У дисертаційній роботі науково обгрунтовано перспективи нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря, з врахуванням отриманих новітніх даних їх геологічної будови, пріоритетні напрямки нафтогазопошукових робіт і першочергові нафтогазоперспективні об’єкти та розроблено конкретні пропозиції щодо реалізації їх нафтогазового потенціалу. Результати дисертаційних досліджень і реалізація практичних рекомендацій сприятимуть підвищенню ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, вирішенню проблеми пошуків і розвідки родовищ та покладів, приурочених до відкладів нижньої крейди північно-західного шельфу Чорного моря, що є вагомим внеском у виконання важливого державного завдання зі стабілізації та збільшення нафтогазовидобутку в Україні. Найважливіші наукові та практичні результати дисертаційної роботи наступні: – уточнено геологічну будову нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря за даними комплексних сейсморозвідувальних і літолого-фаціальних досліджень та результатів буріння. Вперше побудовано структурні карти покрівлі та підошви нижньокрейдових відкладів; – встановлено, що тектонічний розвиток південно-західного схилу Східноєвропейської платформи та Скіфського складчастого поясу зумовив неодноразове чергування низхідних та висхідних рухів і відповідну літолого-фаціальну мінливість нижньокрейдових відкладів та значну кількість розривних порушень, що сприяло широкому розвитку структурних і неструктурних (літологічних, тектонічно і стратиграфічно екранованих) пасток. Виявлено ряд нових, раніше невідомих об’єктів у відкладах нижньої крейди; – з’ясовано типи літофацій, якими представлені нижньокрейдові відклади, і складено карти характеру їх регіонального розповсюдження. Характерною ознакою готерів-верхньоаптських базальних відкладів, у межах яких виділено п’ять літофаціальних зон, є широкий розвиток мілководних, прибережноморських і континентальних (річкових) грубозернистих теригенних (у тому числі алювіально-дельтових), інколи глинисто-карбонатних, утворень. Альбський час, відклади якого поділено на дев’ять літофаціальних зон, характеризується посиленням прогинань Північночорноморського шельфу і формуванням переважно морських (мілководних і глибоководних) глинистих осадів, активізацією карбонато- і кремененагромадження та проявів вулканічної діяльності центрального типу; – встановлено, що кращими і найвитриманішими за площею колекторами в товщі нижньокрейдових утворень є пісковики та алевроліти, які залягають в основі розрізу (базальні відклади) і нижньої частини верхнього альбу, а також туфи і туфіти різних частин альбського ярусу; – проведено районування території поширення нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря за ступенем їх перспективності на підставі критерійних ознак нафтогазоносності та щільності початкових прогнозних ресурсів вуглеводнів, за результатами яких побудовано схематичні карти перспектив нафтогазоносності базальних і альбських відкладів; – обґрунтовано, на підставі рейтингової оцінки, пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ та першочергові об’єкти для проведення параметричного і пошукового буріння та пошукових і детальних сейсморозвідувальних робіт. Виявлено, що найбільш нафтогазоперспективні зони приурочені до Каркінітського і Каламітського газоносних районів, загальні ресурси вуглеводнів, які відповідно для нижньокрейдових відкладів становлять 283,6 і 120,9 млн.т у.п. Менш перспективними є території Нижньопрутсько-Кілійського (57,2 млн.т у.п.), Алуатсько-Тузловського (39,4 млн.т у.п.) нафтогазоносних районів і Таврійського (3,9 млн.т у.п.) перспективного району. Буріння параметричних і пошукових свердловин в першу чергу пропонується провести на площах: Кутова, Рифтова, Осетрова, Штормова, Янтарна, Олімпійська, Крайова, Комсомольська, Зональна, Губкіна, Корнілова, Нахімова, Каламітська і Гордієвича; – подано рекомендації щодо постановки інформативного комплексу пошукових і детальних геофізичних досліджень крейдових відкладів. Практичне впровадження результатів проведених досліджень дають змогу наростити вуглеводневу ресурсну базу України за рахунок відкриття нових покладів, пов’язаних з відкладами нижньої крейди, і забезпечити стабільний видобуток газу і конденсату на території північно-західного шельфу Чорного моря. |
