1. Теоретичний аналіз проблем функціонування емоційної сфери особистості дозволив визначити, що емоція у науковій літературі розуміється як узагальнена оцінка ситуації. Традиційно розглядаються оціночна, мотиваційна, регулююча, переключаюча, підкріплювальна, компенсаторна, комунікативна, дезорганізуюча функції емоцій. У цілому емоції є енергетичним ресурсом особистості і можуть сприяти досягненню результатів діяльності чи його ускладнювати. Процес саморегуляції емоційних станів ґрунтується на механізмах рефлексії, концентрації уваги, регуляції подиху й м’язового тонусу, самонавіювання і самопрограмування. Особливо важливими є ці навички для працівників ОВС, зокрема патрульної служби міліції, чия діяльність часто супроводжується такими типовими несприятливими емоційними станами, як тривога, стрес, фрустрація, постстресові явища та ін. Психографічний аналіз діяльності міліціонера ПСМ дозволив виявити і чітко визначити небезпечні умови виконання службових обов’язків, ступінь ризику і намітити напрями для запобігання негативним наслідкам впливу цих умов на психологічне здоров’я особи. 2. Аналіз результатів проведеного дослідження дозволяє зробити ряд висновків. Молоді працівники ПСМ і працівники зі стажем по-різному визначають емоціогенні службові ситуації і обирають різні шляхи подолання важких емоційних станів. Для молодих працівників найбільш складними службовими ситуаціями є застосування зброї, затримання озброєних злочинців, сутички з громадянами. Для більшості працівників зі стажем роботи більше 5 років ці ситуації стають звичними, і вони не виділяють їх як складні. Як молоді, так і досвідчені працівники негативно оцінюють ненормований робочий день, великі фізичні та психологічні навантаження, низьку заробітну плату. Тобто значну роль у спричиненні негативних емоційних станів у службовій діяльності працівників ПСМ відіграє невідповідність матеріального винагородження затраченим фізичним та психологічним зусиллям. У досліджуваних різних груп виникає також різний спектр емоційних реакцій на труднощі у професійній діяльності. Молоді працівники в складних ситуаціях переважно відчувають страх, тревогу і розчарування, а співробітники зі стажем роботи більше п’яти років – надмірну відповідальність, гнів, втому і спустошеність. Група опитуваних зі стажем роботи до п’яти років віддає перевагу таким засобам виходу зі стресу, як фізичні навантаження, спілкування з колегами. Більш досвідчені колеги долають стрес професійних ситуацій шляхом пасивного відпочинку та вживання алкогольних напоїв. Усі групи досліджуваних усвідомлюють вплив великої кількості стресових станів на їх здоров’я. Більшість указує на недостатність навичок саморегуляції щодо зниження емоційної напруженості. Психопрофілактичні заходи, які проводяться на робочому місці, не є регулярними і достатніми для них. Це свідчить про необхідність цілеспрямованої та адресної психологічної допомоги для профілактики негативних станів, що виникають унаслідок службової діяльності. Тому актуальним і необхідним є навчання персоналу служби навичок і прийомів емоційної саморегуляції. 3. За даними визначення реакцій на фрустраційні ситуації встановлено таке: Молоді працівники більше сподіваються на те, що хтось усе вирішить, чекають допомоги зі сторони (реакції типу Е-Д, зокрема е т. Розенцвейга), вважають, що з часом проблема вирішиться сама собою (реакції m). Також характерними для них є засудження себе, відчуття своєї вини або ж заперечення власної відповідальності з посиланням на різні пом’якшувальні обставини (відповідно реакції І та М). Зі збільшенням стажу працівники патрульної служби міліції все частіше самі беруться за вирішення складних ситуацій (характерні реакції типу N-P), часто або всі труднощі ситуації ними не помічаються, або ж зводяться до повного заперечення ситуації як такої (реакції М). 4. За даними дослідження емоційного сприйняття соціально важливих понять за тестом КТВ встановлено, що до понять «Я» та «Сім’я» в усіх групах обираються основні кольори. Більшість працівників усіх груп до понять «Я» та «Сім’я» має гармонічний тип колірних асоціацій. Це свідчить про ресурсне сприйняття цих понять та позитивне ставлення до них. До поняття «Робота» в основному обираються позитивні кольори, але у працівників з більшим стажем посилюється тенденція порівнювати його з додатковими кольорами, що свідчить про суперечливе ставлення до цього поняття. До понять же «Громадяни», «Керівництво» частіше вибираються додаткові кольори, що може свідчити про деяку неусвідомлену тривогу під час сприйняття цих понять, незадоволеність та погану взаємодію з керівництвом та населенням. 5. На свідомому рівні переважна більшість працівників патрульної служби міліції зі стажем роботи більше 5 років не визнає наявності емоційного спустошення. Приблизно половина працівників зі стажем роботи до 5 років визнає наявність такого відчуття, пов’язаного зі службовою діяльністю. За даними тестування рівня емоційного «вигоряння» було виявлено, що приблизно половині молодих працівників притаманні всі синдроми (напруження, резистенції, виснаження). Це свідчить про те, що для зазначеної групи працівників патрульної служби більш характерними є особистісна емоційна відстороненість, емоційний дефіцит, незадоволеність собою, тривога та депресія. У половини працівників із більшим стажем виражений такий синдром, як резистенція. У третини опитуваних працівників зазначеної групи – синдром виснаження. Отже, цим працівникам притаманні неадекватне вибіркове емоційне реагування, емоційно-моральне дезорієнтування, розширення сфери економії емоцій, редукція професійних обов’язків. Встановлено, що ознаки психічного «вигоряння» виникають у працівників ПСМ, що мають стаж від 3 років. В групах досліджених зі стажем від 3 до 5 та більше 5 років є працівники, що мають середню вираженість психоемоційної виснаженості, особистісного відсторонення. В цих групах знижується професійна мотивація. 6. В умовах агресивного середовища службового спілкування емоційна сфера працівників ПСМ функціонує в режимі захисту і зі збільшенням стажу професійної діяльності набуває ознак жорсткості, агресивності, відчуженості, байдужості. Як позитивну характеристику емоційної сфери можна назвати наявність у працівників зі стажем уміння більш реалістично аналізувати фрустраційні ситуації, прагнення вирішувати їх відповідально. Водночас зі збільшенням стажу роботи працівники починають суб’єктивно не оптимально сприймати важливі соціальні поняття, пов’язані з роботою. Виникає негативне емоційне сприйняття на несвідомому рівні таких понять, як «Робота», «Громадяни», «Керівництво». На свідомому рівні працівники не визнають наявності негативних характеристик власної емоційної сфери, але на несвідомому рівні накопичуються ознаки емоційного та психічного «вигоряння». Одержані результати свідчать про необхідність упровадження системи психопрофілактичних заходів і цілеспрямованого психологічного навчання методів саморегуляції емоційних станів. 7. Для профілактики негативних емоційних станів, що виникають у працівників патрульної служби міліції під час службової діяльності, було розроблено тренінгову програму «Ресурс». Програма складається з трьох блоків і націлена на опрацювання специфічних, типових для служби ПСМ рольових ситуацій, на сприяння формуванню навичок емоційної саморегуляції саме цієї категорії працівників. Завданнями тренінгу є також актуалізація у працівників навичок самопізнання своїх психологічних особливостей, конструктивного врегулювання конфліктів, виходу зі стресових ситуацій, подолання бар’єрів під час професійного та особистісного спілкування. Дані експертної оцінки свідчать, що з плином часу поведінка працівників змінюється у бік більш виваженої і контрольованої, підвищується особистісна ефективність, спостерігається зростання кар’єри за службовими сходинками. Згідно з даними самозвітів, після участі у тренінгу працівники ПСМ відчувають позитивний емоційний заряд, прагнення індивідуального і професійного самовдосконалення. |
