У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми особливостей формування самосвідомості у погодків. Розроблена модель формування самосвідомості у сибсів та виявлена узгоджена схильність до орієнтації в соціальному середовищі погодків. Знайдені діадні феномени їх спілкування, які впливають на виникнення специфічної форми функціонування самосвідомості. 1. Програма досліджень була побудована на основі розглядання самосвідомості як процесу пізнання, оцінки та прийняття дитиною власно себе. Наукові підходи до розуміння проблеми та психологічні аспекти вивчення самосвідомості дали можливість розробити дослідницьку модель формування самосвідомості в сибсів. Головною детермінантою становлення і розвитку самосвідомості дитини є стосунки в родині, які обумовлені батьківськими позиціями та стилями сімейного виховання. Батьківські позиції та стилі виховання детермінують особливі міжособистісні стосунки в діадах сибсів і опосередковано впливають на формування самооцінки дитини. А самооцінка, як головна складова самосвідомості, залежить від мотивації успіху та впливає на рівень домагань. 2. У родинах погодків, близнюків та різновікових дітей зазначено відповідно симетричні, метакомпліментарні та компліментарні стосунки, які відображаються в діадному спілкуванні дітей. Ці стосунки впливають на виникнення особливого типу схильності до орієнтації в соціальному середовищі. У погодків виявлено узгоджену схильність, у близнюків – протиставну схильність, а в різновікових дітей – іррадійовану схильність до орієнтації в соціальному середовищі. 3. У погодків встановлено специфічні особистісні та поведінкові тенденції в розвитку самосвідомості. Це тенденція до резонансних здібностей та тенденція до більшої активності чи саморегуляції. Тенденція до резонансних здібностей краще проявляється за умови, коли батьки й вчителі здійснюють її розвиток у руслі ампліфікації. Тим самим дорослі сприяють погодкам у подальшій самореалізації, формуванні позитивної Я-концепції і гармонійному особистісному розвитку. Тенденція до більшої активності чи саморегуляції особливо впливає на діадну взаємодію погодків, якщо сибси навчаються разом в одному класі. Вони завжди будуть допомагати один одному, нівелювати складнощі, які виникають у їхньому навчанні. Батьки повинні спостерігати за пізнавальним розвитком обох погодків і радитися з учителями, який погодок з двох може почати навчання із сибсом. Це залежить від загального рівня готовності дитини до навчальної діяльності. 4. Cтатистичний аналіз результатів об’єктивно підтвердив наявність особливостей у міжособистісних стосунках погодків на відміну від близнюків та різновікових дітей. Завдяки кластерному аналізу виявлено дві окремих групи погодків: А і В. Група погодків А схожа з близнюками за особистісними рисами, а група погодків В не відрізняється від близнюків за ставленням до сибса, тому можливо прогнозувати виникнення у погодків схожих з близнюками поведінкових репертуарів. 5. Знайдено специфічні діадні феномени спілкування у погодків: - феномен "напруженої близькості". Він виявляється в тому, що погодок переживає за виникаючі проблеми сибса, допомагає йому, хвилюється з приводу відсутності сибса. Прийняття власно себе та очікування адекватного зворотного зв'язку з боку партнера – погодка на підставі "напруженої близькості" допомагає таким дітям у вирішенні багатьох життєвих проблем; - феномен "тимчасового обопільного запозичення поведінки". Він виявляється в тому, що якщо один сибс-погодок веде себе гарно, виконує основні вимоги з боку батьків і демонструє повне взаєморозуміння у виховному процесі, то інший сибс здійснює протилежні вчинки. Потім, через певний час, після роз'яснювальних заходів з боку батьків, погодки змінюють свою поведінку, спостерігаючи один за одним. Вони нібито тимчасово запозичують поведінку один в одного. 6. Аналіз результатів дослідження мотивації досягнення успіхів чи уникнення невдач показав, що в погодків спостерігається домінування мотиву досягнення успіхів. У половини досліджуваних у виборці близнюків домінує мотив досягнення успіхів, а в іншої половини цей мотив розвинутий так само, як і мотив запобігання невдачам. У різновікових дітей наявні всі випадки розвитку мотивації досягнення успіхів чи уникнення невдач. 7. Результати дослідження самооцінки порівняно з оцінкою сибсом показали, що в погодків існує практично повна схожість оцінок і самооцінок, у різновікових дітей – часткова схожість, а у близнюків існують усі три типи схожості. На основі отриманих даних у близнюків виявлено приховану (латентну) форму функціонування самосвідомості, у різновікових дітей – відкриту, а в погодків – порівняльну форму функціонування самосвідомості. Вищеописані результати підтвердили припущення про те, що погодки, на відміну від близнюків та різновікових дітей, мають порівняльну форму функціонування самосвідомості внаслідок виникаючих між ними специфічних діадних феноменів спілкування. Ці результати дозволяють дати наступні рекомендації. Батькам погодків, знаючи про діадний феномен "напруженої близькості", доцільно організовувати між дітьми рівнопартнерські стосунки. Батькам та вчителям необхідно використати позитивний ефект від феномена "напруженої близькості" і виховувати в дітей просоціальну поведінку. Батьки теж повинні пам’ятати про феномен "тимчасового обопільного запозичення поведінки", тобто диференціювати вчинки кожного погодка і бути готовими до перебігу взаємозапозичених поведінкових репертуарів. Основним орієнтиром батьківського виховання повинна бути ситуація, за якої погодки, спілкуючись у діаді і погоджуючись з думкою сибса, навчаться приймати власне Я. Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Більш глибокого вивчення вимагає питання про розвиток структури сімейних стосунків у родинах погодків, близнюків та різновікових дітей та дослідження діадних феноменів спілкування в погодків у підлітковому та юнацькому віці. Вимагає також спостереження за розвитком резонансних здібностей в окремих діадах погодків, що й буде предметом уваги подальших досліджень. | 