Анотація до роботи:

Шевченко І.М. Особливості інтенсифікації припливу вуглеводнів в процесі освоєння газоконденсатного низькопористого теригенного колектора. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.06 – Розробка нафтових та газових родовищ. – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ , 2004.

Дисертацію присвячено питанням вибору методу інтенсифікації припливу вуглеводнів з газоконденсатних низькопористих теригенних колекторів. На основі визначення конденсатонасиченості за результатами гідродинамічних досліджень на усталених режимах і співставлення з результатами гідродинамічних досліджень на неусталених режимах оцінено тривалість нестабільності аерозолю. Це є час, який проходить до випадіння газоконденсату із зваженого аерозолю на стінки порового каналу. Рекомендується застосування циклічної дії з метою збільшення припливу. Тривалість циклу не повинна бути більшою за час існування аерозолю у поровому каналі. З метою відновлення і збільшення проникності з урахуванням фізико-хімічних властивостей низькопористого колектора і газоконденсатної суміші найдоцільніше використовувати комплексну фізико-хімічну барообробку із використанням двооксиду вуглецю. Проведені лабораторні експерименти на низькопористих зразках, забруднених фільтратом промивної рідини, підтверджують ефективність циклічної дії двооксидом вуглецю.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі удосконалення методу інтенсифікації припливу вуглеводнів із урахуванням властивостей низькопористого теригенного колектора і газоконденсатної суміші. Нами одержані наступні основні результати.

1. Отримані чисельні значення капілярного градієнта і сорбованого об’єму газу в залежності від радіуса порового каналу.

2. Визначено, що збільшення конденсатонасиченості, розраховане за результатами гідродинамічних досліджень на усталених режимах в залежності від значень вибійного тиску, відбувається у привибійній зоні пласта через певний час. Це ж саме підтверджує і обробка даних нестаціонарних досліджень.

3. Існує оптимальний режим циклічної дії, коли вибір величини депресії відповідає часові існування аерозолю у поровому каналі. В залежності від фільтраційно-ємнісної характеристики і властивостей газоконденсатної суміші тривалість циклу із урахуванням часу нестабільності аерозолю до його випадіння на стінки порового каналу становитиме для значень пористості 56 % – 10001100 с, для пористості 89% – 18002100 с.

4. Визначено, що в залежності від радіуса зони проникнення для її розформування однієї циклічної дії може бути цілком достатньо. При більших значеннях радіуса зони проникнення необхідно збільшувати дальність дії закачкою двооксиду вуглецю.

5. Вибрано метод інтенсифікації припливу вуглеводнів комплексною фізико-хімічною барообробкою із використанням двооксиду вуглецю. Циклічна дія сприяє вилученню фільтрату, а врахування часу нестабільності аерозолю оптимізує її дію.

6. Модельними експериментами із циклічної дії двооксидом вуглецю на зразки теригенних порід-колекторів встановлено:

- циклічна дія двооксидом вуглецю відновлює або збільшує проникність за рідиною після забруднення фільтратом;

- газопроникність збільшується в 4-5 разів;

- визначена необхідна кількість циклів, вона становить 15.

7. Оптимізовані параметри комплексної фізико-хімічної барообробки із використанням двооксиду вуглецю із урахуванням часу нестабільності аерозолю до його випадіння на стінки порового каналу. В залежності від геолого-промислових умов необхідний об’єм закачуваного скрапленого двооксиду вуглецю становитиме 2,5-3,5 м³ на 1 метр ефективної товщини пласта.

8. Визначено, що в залежності від промислової характеристики об’єкта може бути використана для розблокування зони проникнення проста барообробка, барообробка із закачкою скрапленого двооксиду вуглецю в один цикл і при значних радіусах зони проникнення закачка його в 2-3 цикли.

9. Для практичного впровадження подаються “Єдині правила визначення параметрів комплексної фізико-хімічної барообробки із використанням двооксиду вуглецю” і затверджена на виробництві “Програма комплексної фізико-хімічної барообробки із використанням двооксиду вуглецю” для виводу з освоєння в дослідно-промислову експлуатацію горизонту В-22 свердловин № 2, 3 Луценківські.

10. Очікуваний економічний ефект в залежності від геолого-промислових умов становитиме 400-700 тис. гривень.

Публікації автора:

1. Шевченко І.М. Властивості граничного шару низькопористого колектора і його вплив на вибір методу інтенсифікації припливу // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ. - 1997. - № 34. - С. 203-206.

2. Шевченко І.М. Вибір оптимального методу обробки результатів дослідження газоконденсатної свердловини // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ. - 1999. - Вип. 36. - С. 206-208.

3. Шевченко І.М., Леонтьєв О.В., Щукін М.В., Яремійчук Р.С. Про поглинання, які виникають при одночасному освоєнні нафтових пластів з наявністю двох прошарків з різною проникністю і “слабких” екранів // Нафтова і газова промисловість. - 2000. - № 1. - С. 42-43. (особистий внесок – застосування фізико-математичної моделі до конкретних геолого-промислових умов (40%))

4. Шевченко І.М., Яремійчук Р.С. Визначення основних факторів, які впливають на успішність розкриття низькопористих колекторів // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ. - 2001. - Вип. 38. (Том 2). - С. 108-112. (особистий внесок – підготовка та узагальнення промислового матеріалу, побудова залежностей і визначення кореляцій (70%))

5. Яремійчук Р.С., Шевченко І.М. Порівняння тривалості нестабільності аерозолю та часу збільшення газоконденсатонасиченості в привибійній зоні пласта в процесі зниження вибійного тиску // Науковий вісник ІФНТУНГ.- Івано-Франківськ. – 2002. - №1. - С. 29-31. (особистий внесок – обробка результатів гідродинамічних досліджень і співставлення із часом існування аерозолю у зваженому стані (50%))

6. Шевченко І.М., Щукін М.В., Вакарчук С.Г. Співставлення даних лабораторних досліджень пористості і проникності зразків теригенних порід Луценківсько-Мехедівсько-Свиридівської зони // Збірник робіт Міжнародної наукової конференції молодих вчених та спеціалістів “Нафтогазова геологія та геофізика України – погляд у нове тисячоліття”. - Чернігів: Чернігівське відділення УкрДГРІ. - 2000. - C.84-85. (особистий внесок – узагальнення результатів досліджень, визначення кореляцій та якісна оцінка їх результатів для геолого-промислового процесу (50%))