 41-45. Здобувачеві належить обстеження і хірургічне лікування хворих на генералізований пародонтит, аналіз результатів лікування,участь у написанні статті.

4. Гулюк А.Г., Дець В.В., Георгиев Т.Д. Использование остеоденситометрии для оценки структурно-функционального состояния костной ткани скелета у больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології. – 2004. - №2. – С. 40-44. Участь здобувача полягає в обстеженні і хірургічному лікуванні хворих на ГП, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті.

5. Косоверов Ю.Є., Георгієв Т. Діагностична цінність біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини у хворих на генералізований пародонтит // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ: ТОВ „Книга плюс”, 2004. – С. 230-231. Участь здобувача у клініко-лабораторному обстеженні хворих на ГП II, II-III ступеня, статистичній обробці даних, написанні тез.