Анотація до роботи:

Панченко Т.В. Особливості формування міжсортових агробіоценозів озимої пшениці та вплив їх на урожайність та якість зерна в Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Херсонський державний аграрний університет. – Херсон. – 2003 р.

Дослідження, проведені в 1997 – 2001 рр., включали вивчення процесів формування міжсортових агробіоценозів озимої пшениці. Встановлено алелопатичну взаємодію рослин у сортосуміші. Залежно від добору компонентів суміші, вони менш забур’янені і більш стійкі до ураження борошнистою росою порівняно з сортами, на основі яких вони створені. Компонуючи суміш сортами різної висоти, утворюється увігнута поверхня, покращуються умови фотосинтезу, підвищується стійкість сортосумішей до вилягання.

Більшість сортосумішей перевищують за рівнем урожайності сорти – компоненти суміші на 3-5 ц/га. У них також суттєво підвищується вміст і якість клейковини у зерні, що відповідає сильним пшеницям.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці принципів створення високопродуктивних агробіоценозів озимої пшениці на основі сортосумішей.

1. На основі отриманих протягом 1997-2001 рр. експериментальних даних встановлено, що в умовах правобережного Лісостепу України урожайність та якість зерна міжсортових агробіоценозів озимої пшениці залежить від правильного добору сортів та їх взаємовідносин в середині сумішей.

2. Витяжки з зерна озимої пшениці впливають на енергію проростання, лабораторну схожість і масу проростків, оскільки включають у себе не тільки інгібітори росту, а й стимулятори. Між енергією проростання та лабораторною схожістю існує висока кореляційна залежність, що становить r=0,890, а між масою проростків та масою корінців – r=0,918, тому при створенні нових сортосумішей добір сортів необхідно розпочинати ще на початковому етапі розвитку – набубнявінні і проростанні. Це дозволить отримати суміш, компоненти якої взаємно стимулюватимуть розвиток рослин.

3. Видовий склад бур’янів у посівах озимої пшениці мало залежить від сортів чи їх сумішей, а визначається впливом інших чинників.

4. Найменш забур’яненими посіви озимої пшениці були у сорту Альбатрос одеський (у середньому 46 шт/м²), найбільш забур’яненими – посіви сорту Донська напівкарликова (до 60 шт/м²). Всі сортосуміші завжди менше забур’янені порівняно з сортами Донська напівкарликова і Лютесценс 89, а деякі з них – навіть порівняно з сортами Поліська 90 і Альбатрос одеський.

5. Між ступенем ураження борошнистою росою посівів озимої пшениці у фазі кущіння і у фазі колосіння існує пряма залежність. Найбільше уражується у фазі кущіння високорослий сорт Альбатрос одеський (5,15%), дещо менше – низькорослі сорти – Донська напівкарликова і Лютесценс 89 (2,04 і 2,25%) відповідно, мінімальне ураження – у сорту Поліська 90 (1,28%). Значно менше уражуються хворобою сортосуміші в межах від 0,85% до 1,77%. Сортосуміші уражуються у 2-9 разів менше, ніж чисті сортові посіви.

6. Висота рослин залежить від генетичних особливостей сорту, а висота рослин сортосумішей – значною мірою від висоти їх компонентів. Мінімальну висоту мав сорт Донська напівкарликова (78,6-90,8 см), а тому сортосуміші, створені на його основі з часткою участі 50%, – найнижчі (варіанти 8, 10). Найбільша висота рослин у сортосумішей, що створені на основі більш високорослих сортів Поліська 90 та Лютесценс 89 (варіанти 6, 11), вони за висотою перевищують інші суміші на 1,2-10,0 см. Добором сортів для сортосумішей і строками внесення азотних добрив вдається регулювати висоту агрофітоценозу озимої пшениці, що підвищує стійкість його до вилягання.

7. Поглинання сонячного випромінювання рослинами озимої пшениці на поверхні прапорцевих і підпрапорцевих листків значно залежить від густоти стеблостою сортів і сортосумішей. Посіви кращих варіантів сортосумішей затримують більше сонячної енергії на 2-610⁵ люксів порівняно з посівами чистих сортів.

8. Між густотою стеблостою і площею листкової поверхні сортів озимої пшениці і створених на їх основі сумішей існує висока кореляційна залежність. Найбільша вона (r=0,7751) у сортів з рівнем азотного живлення N₃₀+N₆₀. Серед сортосумішей максимальна кореляційна залежність (r=0,8694 і r=0,8749) при вирощувані їх на фонах Р₆₀К₆₀N₉₀ і Р₆₀К₆₀N_30+60+60.

9. Максимальну врожайність зерна озимої пшениці забезпечують сорти Поліська 90 і Альбатрос одеський – 62,3-62,5 ц/га при внесенні добрив у нормі P₆₀K₆₀N₁₅₀. Серед сортосумішей є варіант 5 з урожайністю 67,1 ц/га, створений на основі чотирьох компонентів з перевагою сорту Поліська 90 (50%), інші сорти – по 16,7%. На даному фоні за урожайністю більшість досліджуваних сумішей перевищували сорти на 3-5 ц/га. При внесенні азотних добрив (N₉₀) на II-III і III-IV етапах органогенезу в різних співвідношеннях урожайність більшості сортів озимої пшениці та їх сумішей змінюється на 1-2 ц/га. Лише у сумішей (варіанти 9, 11, 12), відзначено значну зміну рівня урожайності від внесення різних співвідношень азотних добрив у підживлення – 3,5-5,2 ц/га.

10. Густота стеблостою сортів та сортосумішей зростає у варіантах з внесенням добрив під основний обробіток ґрунту і в підживлення. Серед сортів найбільшою щільністю стеблостою характеризуються Поліська 90, у сортосумішей – варіант 5 (по 25% кожного сорту), і варіант 6 – Поліська 90 (50%), а інші сорти по 17%. Основна частка врожайності озимої пшениці формується за рахунок стебел першого порядку (головних). Це зумовлено тим, що маса зерна з одного колосу головних стебел (1-го порядку) у 1,5-2 і більше разів вища, ніж з одного колосу 2-го порядку. Сортосуміші ж переважали посіви чистих сортів за кількістю головних стебел, тому і урожайність формували вищу.

11. Найвищий вміст клейковини у зерні озимої пшениці відмічено у сортів Поліська 90 – (28,0-31,2%) і Альбатрос одеський – (29,8-32,0%). У решти сортів – Донська напівкарликова, Лютесценс 89 вміст клейковини коливався в межах 25,6-29,6% і 23,0-28,8%. У більшості штучно створених сортосумішей вміст клейковини у зерні суттєво підвищився, до відповідності сильних пшениць. Вирощування озимої пшениці в чистих посівах і сортосумішах з внесенням азоту в підживлення (N₉₀ – N₁₅₀) на фоні P₆₀ K₆₀ підвищує масу 1000 зерен на 0,5 – 7,1 г. Маса 1000 зерен кращих варіантів сортосумішей вища ніж сортів, які входять до їх складу. На варіантах без добрив скловидність зерна озимої пшениці значно нижча, ніж на удобрених. Внесення NPK сприяє підвищенню скловидності зерна на 8-22%. У сортосумішей вона на 2-8% вища, ніж у сортів.

12. На формування врожайності сортів та сортосумішей озимої пшениці найбільш суттєвий вплив мали такі показники елементів урожайності: густота стеблостою, висота рослин, площа листкової поверхні, маса насіння в колосі і маса 1000 насінин. Максимальна пряма кореляційна залежність спостерігається між урожайністю та густотою стеблостою і знаходиться в межах r= 0,9702.

13. За біоенергетичною оцінкою, показником приросту валової енергії, енергоємністю 1 ц сухої речовини, енергетичним коефіцієнтом сорти озимої пшениці поступаються кращим варіантам сортосумішей. За економічними показниками вирощувати якісно добрані сортосуміші озимої пшениці вигідніше, ніж сорти. Це позитивно позначається на величині прибутку і рентабельності, знижені собівартості 1 ц продукції.

Сформульовані за результатами досліджень висновки для умов Лісостепу реалізовані у виробництві:

1. Для господарств, що недостатньо забезпечені мінеральними добривами рекомендуємо вирощувати сортосуміші: чотирикомпонентну варіант 5 (по 25% кожного сорту) і двокомпонентну варіант 12 (Поліська 90 – 50% + Альбатрос одеський – 50%). За цим показником вони перевищували інші суміші і сорти на основі яких створені, на 5,3–25,7% і 7,0–22,7%.

2. При внесенні P₆₀K₆₀ в основне добриво і забезпечивши на ІІ–ІІІ і III–IV етапах органогенезу азотне живлення озимої пшениці на рівні N₉₀ рекомендуємо вирощувати сортосуміші чотирикомпонентні – Донська напівкарликова (50%) + Поліська 90 (16,7%) + Альбатрос одеський (16,7%) + Лютесценс 89 (16,7%) варіант 8; Лютесценс 89 (50%) + Поліська 90 (16,7%) + Альбатрос одеський (16,7%) + Донська напівкарликова (16,7%) варіант 9, і двокомпонентну – Поліська 90 (50%) + Альбатрос одеський (50%) варіант 12.

3. При внесенні P₆₀K₆₀N₁₅₀ доцільно вирощувати сортосуміші чотирикомпонентні варіант 5 (по 25% кожного сорту) і варіант 8 (Донська напівкарликова 50% інші сорти по 16,7%).

Публікації автора:

1. Панченко Т.В. Особливості алелопатичного впливу сортів у сумішках на виживаність рослин озимої пшениці // Вісник Білоцерківського ДАУ: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2001. Вип. 15. – С. 108-113.

2. Панченко Т.В. Урожайність сортів та сортосумішок озимої пшениці залежно від кількості компонентів їх процентного співвідношення та внесення різних норм азотних добрив // Збірник Подільської ДАТА: Зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський, 2001. Вип. 9. – С. 153-155

3. Ткачук В.М., Панченко Т.В. Алелопатичний вплив витяжок зерна різних сортів озимої пшениці на енергію проростання, лабораторну схожість насіння, масу проростків і їх складових частин // Вісник Білоцерківського ДАУ: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2000. Вип. 10. – С. 265-268. (Проведення досліджень, написання та математична обробка результатів).

4. Ткачук В.М., Панченко Т.В. Підвищення продуктивності фотосинтезу в посівах озимої пшениці // Аграрні вісті: Щоквартальний науково-практичний журнал. – Біла Церква, 2002. Вип. 3. – С. 7-9. (Проведення досліджень, написання та математична обробка результатів).

5. Панченко Т.В. Регулювання висоти рослин в фітоценозі озимої пшениці, як фактору стійкості до вилягання // Корми і кормовиробництво: Міжвідомчий тематично науковий збірник. – Віннгиця, 2002. Вип. 48. – С. 191-194.

6. Ткачук В.М., Панченко Т.В., Московчук В.М., Ткачук І.Л., Кривобок О.А. Принципи формування сортосумішей озимої пшениці // Аграрні вісті: Щоквартальний науково-практичний журнал. – Біла Церква, 2003. Вип. 2. – С. 6-7. (Проведення досліджень, обґрунтування, написання статті).

7. Панченко Т.В. Алелопатичний вплив при формуванні високопродуктивних багатокомпонентних агрофітоценозів озимої пшениці // Землеробство України в XXI столітті. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 24 травня 2000 року. Чабани, Інститут землеробства УААН. – Київ-Чабани, 2000. – С. 11-12

8. Панченко Т.В. Шляхи підвищення урожайності сортів озимої пшениці // Збірник матеріалів першої міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 10-11 квітня 2001 р. – Вінниця, 2001. – С. 28-29.