Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Плодівництво


Шевчук Людмила Миколаївна. Особливості формування якості плодів яблуні у південному Поліссі України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.07 / УААН; Інститут садівництва. — К., 2003. — 178арк. — Бібліогр.: арк. 149-166.



Анотація до роботи:

Шевчук Л.М. Особливості формування якості плодів яблуні у південному Поліссі України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07. – плодівництво. Національний аграрний університет. Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу погодніх умов південного Полісся України на якісні показники плодів яблуні. Встановлено, що окремі метеорологічні фактори (періоду червень-вересень) впливають на динаміку накопичення та вміст біологічно активних сполук в яблуках у період знімальної стиглості. З’ясовано взаємозв’язок процесів, що відбуваються у плодах в період росту і під час холодильного зберігання, та їх дію на лежкість і технологічність яблук.

По кожному з досліджуваних сортів визначено найбільш оптимальне співвідношення суми активних температур і суми опадів в останньому місяці перед збиранням урожаю. Це співвідношення забезпечує добру лежкість плодів.

Основні результати роботи знайшли практичне застосування при прогнозуванні якості майбутнього врожаю та плануванні його подальшого використання.

Дослідження впливу метеорологічних умов і біологічних особливостей сорту на формування якості плодів яблуні в саду та під час їх зберігання дозволяють зробити слідуючі висновки.

1. Маса плодів у фазу збиральної стиглості значною мірою залежить від метеорологічних умов року вирощування і біологічних особливостей сорту (від – 94,3 до – 259,0 г). Вона наростає інтенсивніше при оптимумі вологи й тепла, ГТК при цьому знаходиться в межах 0,9 – 1,7.

2. Вміст сухих розчинних речовин та цукрів у плодах усіх досліджуваних сортів у стані зав’язі за роками досліджень істотно не різнився. В період активного росту він збільшувався і досягав максимуму у плодах осінніх сортів у період знімальної стиглості, а зимових – у процесі зберігання. Підвищена кількість опадів та понижені температури повітря негативно впливають на накопичення цих речовин. Встановлено обернену залежність лежкоздатності плодів зимових сортів від темпу зростання вмісту СРР і цукрів у перший місяць зберігання. Чим інтенсивніше проходить даний процес у цей період, тим гірша лежкоздатність яблук.

3. Тривалість строків зберігання плодів осінніх та зимових сортів, в умовах охолодженого плодосховища, можливо прогнозувати за темпами втрачання ними органічних кислот у перший місяць зберігання. Чим інтенсивніше проходить цей процес, тим коротший термін вони зберігаються. Виняток з даної закономірності становлять сорти Салгірське та Ліберті.

4. Встановлено пряму залежність між лежкоздатністю плодів яблуні і темпами втрачання аскорбінової кислоти. Чим повільніше зменшується вміст даної сполуки в яблуках, які ростуть до періоду їх знімальної стиглості, тим довше вони зберігаються у плодосховищі. Ця - біологічна особливість сорту в значній мірі коригується погодніми умовами року вирощування.

5. Не меншою мірою лежкість плодів яблуні залежить від кількісного і якісного вмісту пектинових речовин, а також від швидкості їх гідролізу під час зберігання. Чим інтенсивніше проходить процес втрачання яблуками цієї сполуки (у 1995 – 5,04; 1996 – 7,7; 2000 – 8,7%), тим коротший термін їх зберігання.

6. На лежкоздатність плодів яблуні істотно впливає також ГТК останнього місяця перед збиранням урожаю. Найбільш сприятливі межі його варіювання: для сортів Ліберті і Флоріна - 1,0 – 4,2, Сапфір – 2,8 – 3,14, гібриду ДА-6517 - 2,02-3,4. Найкраща лежкоздатність плодів сортів Флоріна, Ліберті та Сапфір забезпечується, якщо ГТК у вересні знаходиться в межах 2,02.

7. Підвищена кількість опадів на протязі періоду інтенсивного росту (червень-серпень) і особливо в останній місяць перед збиранням урожаю сприяє зниженню ураження в’яненням: плодів сорту Флоріна та гібриду ДА-6517. Надмірне зволоження грунту і повітря спричиняє ураження плодів усіх досліджуваних сортів (за винятком Флоріни), мікробіологічними захворюваннями, а також спуханням (сорти Сапфір, Ліберті, Зимове Плесецького, гібрид ДА-6517), гіркою ямчастістю (Салгірське, Зимове Плесецького, Сапфір, SR-0523), побурінням серцевини (Ліберті та Флоріна).

8. Економічно вигідніше зберігати яблука врожаю тих років, коли гідротермічний коефіцієнт протягом періоду їх росту складає 1,0 – 1,4 при сумі активних температур >+100С 1532-15420С.

9. Прибуток, отриманий від реалізації натурального соку, буде вищий в роки, коли плоди під впливом метеорологічних умов накопичуватимуть необхідну для цього кількість біохімічних речовин, що сприятиме кращій соковіддачі та більшому виходу готового продукту.

10. На технологічність сортів Ліберті, Зимового Плесецького та гібриду ДА-6517 погодні умови року вирощування істотно не впливають. Ці форми можуть бути рекомендовані для створення садів універсального призначення.

Публікації автора:

  1. 1.Шевчук Л.М. Пектини в плодах яблуні сортів, перспективних для умов Полісся України. Садівництво. – 2000 - №51 – С.198-203. (Аналітичні та лабораторні дослідження, що обговорюються в статті в повному обсязі виконані дисертантом).

2.Кондратенко П.В., Шевчук Л.М., Чорнозубенко Н.К. Окремі аспекти лежкості та желеутворюючої спроможності плодів яблуні. Вісник аграрної науки. – 2001 - №6 – С.26-30. (Аналітичні дослідження, що обговорюються в статті виконані дисертантом, відсотковий внесок становить 50%).

3.Кондратенко П.В., Шевчук Л.М. Резерв підвищення виходу і якості яблучного соку. Вісник НАУ – 2002 - №47 – С.195-199. (Лабораторні дослідження, що обговорюються в статті виконані дисертантом, відсотковий внесок становить 50%).

4.Ludmya Szewczuk. Wpyw warunkow atmosferycznych w okresie wzrostu i rozwoju owcow na ich zdolnolno przechowalnicza i jako //Streszczenia referatow IV Spotkania Pracownikow Katedr Sadownictwa i IsiK “Jako owcow w obliczu globalizacji produkcji”// - Warzawa: Katedra Sadownictwa i Przyrodniczych Podstaw Ogrodnictwa SGGW/ - 2001- S.81.